12.5. термінологічний словник

Банкрутство – визнана  господарським судом неспроможність боржника  відновити  свою платоспроможність та задовольнити ви- знані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування лік- відаційної процедури.

Мирова угода  – одна з процедур, що застосовуються при про- вадженні судової процедури банкрутства; домовленість між борж- ником та кредитором (групою  кредиторів) про відстрочку  та (або) розстрочку  платежів або припинення зобов’язання за угодою сторін (прощення боргів).

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий са- нацією, ліквідатор) – фізична  особа, яка  має ліцензію,  видану  в установленому законодавством порядку,  та діє на підставі  ухвали господарського  суду. Законом України  «Про відновлення плато- спроможності  боржника  або визнання його банкрутом»  докладно визначений перелік прав і обов’язків арбітражного  керуючого (роз- порядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на етапах про- вадження  (за  ухвалою  господарського  суду)  справи  про  банкрут- ство.

Боржник – суб’якт підприємницької діяльності, неспроможний виконати  свої грошові зобов’язання  перед кредиторами,  у тому чис- лі зобов’язання  щодо сплати податків і зборів (обов’язкових плате- жів), протягом  трьох місяців  після настання  встановленого строку їх сплати.

Санація – система заходів, що здійснюються  під час проваджен- ня у справі  про банкрутство з метою запобігання визнанню  борж- ника  банкрутом   та  його  ліквідації,  спрямована   на  оздоровлення

фінансово-господарського становища боржника, а також задоволен- ня в повному обсязі або частково вимог кредиторів  шляхом креди- тування,  реструктуризації підприємства,  боргів і капіталу  та (або) зміну організаційно-правової та виробничої  структури боржника.

Санаційний прибуток – прибуток, який виникає  внаслідок  ви- купу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим  за їх номінальну  вартість  (з їх подальшим  анулю- ванням чи зниженням номінальної вартості) або при одержанні без- поворотної фінансової допомоги від власників  корпоративних прав, кредиторів  та інших заіцікавлених у санації підприємства осіб.

Фіктивне банкрутство – свідомо помилкове  оголошення під- приємством про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки (розстрочки) вико- нання своїх кредитних зобов’язань або знижки сум кредитної забор- гованості. Виявлені факти  фіктивного банкрутства переслідуються в карному порядку.