Товарна політика в системі стратегічних цілей підприємства

Перехід економіки України до ринкових відносин по-новому ставить питання управління підприємством. Умови невизначеності, економічні коливання, жорстка конкурентна боротьба, зміна потреб і смаків споживачів викликають необхідність переходу до гнучкої системи організації економічної діяльності торговельного підприємства, в основу якої повинна бути покладена розробка стратегії.

Торговельні підприємства отримали економічну самостійність, що має прояв через вільний пошук постачальників товарів, формування товарної, цінової і комунікаційної політики; організацію процесу продажу та обслуговування покупців; використання фінансових ресурсів, що залишаються у розпорядженні колективу, та інше. Проте, досягнення конкурентних переваг на ринку неможливе без визначення стратегічних цілей діяльності підприємства, довгострокових шляхів його розвитку та забезпечення гармонійного існування підприємства як відкритої системи і постійного підвищення конкурентного статусу.

В сучасних умовах основною рисою розвитку споживчого ринку є загострення конкуренції між магазинами та їх головними конкурентами — ринками, які поступово втрачають своє призначення щодо задоволення потреб споживачів в сільськогосподарській продукції. На ринках все більше починають торгувати непродовольчими та продовольчими товарами майже того ж самого асортименту, що є і в магазинах, розташованих за межами ринків, причому за більш низькими цінами. Саме тому, як показали дослідження, спостерігається тенденція щорічного скорочення обсягу товарообороту магазинів. Цей фактор у значній мірі обумовлює важливість ще більш ретельного підходу торговельного підприємства до розробки товарної політики, адже завдяки їй підприємство вступає в «діалог» із споживачами, формує образ магазину в їх очах та визначає основні результати діяльності. Це обумовлено тим, що рішення стосовно підбору асортименту визначають обсяг доходів від торговельної діяльності підприємства (у зв’язку з різним рівнем торговельної надбавки на товари), величину витрат обігу (у зв’язку з різною витратоємкістю товарів), потребу в обігових коштах (у зв’язку з різною оборотністю запасів товарів) та інші найважливіші показники фінансово-господарської діяльності.

Отже, розробка товарної політики підприємства — відповідальний етап, першим кроком якого має бути визначення і всебічне вивчення факторів, впливу яких вона зазнає. Умовно їх можна поділити на макро- та мікрозовнішні фактори і фактори внутрішнього середовища. Оскільки товарна політика — це важлива складова системи стратегічних цілей підприємства і на сьогоднішній день в теорії, на жаль, не існує чіткої системи оціночних показників рівня оптимальності товарної політики, на нашу думку, досить важливо підійти комплексно до вирішення цього питання на підприємстві, розробивши таку систему, яка б включала показники оцінки впливу товарної політики на загальні результати діяльності, а також специфічні показники оцінки її ефективності.

Аналіз стану товарної пропозиції торговельних підприємств довів, що під час розробки товарної політики треба забезпечити збалансованість товарних ресурсів, роздрібного товарообороту і попиту населення як за загальним обсягом, так і в розрізі асортименту — з одного боку, роздрібного товарообороту і прибутку — з іншого, та обґрунтування оптимальних пропорцій їх розвитку. В процесі розробки структури товарообороту не можна не брати до уваги реальні можливості підприємства і його ресурсну забезпеченість. Пов’язати між собою три аспекти — прибуток, попит, ресурсні можливості дозволяє комерційне регулювання асортиментної структури роздрібного товарообороту.

Для магазину дуже важливо знати ступінь задоволення покупців асортиментом товарів. З цією метою рекомендовано застосування моделі Фішбейна, методу ідеальної точки, побудова діаграми ступеня задоволення асортиментом, а також модифікованої матриці БКГ як підґрунтя розробки обґрунтованої ринкової стратегії розвитку і перерозподілу внутрішніх ресурсів в залежності від ринкової ситуації. Неусвідомлення ролі інформації та її можливостей, невміння працювати з нею і ефективно використовувати — проблема багатьох підприємств. Неузгодженість комерційних рішень з кон’юнктурою ринку, відсутність інформації щодо розвитку ринку, попиту споживачів на товари, представлені в асортименті, поведінки конкурентів, змін в макрозовнішньому середовищі, необґрунтоване (недосконале) планування товаропостачання і товарозабезпечення роздрібного товарообороту — все це негативні моменти інформаційного середовища магазину, які виступають перешкодою на шляху удосконалення його маркетингової діяльності і, зокрема, розробки ефективної товарної політики.

Покращити ситуацію допоможе створення на підприємстві локальної інформаційної мережі (ЛІМ) як інструменту адаптації до особливостей ринкового середовища. Обов’язковою складовою ЛІМ буде автоматизована система управління товарним асортиментом, що дозволить приймати більш обґрунтовані рішення, адекватним чином реагувати на зміни в зовнішньому середовищі та процеси у самій керованій системі і забезпечить тривале існування у напруженому та мінливому ринковому се­редовищі.

Калашник Анна

Днепропетровская академия

управления, бизнеса и права

студентка IV курса