Фінанси підприємств - Підручник (Любенко Н. М.)

10.1. методичні  вказівки до вивчення теми

План основних питань теми:

1.   Аналіз  майнового  стану,  структури  фінансування капіталу  та фінансової  незалежності.

2.   Аналіз платоспроможності.

3.   Аналіз прибутковості капіталу і активів.

4.   Аналіз оборотності активів та прибутковості оборотів.

Основні терміни і поняття:

фінансовий стан підприємства, фінансовий аналіз, фінансова звітність, платоспроможність, майновий стан підприємства, фі- нансова стійкість підприємства, ліквідність активів, рентабель- ність, чиста прибутковість.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі зацікавлені особи, пов’язані з підприємством еконо- мічними  відносинами,  отримали  уявлення про те, наскільки  надій- ним є підприємство як партнер. Таке уявлення можна скласти лише спираючись  на комплекс, систему показників,  які всебічно характе- ризують господарське становище.

10.1.1.  Аналіз майнового стану, структури фінансування капіталу  та фінансової незалежності

Майновий стан підприємства характеризується комплексом по- казників,  що дають уявлення про структуру активів підприємства.

До основних показників,  що використовуються для оцінки структури активів балансу належать:

1.   Частка необоротних  активів в підсумку балансу.

2.   Частка фінансових  інвестицій  в необоротних  активах.

3.   Частка оборотних активів в підсумку балансу.

4.   Частка запасів в підсумку балансу.

5.   Частка дебіторської заборгованості в оборотних активах.

6.   Частка дебіторської заборгованості в підсумку балансу.

7.   Питома вага активної частини основних засобів.

8.   Коефіцієнт зносу основних засобів.

9.   Коефіцієнт оновлення основних засобів.

10. Коефіцієнт вибуття основних засобів.

11. Вартість чистих оборотних активів (або чистого обігового капі- талу) підприємства.

Показники фінансування (структури вкладеного  капiталу) да- ють уявлення про спiввiдношення власних та позичкових  коштiв та їх окремих елементів у пасивах пiдприємства.

Для оцiнки зовнiшнього  фiнансування важливе  значення  має визначення структури  залученого  капiталу.  Чим  бiльшою  є част- ка  короткострокової заборгованостi –  тим  бiльш  значною  є мiра фiнансового ризику.

Структура самофiнансування – характеризує структуру  влас- них коштiв пiдприємства i визначається як спiввiдношення окремих складових власного капіталу (статутного  капіталу, резервiв, створе- них за рахунок прибутку та нерозподіленого прибутку)

Нижче  наведений  перелiк  вiдносних  коефiцiентiв,  що можуть бути показниками структури фінансового капiталу.

1.   Коефiцiєнт автономії.

2.   Загальний коефiцiєнт забоpгованостi

3.   Коефiцiєнт залежностi  власного капiталу вiд зовнiшнiх позик.

4.   Коефiцiєнт залежностi  власного капiталу  вiд коpоткостpокових зовнiшнiх позик.

5.   Коефiцiент   залежностi   власного  капiталу   вiд  довгострокових зовнiшнiх позик.

6.   Коефiцiєнт довгостроковостi в структурi заборгованостi.

7.   Коефiцiєнт довгостpокової забоpгованостi.

8.   Коефiцiєнт забезпечення власними коштами основного капiталу

(або коефіцієнт покриття необоротних  активів).

9.   Коефiцiєнт покpиття основних засобів 1-ї міри.

10. Коефiцiєнт покpиття основних засобів 2-ї міри.

11. Коефіцієнт забезпечення власними коштами оборотних активів.

12. Коефiцiєнт потенцiйного  ефекту фінансового важеля.

Щодо  оптимальной структури  капіталу  існують різні погляди, хоча більшість  аналітиків вважає  за доцільне забезпечувати золоте правило фінансування і перевищення власного капіталу  над позич- ковим. На практиці  на структуру  капіталу підприємства впливають такі основні фактори,  як галузь виробництва, форма організації біз-

несу, прибутковість активів,  процентні  ставки за користування по- зичками та інші спеціфічні  фактори.

10.1.2.  Аналіз платоспроможності

Платоспроможність пiдприємства визначається його здатнiстю покрити  свої короткостроковi (поточні) зобов’язання  активами  ба- лансу, тобто потенційна здатнiсть підприємства перетворити свої ліквідні балансові активи на готiвку протягом короткострокового періоду. Короткостроковим (поточним) перiодом умовно вважаєть- ся один рiк.

В аналізі платоспроможності виходять з таких показників:

1.   Коефiцiєнта загальної лiквiдностi  .

2.         Коефiцiєнта теpмiнової лiквiдностi.

3.   Коефiцiєнта абсолютної лiквiдностi.

4.   Коефіцієнта маневреності власного капіталу – як співвідношен- ня власного оборотного капіталу до вартості власного капіталу.

5.   Коефіцієнта маневреності  власного оборотного капіталу  – як співвідношення грошових  коштів  до вартості  власного  оборот- ного капіталу.

6.   Коефiцiєнта ліквідності  запасів.

7.  Коефiцiєнта  чистих  поточних  активiв,  «заморожених» в товарно-матеріальних запасах.

8.   Частки  власних оборотних активів у покритті запасів.

9.   Коефiцiєнта покриття поточних зобов’язань чистим оборотним капiталом.

Власний оборотний капітал (або власні оборотні активи)  – ви- значається як власний капітал, зменшений на вартість необоротних активів

Чистий  оборотний  капiтал  (або  чисті  оборотні  активи) – ви- значається як рiзниця  мiж наявними поточними  активами  та коpоткостpоковою забоpгованiстю (поточними зобов’язаннями)

Чисті високолiквiднi активи  – визначаються як різниця між на- явними високолiквiдними активами  та поточними  зобов’язаннями.

10.1.3.  Аналіз прибутковості капіталу  і активів

У практицi  держав з розвинутого ринковою  економiкою  для оцiнки загальної  ефективностi дiяльностi  пiдприємства користу- ються трьома основними  вiдносними  показниками:

-           Рентабельнiсть  iнвестицiй    –  Return on   investment (ROI).

Рентабельнiсть iнвестицiй  чи, іншими  словами,  рентабельність капіталу  або  активів,  є  вiдношенням загального  прибутку  до всього інвестованого  капiталу  пiдприємства,  тобто до загальної суми активiв.

-           Коефiцiент   прибутковостi  обоpоту  – Net  profit  ratio  (NPR).

Коефiцiєнт прибутковостi обоpоту є вiдношенням прибутку  до обсягiв доходів. В зарубіжній  практиці  показник  прибутковос- ті обороту розглядають як характеристику підприємства щодо його «здатності  заробляти». Високе  значення  цього показника свiдчить, зокрема, про те, що пiдприємство успiшно контролює рiвень  витрат, а також про те, що ринковi  цiни задовольняють пiдприємство.

-           Оборотність  капiталу   – Capital   turnover  ratio   (CTR).  Обо- ротність капiталу або коефiцiент оборотностi капіталу є спiввiдношенням рiчного обсягу доходiв вiд реалiзацiї до всього капiталу  пiдприємства,  тобто до загальної суми активiв. В зару- біжній практиці  показник  оборотності  розглядають як характе- ристику «ділової активності».

Iснує простий i наочний математичний зв’язок мiж зазначеними показниками:

ROI = NPR * CTR

рентабельнiсть капіталу

(активів)

Х

прибутковiсть обороту

 

оборотність капіталу

 

:           :

Прибуток

Доходи

Доходи

Активи

 

Аналіз рентабельності

У фінансовому аналізі  ефективності (прибутковості) діяльнос- ті підприємства можуть застосовуватись, крім основного показника рентабельності сукупних  активів,  такі додаткові  показники рента- бельності окремих елементів капіталу:

·           коефiцiєнт рентабельностi довгострокового  капiталу;

·           коефiцiент  рентабельностi номiнального  власного  (статутного)

капiталу;

·           коефiцiєнт рентабельностi власного капiталу за балансом;

·           коефiцiєнт рентабельностi власного оборотного капіталу;

·           коефiцiєнт рентабельностi чистого оборотного капiталу;

·           коефіцієнт чистої прибутковості інвестицій  у звичайні акції.

10.1.4. Аналіз оборотності активів та прибутковості оборотів

Аналіз прибутковості обороту. Для  визначення прибутко- вості обороту пiдприємства за певний  перiод (його  здатності  заро- бляти) з метою конкретизації впливу  на прибутковiсть обсягу реа- лізації  та структури  витрат  можуть застосовуватись такі додаткові коефіцієнти:

·           коефiцiєнт рентабельностi обороту з реалізації  продукції  – ви- значається як  спiввiдношення частини  операційного   прибут- ку, отриманого від реалізації продукції, та чистої виручки вiд реалiзацiї;

·           коефiцiєнт рентабельностi обороту операційної діяльності – ви- значається як спiввiдношення операційного  прибутку  та опера- ційних доходів;

·           коефiцiєнт рентабельностi неопераційної діяльності – визначаєть- ся як спiввiдношення фінансових  результатів  фінансової  та іншої діяльності до підсумку доходів фінансової та іншої діяльності;

·           коефiцiєнт рентабельностi виробництва – визначається як спів- відношення валового прибутку  до собівартості  реалізованої продукції.

Аналіз ділової активності. Iнтенсивнiсть використання акти- вів і капіталу підприємства вимiрюється за допомогою коефiцiєнтiв оборотностi, які визначаються як співвідношення доходів до тієї чи іншої бази. В числі найважливiших коефiцiентiв оборотностi:

·           загальний  коефiцiєнт оборотностi активiв;

·           коефіцієнт оборотності оборотних активiв;

·           коефіцієнт оборотності (обертання) мобільних коштів;

·           коефіцієнт оборотності короткострокової заборгованостi;

·           коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованостi;

·           коефiцiєнт обоpотностi чистого оборотного капiталу;

·           коефіцієнт оборотності власного капіталу.

CASH FLOW – аналіз.Упоказникахфiнансовоїpезультативності значне мiсце займає показник чистого гpошового (або готiвкового) потоку,  що  є  у  найбiльш  загальному   визначеннi   пiдсумоком  чи- стого прибутку  та амортизацiйних вiдрахувань  – тобто, грошових коштiв, що залишаються у розпорядженнi пiдприємства.  Зарубiжнi аналiтики  дають цьому показнику назву CASH FLOW, тобто готiвковий  потiк. У вiтчизнянiй практицi  цей показник  iнодi визна- чався як «госпрозрахунковий дохід підприємства».

Зокрема, в аналізі ефективності що ґрунтуються на CASH FLOW, рекомендуються коефiцiєнти чистого грошового потоку визначають- ся як співвідношення CASH FLOW (підсумку прибутку після сплати податків і аморизаційних відрахувань) до активів, до виручки від ре- алізації або до іншої бази. Так, для моніторингу  платоспроможності рекомендується коефіцієнт Бівера, який визначається, як:

К

 

Б

 
= (ЧП + А) / (ДЗ + ПЗ),

де ЧП – чистий прибуток; ПЗ – поточні зобов’язання; А – амортизація; ДЗ – довгострокові  зобов’язання.