Модель цивілізованої збутової системи на українському ринку одягу і взуття

Одяг і взуття — одна з найдавніших первинних потреб людства, виникнення якої пов’язано з необхідністю пристосування до природно-кліматичних умов навколишнього середовища. Проте, згодом одяг і взуття ставали для людства і символом епохи, і ознакою суспільних верств та національностей, і витвором мистецтва, і, нарешті, засобом самовираження. Адже, як стверджує прогресивна світова спільнота : «Важливо не те, який одяг Ви носите, а те, як він виражає Вашу самоідентичність». Дана позиція стає все більш популярною не лише серед заможніх верств населення, а й у людей з середнім достатком. Саме тому організація торгівлі одягом і взуттям потребує якісно нових форм. Вже не достатньо, щоб умови продажу були лише комфортними і зручними. Споживач у пошуках одягу і взуття, які б точно відображали його справжній або бажаний образ і стиль потребує максимально можливого асортименту; а для того, щоб полегшити його вибір і прискорити рішення про покупку, необхідно організовувати різноманітні широкомасштабні шоу-проекти, пов’язані з показами мод, на яких проводилася б емоційно забарвлена пропоганда конкретних товарів, торгових марок і стилів. Такий підхід значно посилить конкурентоспроможність одягу і взуття на тлі постійно зростаючих потреб людства. Зважаючи на це, великі масштаби діяльності і грамотне застосування розвиваючого маркетингу (попит на одяг і взуття як засіб самоідентифікації особистості) дозволить зайняти цю досить перспективну, потенційно масштабну і порівняно надійну нішу на ринку розвинутих країн світу. Але як це все може стосуватися України, значна частина населення якої отримує мізерні доходи?

Ніхто з Вас не замислювався, чому 60\% населення України, європейської держави, змушене купувати одяг і взуття на примітивних речових ринках азіатського типу, коли в кожному місті, районному центрі є приміщення універмагів, які або порожні, або використовують мізерну частку своїх потужностей, хоча б могли на світовому рівні обслуговувати значну частку місцевих споживачів, маючи значні переваги як в широті асортименту, так і в доступності ціни. Проте, на відміну від «базарної системи», це досягатиметься не шляхом уникнення від сплати податків, а елементарним застосуванням економічних законів, а саме за рахунок масштабності і ефективності товароруху.

Запропоновано розглянути один з можливих варіантів побудови збутової системи всеукраїнського масштабу за такою схемою товароруху, яка б виявилась набагато ефективнішою від «базарної», і в цій нерівній конкурентній боротьбі за різними правилами просто витіснила б з провідних позицій як мережу речових ринків, так і більшу частину іноземних товарів. Крім того, вона кардинально покращить якість обслуговування українських споживачів та заповнить порожню нішу українського ринку — великі спеціалізовані роздрібні торгові центри, так звані «Будинки одягу і взуття».

Дана збутова система являє собою корпорацію з рисами холдінгової компанії, в яку входять регіональні оптово-роздрібні торгові підприємства (торгові доми) організовані у формі акціонерних товариств. Регіональні торгові доми складаються з торгових центрів (приміщення типу виставкових залів або великих універмагів площею від 1500 до 5000 кв. м, розташовані біля транспортних вузлів або по можливості в центральних районах міста) та оптових баз (складські приміщення, розташовані або поблизу торгових домів, або в позаміській складській зоні). Сітка торгових домів, які входять в корпорацію, охоплює всю територію України.

Головними принципами даної збутової системи є:

І) представлення всієї гамми продукції вітчизняних та ексклюзивних закордонних виробників у торгових центрах і оптових базах, тобто зібрати весь максимально глибокий та широкий асортимент одягу і взуття в одному місці, причому з чітким розмежуванням асортиментних груп у відділах, підвідділах, а також в розрізі торгових марок;

2) пред’явлення повної і достовірної інформації про виробника і товар;

3) професіоналізм торгового і обслуговуючого персоналу;

4) низький рівень роздрібної торгової націнки від ціни виробника (11—17\%) для залучення більшої частини платоспроможного населення України, зокрема її середнього класу;

5) взаємовигідні умови дрібнооптового продажу (надання товарних кредитів, гнучка система знижок) місцевим торговим підприємствам;

6) прямі безпосередні контакти з виробниками;

7) ефективна економічна система транспортування та поста­чання продукції від виробників до споживачів;

8) запровадження нетрадиційних методів торгівлі (через каталоги, демонстраційні зали, Інтернет, розрахунки електронними кредитними картками).

Також збутова система має ряд особливостей щодо реаліза- ції соціально-етичного маркетингу спрямованого на підтримку українських підприємств легкої промисловості:

пропаганда вітчизняних виробів через проведення презентацій сезонних колекцій одягу і взуття, показів мод, прес-конференцій виробників з широким колом споживачів;

проведення маркетингових досліджень кон’юнктури ринку одягу і взуття, уподобань споживачів продукції як для збутової системи, так і на замовлення виробників;

договори про поставки заключаються з усіма українськими під­приємствами і основними конкурентними та ексклюзивними закордонними фірмами, створюючи ідеальні умови для чесної конкурентної боротьби, в результаті якої повинна значно підвищитись конкурентоспроможність вітчизня­ної продукції;

ефективна система товароруху дозволяє поширювати товари середніх і, навіть, дрібних вітчизняних виробників по всій території України.

Таким чином, ця збутова система сприятиме переходу вітчизняних підприємств на цілком маркетингові засади виробництва, а, наприклад, споживачі Харкова, крім турецького, польського чи китайського одягу та взуття зможуть побачити в продажу вироби Чернівецьких підприємств легкої промисловості по максимально доступних для споживачів цінах. Але головним призначенням даної збутової системи є надання українським споживачам комфортних і зручних умов здійснення покупки, максимально можливого асортименту та створення середовища, сприятливого для здійснення вибору і прийняття рішення про купівлю предметів одягу і взуття.

Галбай Елена

Автомобильно-дорожный институт Донецкого государственного технического университета

студентка 4 курса