Практичний маркетинг на підприємствах зв’язку
Основна задача зв’язку полягає у задоволенні потреб всіх сфер суспільного виробництва і населення в передачі різного роду повідомлень, тому найважливішим показником діяльності галузі, її окремих підгалузей і господарюючих суб’єктів є обсяг наданих послуг. Саме обсяг послуг відображає кінцеві результати роботи підприємств і характеризує ступінь задоволення виробничих, суспільних і особистих потреб в передачі інформації. На основі цього показника визначаються необхідні виробничі ресурси — чисельність працівників, величина основних фондів і оборотних засобів, а також обсяг послуг безпосередньо впливає на величину доходів, прибуток і рентабельність підприємства. Таким чином, показник обсягу послуг є вихідною базою для планування всієї виробничої програми підприємств зв’язку і характеристики ефективності їх діяльності, а також виступає індикатором виконання соціально-виробничої місії зв’язку по задоволенню попиту в засобах передачі і розподілу інформації. Комплексне дослідження ринку зв’язку потребує значних витрат часу і грошових коштів, оскільки пов’язане зі збором і обробкою великої кількості інформації про стан внутрішнього і зовнішнього середовища, в яких підприємство здійснює комерційну діяльність. При аналізі ринку доцільно визначати першочергові завдання і ставити конкретні питання. Найбільш загальними напрямками вивчення ринку послуг зв’язку виступають наступні: сегментація ринку за сферами використання послуг, оскільки запити і прихильність споживачів, інтенсивність користування ними суттєво відрізняються за групами абонентів. Мотивація поведінки на ринку кожної з них дає можливість більш точно визначити обсяг виробництва традиційних і нових послуг, їх номенклатуру і якість. В залежності від цього плануються виробничі ресурси, оптимізуються схеми організації зв’язку, формується система ціноутворення і механізм господарювання; оцінка відповідності споживчих якостей послуг вимогам, які пред’являють клієнти як до традиційних, так і до нових їх видів. Ці дані необхідні для проведення робіт по поліпшенню якості обслуговування абонентів з метою активізації попиту, а також своєчасного визначення необхідних техніко-технологічних і організаційних змін і необхідних для цього ресурсів; визначення поточного споживання послуг зв’язку, його динаміки і тенденцій. Суттєва роль в цій проблемі належить виявленню об’єктивних та суб’єктивних факторів, які впливають на рівень і динаміку споживання конкретних послуг. Особливо велике значення належить факторам суб’єктивного характеру, оскільки вплив на них з боку підприємства створює основу для активізації попиту в прогнозованому періоді; аналіз конкуренції на ринку послуг зв’язку обумовлений виникненням значної кількості телекомунікаційних компаній різних форм власності, які мають ліцензії на операторську діяльність і під’єднані до мережі загального користування. Комерційні компанії надають не тільки нові послуги, а і пропонують споживачам широкий спектр традиційних, як правило, з поліпшеними якісними параметрами. Незважаючи на те, що тарифи на послуги у альтернативних операторів в більшості випадків вищі, частина абонентів, особливо ділового сектора, віддає перевагу передачі інформації по їх мережах завдяки більшій надійності та кращій якості обслуговування. Це звужує ринок для традиційних операторів і потребує від підприємств спрямування комерційних зусиль на поліпшення споживчих властивостей послуг зв’язку, удосконалення форм обслуговування споживачів і вибір в якості основної сфери діяльності тих сегментів, де їх послуги є конкурентоспроможними. Таким чином, результати дослідження попиту нададуть необхідну інформацію для оцінки можливості підприємства по його задоволенню і прийняття рішень про перспективи розвитку.
Боровикова Евгения Херсонский государственный технический университет студентка І курса
|
| Оглавление| |