Маркетинг та підприємництво в перехідній економіці - Матеріали першої міжвузівської наукової конференції студентів і аспірантів (І-й та ІІ-й етапи)

Організація моніторингу ринку сільськогосподарської продукції

 

Роль маркетингу на ринку сільськогосподарської сировини значно менша, ніж на інших ринках, але це не означає, що він зовсім там не потрібний.

Специфіка аграрного маркетингу полягає в тому, що він залежить від розвитку продовольчого ринку і змін, що на ньому відбуваються. Зростання вимог з боку споживачів до якості продукції і асортименту продуктів харчування, їх зовнішнього вигляду і умов продажу змушують виробників сільськогосподарської сировини вносити відповідні корективи в технологію виробництва продукції, способи зберігання і методи її збуту. Тому сьогодні для сільськогосподарських підприємств актуальною є своєчасність отримання інформації про наукові розробки, новітні технології, взірці нової техніки, нові сорти рослин та породи тварин, а особливо про вигідні канали їх придбання, можливості довгострокового співробітництва та ще не зайняті сегменти ринку. Наприклад, освоєння в 1999 р. агрофірмою ВАТ ім. «Орджонікідзе» Донецької області технології крапельного зрошення в овочівництві на площі 61,2 га, дозволило не тільки втричі збільшити вихід продукції з одиниці площі, але й підвищити її товарність. З 1998 р. по 2000 р. товарність овочів зросла з 70 до 87\%, чому сприяло покращення якості овочів, особливо помідорів, товарність яких становила в 2000 р. 100\%. Тобто, агрофірма за допомогою новітньої технології не просто виробила продукт, а надала йому привабливого («товарного») вигляду, який задовольнив покупця.

Усе це має сенс за умови, що існує налагоджений комунікаційний зв’язок з користувачами інформації. Показовими в цьому плані є системи організації інформаційного моніторингу ринків продовольчих товарів у країнах з розвинутою ринковою економікою.

Враховуючи низький рівень інформаційного забезпечення агарного сектора в Україні, першочергового значення набуває організація цінового моніторингу і широкого інформування про ситуацію на ринках за допомогою всіх доступних засобів інформації. Налагодження такої системи сприятиме створенню більш широких можливостей вигідної торгівлі сільськогосподарською продукцією на місцевих, реґіональних, національному чи міжнародному ринках, залежно від кон’юнктури і тим самим стимулюватиме торгівельну діяльність, зміцнюватиме позиції сільгоспвиробників.

Підрозділи служби моніторингу повинні організовуватись на районному, обласному і державному рівнях і відслідковувати стан ринків по групах (сегментах) продукції, виходячи з особливостей продовольчого забезпечення визначеного реґіону. Система моніторингу продовольчого ринку має включати: службу цінового моніторингу; служби електронних комунікацій; прогноз­но-аналітичні центри; інформаційні центри.

Сьогодні більшість сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм ще не готова самостійно за допомогою сучасних засобів збору і обробки інформації ефективно займатися аналізом ринку та вести пошук клієнтів, постачальників, посередників тощо.

Враховуючи специфіку АПК, держава повинна сприяти створенню дешевих джерел інформації, зробити інформацію фактором виробництва, надавати її для стимулювання розвитку продовольчого ринку.

В сучасних умовах для створення хоча б примітивних маркетингових відносин слід, на нашу думку, створити централізований моніторинг ринку сільськогосподарської продукції, який би дав можливість інформувати як виробників, так і споживачів та посередників про існуючий попит, пропозицію та перспективні ціни і кон’юнктуру ринку. Це, в свою чергу, інтенсифікує створення оптового ринку сільськогосподарської продукції у великих промислово-торговельних центрах, що призведе до розвитку комплексного маркетингу із сучасним науково-технічним забезпеченням з метою задоволення внутрішнього попиту на сільськогосподарську продукцію та перспективою виходу на світовий ринок.

Організація ринкового моніторингу значно зменшить невизначеність ринкової кон’юнктури, позитивно вплине на ефективність прийняття управлінських рішень, змусить підприємців і керівників господарств вирішувати не тільки поточні проблеми, але й займатися стратегічним плануванням. Спостереження за змінами ринкової ситуації сприятимуть поступовим змінам у психології підприємців, приведуть до розуміння того, що виробництво сільськогосподарської сировини повинно бути зорієнтованим на попит на споживчому ринку, і що зміна параметрів якості продукції та стурктури виробництва буде цілком залежати від потреб і бажань кінцевих споживачів.

 

Величко Олександр

Дніпропетровський державний

аграрний університет

пошукач