Маркетинг та підприємництво в перехідній економіці - Матеріали першої міжвузівської наукової конференції студентів і аспірантів (І-й та ІІ-й етапи)

Маркетингова оцінка ринку промислової продукції україни

 

Одержання детальної інформації по окремих підприємствах пов’язано з комерційною таємницею, тому робити висновок щодо промисловості України можна тільки з офіційних періодичних видань, статистичних збірників і відслідковуючи обсяги реалізації продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках України.

Дослідження промислового комплексу України з використанням узагальнюючих показників свідчить про значні зрушення в галузевій структурі промислової продукції. З огляду на складність оцінки інтенсивного розвитку промислового комплексу через дію багатьох різноспрямованих складових доцільно використовувати методику кількісного визначення інтенсивних та екстенсивних факторів, що впливають на стан розвитку промисловості.

Не буде перебільшенням сказати, що Україна має значний промисловий потенціал. Лише машинобудування України охоплює 38 великих галузей і 58 підгалузей промисловості, виробляє 11,5\% всієї промислової продукції, 1,5 млн чол. зайняті саме в машинобудуванні, що має вирішальний вплив на стан науково-технічного й економічного розвитку держави.

Але, незважаючи на великий інтелектуальний і промисловий потенціал держави, становище в економічній і соціальній сфері залишається надзвичайно складним.

На даний момент існує декілька суперечливих підходів щодо розвитку промисловості України. Так, у лютому 2000 p. приріст промислової продукції в порівнянні з лютим минулого року склав 10\%, у порівнянні із січнем 2000 p. — 6,9\%. Протягом перших 10 місяців 2000 року в Україні було досягнуто приріст промислового виробництва в порівнянні з аналогічним періодом 1999 року в розмірі 11,9\%. За цей же період 1999 року в порівнянні з січнем—лютим 1998 року приріст склав 3,3\%. Найбільші темпи росту були досягнуті в галузях, орієнтованих на задоволення внутрішнього попиту. Значний приріст виробництва було досягнуто в металургії, легкій, харчовій, деревообробній промисловості, машинобудуванні, металообробці. Україна також займає друге місце з темпів промислового росту в країнах СНД. Україна виходить на стійку тенденцію до зростання промислового виробництва і є перспективи, що така динаміка буде спостерігатися й у наступні періоди.

У порівнянні з 1997 роком майже на третину зменшила- ся кількість втілених прогресивних технологічних процесів, на 16\% — освоєних вперше нових видів продукції машинобудування. Питома вага оновленої продукції машинобудування склала 11,3\%, у тому числі принципово нової — 9,5\%. Три чверті промислових підприємств, що випускають нову продукцію машинобудування, реалізовували її на внутрішньому ринку, частка експорту її в загальному обсязі виробництва залишається низкою — 4\%. Щорічно майже на 20\% зменшується кількість створених вперше в Україні зразків нових видів машин, устаткування, апаратів, пристроїв. У 1998 році їх створювали тільки 130 промислових підприємств і науково-дослідних організацій чи 7,5\% від загальної кількості обстежених (у 1997 році — 168 і 10,6\% відповідно).

Розбіжності в оцінках стану економіки України вимагають аналізу. Основною відмінністю двох наведених підходів є те, що перший відзначає ознаки поновлення економічного росту, тобто — не визнає необхідності кардинальної зміни підходів в економічній політиці держави, інший же навпаки вимагає втручання в процеси, що мають місце в промисловості.

Зараз в Україні багато говорять про зростання виробництва і взагалі про ріст економіки, що досяг за перше півріччя майже п’яти відсотків — уперше за весь період існування незалежної української держави. У той же час, цей економічний ріст поки ніяк не позначився на рівні життя населення. То можна зробити висновок, що якщо і обсяги виробництва збільшились в порівнянні з попередніми роками, то це скоріше не економічний ріст виробництва, а уповільнення, чи навіть припинення падіння обсягів виробництва. Ілюзорний ріст промислового виробництва пов’яза­ний з декількома факторами.

По-перше, Україна одержала можливість збільшити експортні постачання на свої традиційні ринки, насамперед у Росію, а також у держави Європейського Союзу й у Туреччину. Усі ці країни протягом останніх років мали економічний підйом, а тому охоче споживали імпортні товари, у тому числі й українські. По-друге, завдяки різниці в валютних курсах та собівартості виробництва, українська продукція була більш конкурентоздатною в порівнянні з закордонними аналогами. Економічний ріст був би здоровим, якби він супроводжувався серйозними інвестиціями, якби на Україні активно проводились структурні реформи. Цього, на жаль, не відбувається.

У ситуації теперішнього стану промисловості виникла необхідність визначення шляхів і методів активізації промислового і науково-технічного потенціалу, з метою запобігти процесу деіндустріалізації країни. Для цього був розроблений проект Концепції державної промислової політики України. Реалізація Концепції державної промислової політики України розрахована на період до 2010 року. Передбачається становлення на основі стратегії науково-технологічного розвитку високоефективної, соціально орієнтованої економіки ринкового типу. Результати впровадження концепції можна буде спостерігати тільки через кілька років.

Пономаренко Е.

Национальный

авиационный университет

студентка IV курса ФЭУ