Актуальні проблеми екомічного і соціального розвитку регіону - Збір- ник матеріалів регіональної науково-практичної конференції

СоцІальна вІдповІдальнІсть бІзнесу: проблеми теоретичного осмислення та практика взаЄмодІЇ з територІальними громадами

Сучасний досвід розвитку багатьох країн свідчить про те, що від успіш- ності формування та ефективності системи партнерських стосунків приватного підприємництва, влади, громадянського суспільства в соціальній сфері значною мірою залежить рівень і якість життя населення та соціальна стабільність. Таке партнерство передбачає, що бізнес має вестися в соціально відповідальний спосіб. Обговорення соціальної відповідальності підприємницьких структур бере свій початок у 1950-х роках з укріпленням корпоративного сектору економіки в північній Америці та Західній Європі. Для пострадянських країн ця проблема стала актуальною останніми роками, коли спостерігається збільшення масштабів національного виробництва при недостатньому соціальному розвит- ку, коли громадськість почала дізнаватися про приховані негативні економічні, екологічні, етичні наслідки діяльності компаній. Посилення тиску з боку суспільства з метою проведення організаціями програм соціальної відповідальності передбачає як широку обізнаність громадськості з діяльністю компаній, так і осмислення самого феномену корпоративної соціальної відповідальності. Це має допомогти формуванню такої поведінки приватного сектора, при якій поняття економічної ефективності та соціальної користі не є взаємовиключними, а навпаки, доповнюють одне одного.

Ці міркування обумовили мету даної роботи, яка полягає в узагальненні підходів до розуміння соціальної відповідальності бізнесу та виокремлення тих

 

складових цього поняття, які є нагальними для громади м. Красноармійська в сучасних суспільно-економічних умовах.

Правила взаємодії окремих інститутів, які є сторонами суспільно- економічних процесів, їхня роль та форми участі в соціальному розвитку України знаходяться на стадії утворення. Тому єдино визнаного розуміння по- няття «соціальна відповідальність бізнесу (СВБ)» та синонімічного йому понят- тя «корпоративна соціальна відповідальність (КСВ)» на теперішній час не існує через багатогранність і малу дослідженість даного явища. Розрізняють широке поняття «корпоративна відповідальність перед суспільством» та більш вузьке поняття “соціальна відповідальність бізнесу“. Перша з цих категорій визначається   як    філософія    поведінки    і    концепція    побудови    діловим

співтовариством, окремими корпораціями та підприємствами своєї діяльності за такими напрямками:

1) виробництво якісної продукції й послуг для споживачів;

2) створення привабливих робочих місць, виплата легальних зарплат, інвестиції в розвиток людського потенціалу;

3) дотримання вимог законодавства: податкового, екологічного, трудово- го та ін.;

4) ефективне  ведення  бізнесу,  орієнтоване  на  створення  доданої економічної вартості та зростання добробуту своїх акціонерів;

5) урахування суспільних очікувань і загальноприйнятих етичних норм у практиці ведення справ;

6) внесок у формування громадянського суспільства через партнерські програми й проекти розвитку місцевих громад [1, с.9].

Стосовно поняття «соціальна відповідальність бізнесу» слід зазначити, що воно еволюціонувало відповідно до очікувань суспільства щодо ролі бізнесу в соціальному розвитку. Декілька прикладів визначення цієї категорії міжнародними організаціями (див. табл.1) показують, що абсолютних стандартів СВБ не існує, і вони можуть змінюватися з кожним поколінням за- лежно від національних соціально-економічних пріоритетів, історичних і куль- турних факторів, що впливають на діяльність компаній в тому чи іншому соціумі.

Як видно з наведених напрямків соціально відповідальної діяльності бізнесу, більшість з них стосується економічних, юридичних, екологічних та етичних принципів підприємництва.

Соціальна складова КСВ передбачає інвестування у розвиток людського потенціалу та реалізацію партнерських проектів і програм розвитку місцевих

громад. Не применшуючи значення економічних та юридичних аспектів здійснення комерційної діяльності компаніями, слід вказати на особливу роль соціальних компонентів СВБ в умовах сучасних українських реалій. Серед факторів, які впливають на практику корпоративної соціальної відповідальності перед регіональною громадою Красноармійська, виділимо такі:

 

Таблиця 1 -  Визначення соціальної відповідальності бізнесу [2, с.6]

 

 

Автор визначення

 

Дефініція СВБ

 

Зелена книга Європейського союзу

інтеграція соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємств та в їхню взаємодію з зацікавленими сторонами на добровільній основі

 

Бізнес задля соціальної від- повідальності (BSR)

досягнення комерційного успіху засобами, які передба- чають дотримання моральних цінностей та повагу до лю- дей, спільнот і навколишнього середовища

 

Міжнародний форум лідерів бізнесу (IBLF)

досягнення комерційного успіху засобами, які передба- чають дотримання моральних цінностей та повагу до лю- дей, спільнот і навколишнього середовища

 

Всесвітня ділова рада за ста- лий розвиток ( WBCSD)

зобов’язання бізнесу сприяти усталеному економічному розвитку, працюючи з робітниками, їхніми сім’ями, міс- цевою громадою та суспільством у цілому для поліпшен- ня якості їхнього життя

Регіональна структура економіки. В економіці Донецького регіону, де

знаходиться м. Красноармійськ, переважають галузі важкої промисловості (підприємства паливно-видобувного комплексу, енергетики, металургії, важко- го та середнього машинобудування тощо). Тому розвиток СВБ залежить від розвитку цього сектору та його політики щодо корпоративної соціальної відповідальності. Так, частка вугільних підприємств у структурі виробництва м. Красноармійська складає близько 90 \%, частка зайнятих на вугільних підприємствах – 48,5\% від загальної чисельності зайнятих в економіці міста, а

фонд оплати праці – 71\%. Частка надходжень податку на доходи фізичних осіб, який є найбільш суттєвим для місцевого бюджету, за жовтень 2007. становила

38,2\% від ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1»» та

18,2\%    від    ДП    «Шахта    «Краснолиманська».   Ці    підприємства   є    для м. Красноарміська бюджетоутворюючими.

Неефективна система соціального захисту. Деякі підприємства, які в процесі роздержавлення змінили форму власності, успадкували від радянських часів значну соціальну інфраструктуру (дитячі садки, будинки відпочинку, то- що), яку вони продовжують утримувати, вважаючи це діяльністю з СВБ, або яку було передано органам місцевої влади для фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету. Чисельність об’єктів соціальної інфраструктури, які знахо- дяться на фінансуванні з місцевого бюджету Красноармійська складає 40, обсяг їхнього фінансування на 2007р. – 70 млн. грн., що становить 62\% загальної су-

ми видатків міського бюджету.

Також тяжкі негаразди в системах охороні здоров’я та освіті в Україні спонукають соціально відповідальні компанії підтримувати ці сфери. Позитив- ним зразком соціально відповідальної поведінки є позиція ВАТ «Вугільна компанія  «Шахта  «Красноармійська-Західна  №1»»  та  благодійного  фонду

«Надія», одним із засновників якої є дане підприємство. Благодійний фонд щільно співробітничає з дитячими будинками, будинками престарілих, медич-

 

ними установами, багатьма бюджетними й громадськими організаціями. Соціально-незахищені громадяни забезпечуються продуктами, паливом, меди- каментами, оздоровчими путівками, оплатою за лікування й медичні операції, безкоштовними благодійними обідами, підпискою на періодичну пресу. Фонд організовує культурні й оздоровчі заходи. Сьогодні благодійні проекти фонду здійснюються за комплексною програмою, що має такі назви: "Надія, добробут, радість", "Діти й місто", "Духовність", "Освіта і життя", "Турбота", "Ліра", "Спорт", "Оздоровлення". 1 вересня 2005 року чотири навчально-виховних ус- танови міста Красноармійська (дитячий сад №51 «Золота рибка», навчально- виховний  комплекс,  загальноосвітня  школа  №10,   професійно-будівельний ліцей) почали спільно працювати в складі Навчально-виховного об'єднання, яке є флагманом  впровадження в навчально-виховний процес православного ком- понента, інноваційних форм і методів організації позашкільної діяльності, створення умов для творчого інтелектуального і фізичного розвитку підростаючого покоління.

Важкий регуляторний тягар. Важке податкове навантаження, нестабільність законодавства і суперечності в нормативних актах стимулюють суб’єктів малого та середнього бізнесу “уходити в тінь”. Це заважає показувати реальні прибутки та витрачати частину цих прибутків на діяльність із СВБ. Крім того, деякі суб’єкти підприємництва застосовують неформальну або тіньову зайнятість, виплачуючи зарплату на рівні мінімальної, що значною мірою залежить від позиції керівництва підприємства і аж ніяк не відповідає засадам СВБ.

Слабкі місцеві громади. Високий ступінь централізації фінансів в Укра-

їні призводить, з одного боку, до обмеження стимулів та можливостей органів місцевого самоврядування в реалізації соціальних та інших програм. З іншого боку, це створює необхідність залучати компанії, які працюють у регіоні, до сприяння місцевому розвиткові. Так, за січень-жовтень 2007р. сума сплачених податків юридичними та фізичними особами м. Красноармійська (контингент) склала 245433,8 тис. грн., в тому числі до міського бюджету надійшло 83980,5 тис. грн., тобто 34,2\%. Згідно зі ст. 100 Бюджетного Кодексу України за вказа- ний період перераховано до Державного бюджету 13666 тис. грн., що складає

16,3\% від податкових надходжень до місцевого бюджету. Таким чином, для со- ціально-економічного розвитку територіальної громади залишилось 28,6\% сплачених податків.

Відсутність інституційної підтримки. На сьогоднішній день в Україні немає ані урядового органу, який міг би запроваджувати інструменти, стандар-

ти й методики реалізації політики СВБ, ані розгалуженої мережі неурядових організацій, які б могли підтримувати діяльність із СВБ. Це ускладнює процес впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності у функціо- нування українських компаній. Особливо актуальним дане питання видається для Донецького регіону, оскільки згідно з даними опитування 1221 керівника найвищої ланки українських компаній, яке проводилося у шести найбільш ін-

 

дустріальних містах та відповідних областях України (а саме Києві, Харкові, Львові, Дніпропетровську, Донецьку та Одесі) значні відмінності в обізнаності щодо СВБ спостерігаються на регіональному рівні Якщо в Києві та області по- інформованість про соціальну відповідальність продемонструвало 90.7\% опи- таних компаній, то в Донецьку й області – тільки 61.5\% компаній, що є відпові- дно найвищим і найнижчим показниками [3, с.7].

Розглянуті фактори впливають не тільки на поінформованість підпри- ємств про широко застосовувану в світі концепцію і практику соціальної відпо- відальності підприємницьких структур, але й на ті інструменти, які використо-

вують компанії з метою позитивного впливу на розвиток територіальних гро- мад. Як видно з табл.2 [3,с.18], серед підприємств Донецького регіону найбільш поширеними заходами для місцевих громад є: благоустрій територій, коопера- ція і фінансова допомога місцевим органам влади у виконанні соціальних про- грам, а також сприяння створенню нових робочих місць. Найменш популярни- ми серед підприємців нашого регіону є такі заходи підтримки територіальних громад, як створення робочих місць для інвалідів, шефство над дитбудинками та підтримка малого бізнесу.

Таблиця 2 - СВБ заходи для місцевих громад по регіонах (\% підпри ємств)

 

 

 

Київ та Київська область

 

Львів та Львівська область

Дніпропетровськ

та Дні- пропетровська область

Донецьк

та Доне- цька об- ласть

 

Одеса та Одеська область

Харків

та Хар- ківська область

Фінансова до-

помога місцевій владі

 

31.3

 

9.9

 

38.0

 

39.4

 

10.5

 

14.4

Створення ро-

бочих місць

 

40.8

 

13.7

 

26.2

 

30.9

 

26.5

 

41.4

Робочі місця для

інвалідів

 

13.1

 

5.3

 

28.5

 

10.1

 

18.9

 

17.0

Сприяння еко-

логічним проек- там

 

17.5

 

14.4

 

23.9

 

20.4

 

10.0

 

28.3

Спонсорство

спортивних та

культурних за- ходів

 

14.5

 

30.2

 

16.6

 

12.3

 

20.9

 

20.7

Благоустрій те-

риторії

 

58.2

 

65.2

 

36.8

 

56.1

 

72.6

 

52.4

Шефство над

дитбудинком

 

28.7

 

2.8

 

15.3

 

6.1

 

39.2

 

7.3

Підтримка ма-

лого бізнесу

 

4.6

 

5.6

 

5.4

 

0.8

 

2.3

 

12.5

Аналізуючи наведені дані, слід відмітити, що найбільша активність ком-

паній спостерігається за такими напрямками, які можуть бути охарактеризовані разовими акціями чи заходами (благоустрій територій, спонсорство спортивних та культурних заходів), або такими напрямками співробітництва з місцевими

 

громадами, які тісно пов’язані із внутрішніми кадровими потребами підпри- ємств (створення нових робочих місць). Тому нагальною є проблема формуван- ня такого ставлення до соціальної відповідальності, коли вона стає щоденною практикою та включається до стратегічних настанов розвитку бізнесу.

Опитування  підприємств  у   Донецькій  області  показує,   що   органи місцевої влади є найпопулярнішим та головним зовнішнім партнером компаній у розвитку їхніх програм з СВБ, залишаючи організації та установи, що репре- зентують громадянське суспільство (НДО, ЗМІ та інші організації та агентства) далеко позаду. Так, 31,0\% фірм співпрацює з місцевими органами влади у роз- витку соціальних програм. 12,2\% компаній співпрацює з своїми діловими парт- нерами у розвитку програм з СВБ, ще 6\% - з недержавними неприбутковими

організаціями, 4,4\% - з рекламними агентствами, 3,1\% - з науковими інститутами, 1,8\% - із ЗМІ [3. с35].

Іншою характерною ознакою співпраці з органами місцевої влади у розробці діяльності з СВБ є те, що її рівень пропорційний до розміру підприємства: чим більше підприємство, тим вищий рівень співпраці. Тому од- ним із завдань органів місцевої влади стає вишукування можливостей стиму- лювання саме малого і середнього підприємництва до діяльності з СВБ, не по- слаблюючи при цьому зв’язків із великими компаніями. Серед потенційних стимулів для активізації участі бізнесу в соціальному розвитку територіальних громад підприємці Донецьку та Донецької області називають такі, як:

   зниження податків для СВБ компаній - 77,4 \% підприємств;

  зниження адміністративного тиску місцевих органів влади (наприклад, кількість перевірок пожежною службою, та санепідемстанцією) – 60 \% під- приємств;

   пропозиції з розвитку СВБ програм від органів місцевої влади – 18,4 \%

підприємств;

   висвітлення у ЗМІ діяльності з СВБ – 8,7 \% підприємств;

   розширення банку соціальних та інформаційний програм на місцевому рівні – 7,8 \% підприємств [3, с.47].

Як бачимо, переважна більшість вказаних стимулів соціально відповіда- льної діяльності компаній  пов’язана із активізацією відповідної діяльності ор- ганів  місцевого  самоврядування  і  може  розглядатися  як  основні  напрямки більш тісного співробітництва між бізнесовими колами та територіальними громадами.

Список використаних джерел

1.  Доклад  о  социальных  инвестициях  в  России  за  2004  год  /под  общей  редакцией

С.Е. Литовченко – М.: Ассоциация менеджеров, 2004 , с.9.

2. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження / І. Акімова, О. Осінкіна,

О. Філіпенко, А. Марцінків – К: Аналітично-дорадчий Центр Блакитної стрічки ПРООН в

Україні, 2005, 41 с.

3.  Соціальна  відповідальність  українського  бізнесу:  результати  опитування /  І. Акімова, О. Осінкіна,  А. Марцінків  –  К:  Аналітично-дорадчий  Центр  Блакитної стрічки  ПРООН  в Україні, 2005, 53 с.

 

С о р о к а Т. М . , Л я ш о к Н. Ю .