ІнтенсифІкацІя навчального процесу на заняттях з ІноземноЇ мови у вищому технІчному навчальному закладІ

Система вищої професіональної освіти в Україні повинна включати не тільки суто професійну, але й мовну підготовку, оскільки завтра професіонал, не готовий до спілкування з Європою, не буде мати серйозних перспектив. То- му зараз інтенсивні методики навчання іноземних мов можна вважати пріоритетними.

Для вивчення іноземної мови як засобу спілкування у встановленому програмою об’ємі навчальна діяльність студентів на заняттях повинна бути до- сить інтенсивною. Завдання інтенсифікації полягає в тому, щоб досягти гарних результатів в оволодінні іноземною мовою без збільшення запланованого часу.

Оскільки мовленнєві навички та вміння розвивають шляхом багаторазо- вого повторення в різних ситуаціях спілкування, то цьому повинно бути відведено не менше як 90\% аудиторного часу.

Інтенсивне  тренування  та  практика  означають  одночасне  виконання вправ студентами всієї групи. При цьому виникають труднощі в організації

контролю. Адже розвиток повноцінних навичок та вмінь спілкування неможли-

вий без зворотного зв’язку щодо ефективності контролю знань. Тут на допомо- гу викладачу приходять технічні засоби навчання, а саме відтворення текстово- го матеріалу у звукозапису, та друкований роздатковий матеріал.

Навчання сприймати мовлення може проходити через аудіювання не- знайомого тексту, яке ставить за мету його розуміння з подальшим обговорен- ням змісту. В процесі мовленнєвої практики зусилля студентів спрямовані на пошук та розуміння конкретної інформації в тексті з метою його інтерпретації.

В організації сучасного заняття з іноземної мови у вузі важливу роль відіграє інформативний аспект.

Розвиваючий і виховний вплив інформативного аспекту зумовлено на- самперед якістю навчальних матеріалів. Зміст мовлення повинен характеризу- ватися новизною, доступністю, а також здатністю висловлювати певну соціальну позицію та викликати певні емоції.

Якість інформації на занятті з іноземної мови значною мірою залежить і від того, про який вид мовлення йдеться. Тексти завжди несуть більш глибоку і пізнавальну інформацію, ніж говоріння студентів. Чимала роль тут і самого викладача, який повинен відповідно підготувати навчальні розмовні теми. Зок- рема,   об’ємні   теми   завжди   доцільно   розбивати   на   більш   конкретні   і деталізовані порції інформації, наближаючи їх до реального життя студентів або суспільства.

Загальні вимоги до побудови навчального процесу передбачають, щоб цим  підтемам  відразу  надавати  проблемного  характеру  і  цим  заохочувати

студентів до їх обговорення.

Інтенсифікація навчального процесу не означає використання тільки тих видів навчальної діяльності, в яких одночасно беруть участь студенти всієї гру- пи. Під час занять необхідна індивідуальна робота викладача з окремими сту- дентами. Важливо, щоб решта студентів не залишалась пасивною, а була залу- чена до мовного тренування або практики.

Розвиток студента у межах інформаційного аспекту здійснюється пере- важно через його навчальну діяльність із застосуванням інформації. Проте тра- пляються випадки, коли інформація виступає як автономний об’єкт уваги. Тут маємо справу з трьома різними рівнями взаємодії з нею студента:

а) з простим сприйманням;

б) з активною переробкою інформації, стимульованою зацікавленістю;

в) з активним пошуком потрібної інформації (цільовий відбір).

Всі ці три рівні не є рівнозначними і рівноцінними з точки зору їх розви- ваючого  впливу  на  студента.  Так,  звичайне  сприймання  інформації вдосконалює механізми синтезу, оперативної пам’яті тощо. Активна її перероб- ка, крім того, зумовлює участь і розвиток стійкої уваги та здатності до перегру- пування та інтерпретації понять. Пошукове засвоєння інформації включатиме також механізм аналізу і відбору потрібних понять, оцінку змісту з точки зору цільового пошуку, вольову активність студента тощо.

Важливу роль у процесі інтенсифікації навчальної діяльності студентів відіграє і психологічний аспект. Мається на увазі ряд факторів, найвагомішими серед яких є позитивний емоційний настрій студентів, атмосфера доброзичливості і співробітництва та психологічний комфорт. Педагогічне керівництво студентами не повинне обмежуватись власне навчанням, у його задачі входить постійне створення сприятливих умов формування навчальної діяльності.

Проте, чи не найголовнішим джерелом позитивних емоцій є самостійна праця, відчуття успіху у праці, усвідомлення прогресу в оволодінні предметом.

Ши н к а р е н к о І . В.