Маркетинг та підприємництво в перехідній економіці - Матеріали першої міжвузівської наукової конференції студентів і аспірантів (І-й та ІІ-й етапи)

Комплексний маркетинг на ринку продуктів бджільництва

 

Формування в Україні продуктового ринку вимагає від пасічників вміння працювати в нових умовах: виробляти продукцію бджільництва, яка могла б відповідати міжнародним стандартам, професійно проводити її маркетинг, захищатись від міжнародної експансії, активно пробиватись на світовий ринок з кінцевими продуктами, а не напівфабрикатами.

Сьогодні розвиток ринку бджолопродуктів гальмується низьким рівнем інформованості основної маси населення про різноманіття та надзвичайну користь продуктів бджільництва для здоров’я та про конкретні дози їх споживання, які є невеликими, але при регулярному вживанні дають дивовижний ефект. Така ситуація спричиняє порівняно низький рівень споживання бджолопродукції, а також і невисоку місткість внутрішнього ринку, яка крім того обмежується низькою платоспроможністю населення. Мова йде не лише про мед, а й квітковий пилок, маточне молоко, гомогенати трутневих та маточних личинок, бджолину отруту.

Фасована продукція бджільництва, належним чином сертифікована, привабливо та гігієнічно оформлена і якість якої гарантована, на ринку України займає дуже незначну частку. Особливо це стосується стільникового меду, пилку, маточного молочка, які взагалі є рідкістю навіть на базарі.

Одним з найперспективніших напрямків розширення асортименту продукції бджільництва є виготовлення різного роду сумішей (мед + пилок, мед + маточне молочко і т. ін.), виготовлення напоїв з меду: медово-фруктових нектарів, старовинних медових вин, які доречі були відомі усьому світові ще з часів Київської Русі, медового пива, кумису, вітамінізованих лікарських медів (смородинового, молочного, ехінацеєвого тощо). Ці всі види бджолопродукції вже давно не є новинкою на закордонних ринках, але в Україні, яка має для виготовлення цих продуктів абсолютно всі необхідні умови, майже ніхто на професійному рівні ними не займається. Ті спроби, що мають місце, відповідним чином не сертифіковані, а в більшості випадків є просто фальсифікацією.

Вражає майже повна відсутність використання бджолопродуктів в косметичній, кондитерській, фармацевтичній галузях, які в основному працюють на дорогій імпортній сировині.

Відсутність цивілізованої оптової торгівлі у бджільництві також не сприяє розвитку цієї галузі. Біля 87\% всіх бджолосімей нині знаходиться в приватному секторі, який не декларує свої доходи і не дає достовірної інформації про обсяги виробництва продукції. Така ситуація значно ускладнює планування і прогнозування ринку бджолопродуктів. Відсутність ринкової інфраструктури сприяє появі на ринку досить великої кількості фальсифікованої та неякісної продукції.

Маркетинг галузі, на нашу думку, повинен здійснюватись в напрямку зниження собівартості та підвищення рентабельності пасік за рахунок отримання коштів за запилення сільськогосподарських ентомофільних культур. В загальній корисності бджільництва для людства запилення становить 95\%, а продукти бджільництва — лише 5\%.

Створення крупних закупівельних організацій забезпечить гарантований збут виробникам, а також сучасний рівень фасування та сертифікації продукції. Поява таких фірм сприятиме більш інтенсивному переходу бджологосподарств на промислову основу та покращить ситуацію зі збором інформації. До речі, ряд таких фірм вже існує в Дніпропетровській, Хмельницькій, київській областях та Криму. Існуючі і новостворені організації повинні забезпечити проведення маркетингового дослідження ринку меду, яке б виявило основні тенденції та шляхи розширення збуту. Актуальним сьогодні є застосування цими фірмами стимулюючого маркетингу або концепцій інтенсифікації комерційних зусиль.

Розробка програми державних дотацій пасічницьким господарствам дозволить вирішити проблему взаєморозрахунків між пасічниками та підприємствами рослинницької галузі.

Такий комплексний підхід допоможе відновити добрі традиції українського бджільництва і поставити галузь на рівень сучасних вимог.

 

Кавун Ольга

Київський національний

торговельно-економічний

університет

студентка V курсу