Методи рr: зв’язки із громадськістю

На заході є банальний жарт, що РR (Рublіc Relatіon) — це бізнес, вигаданий компаією безробітих психологів у середині 50-х років. Невипадково одне з визначень РR звучить як маніпулювання аудиторією без усвідомлення аудиторією того факту, що нею маніпулюють. Проте у країнах з розвиненим ринком ніхто не буде заперечувати необхідності для компанії правильно побудованої системи зв’язків з громадськістю.

«Рublіk Relatіon — це заплановані тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримання доброзичливих відносин, взаєморозуміння між організацією та громадськістю».

Паблік рилейшнз є складовою маркетингових комунікацій, а останні — маркетингу. Відтак паблік рилейшнз як робота з громадськістю є передумовою та важливою частиною (особливо нині) маркетингу. На думку окремих спеціалістів з маркетингу, паблік рилейшнз стає новим, п’ятим елементом маркетингу, доповнюючи продукт (рrоduсt), ціну (рrісе), просування (рrоmоtіоn), місце (рlасе) та стаючи новим «р» — «рublіс rе1аtіоn».

Отже, маркетингові комунікації внаслідок включення до них паблік рилейшнз виходять за межі традиційного ринкового сегмента. Їхньою цільовою аудиторією стають групи впливу, лідери, професійні асоціації та значно ширші верстви громадськості, ніж просто покупці.

Ділове спілкування має виняткове значення при вирішенні практично всіх управлінських завдань. Брак спілкування породжує безліч випадків нерозуміння, тому поліпшення каналів спілкування, розроблення нових способів комунікації є головними завданнями будь-якої програми Рublіc Relatіon. У теорії Publіc Relatіon поділяються на:

1) спілкування із співробітниками (так зване внутрішнє спілкування або внутрішній РR), яке передусім включає в себе створення у співробітників організацій почуття відповідальності та зацікавленості у справах підприємства;

2) налагодження інформаційного потоку і спілкування з діловими партнерами:

— створення «позитивного образу» організації;

— збереження репутації організації;

— розширення сфери впливу організації засобами відповдної пропаганди і реклами.

Ці два напрями Publіc Relatіon різні за цілями, але ніяк не за значенням. При правильній постановці кожен з них мо- же забезпечити підприємству величезні вигоди в конкурент- ній боротьбі. А при їх поєднанні можливий максимальний ефект та якнайуспішніша реалізація стратегічних цілей на ринку. Проте сьогодні найбільша увага приділяється зов- нішньому РR як найбільш яскравому, цікавому і багатообі- цяючому напрямку, основними методами якого є встановлен- ня відносин із засобами масової інформації, різні засоби візуального подання реклами з метою формування образу підприємства.

Відносини із засобами масової інформації повинні будуватися на засадах співпраці. Довірчі стосунки, достовірність та своєчасність — ось ті засади, на яких адміністрація підприємства має будувати свої відносини з mass-medіa.

Відомо, що люди схильні більше довіряти безкоштовній інформації. Тому одним із основних етапів у діяльності служби РR можна вважати розміщення необхідної інформації в ЗМІ як не- рекламної, «проштовхування» матеріалів, в результаті яких, орга­нізація отримувала б позитивні відгуки.

Наприклад, популярність (паблісіті), яку можна порівняти з велосипедом, що утримується на колесах доки рухається, досягається здійсненням комплексу таких заходів:

• презентація підприємства (або його нового продукту з погляду суспільної значущості);

• вручення призів, нагород тощо;

• оприлюднення показників роботи підприємства та його прибутків;

• показ мод;

• спонсорування;

• повідомлення про залучення на підприємство якогось професійного спеціаліста;

• виступи представників підприємства на різного роду заходах для широкого загалу;

• повідомлення про поглинання великим підприємством декількох дрібніших тощо.

Отже, перед кожним підприємством на сучасному етапі стоять два завдання в галузі паблік рилейшнз: перше — встановити контакт між трьома громадськими групами: замовниками (покупцями, споживачами), акціонерами та службовцями; друге — просування підприємства та його продукції на ринках продажу за умов жорсткої конкуренції. Крім того, керівники окремих підприємств усе частіше приходять до думки, що їм треба більше знати про громадськість та окремі групи, інтереси яких можуть кардинально вплинути на функціонуван- ня конкретного підприємства. Керівництво найбільших фірм швидко збагнуло, що дешевше заздалегідь вивчити можливу реакцію громадськості, ніж розпочати випуск продукції, котра не користуватиметься попитом. Керівники вже навчилися того, що ігнорування або недооцінка реакції різних груп населення призводять до значних втрат, навітъ до ліквідації цілих галузей промисловості.

Залежно від розмірів підприємства, можна збільшити ефек- тивність власної служби, організовуючи відділи за різними напрямками — преса, фотоінформація, підготовка аналітичних даних тощо.

Хідченко Андріана

Львівська комерційна академія