Актуальні проблеми екомічного і соціального розвитку регіону - Збір- ник матеріалів регіональної науково-практичної конференції

СпІлкування з представниками преси (прес-конференцІя)

Останнім часом велика увага приділяється спілкуванню із пресою. Спілкування завжди допомагало з`ясувати та вирішити проблеми суспільства, а спілкування із пресою - справа сугубо індивідуальна,яка потребує особливого складу характеру, особистої схильності й специфічного досвіду, що напрацьовується від інтерв'ю до інтерв'ю (інтерв'ю - це метод одержання інформації від людини в ході живого діалогу (очної бесіди), відповідно до якого спеціально підготовлений виконавець (інтерв'юер) задає питання, керуючись певною метою й певною комунікативною тактикою (послідовність, форма по- становки питань і т.д.)

От  чому,  власне,  хотілося  б  просто  розповісти  про  те,  як  все-таки

переважніше всього  "побудувати" відносини із  пресою з  урахуванням специфіки її діяльності й того незаперечного факту, що поза залежністю від бажання-небажання відповідальної посадової особи ЗМІ існують, і із цим фе- номеном сучасності треба миритися у всіх значеннях цього слова, будуючи відносини, які базувалися б насамперед на засадах співіснування.

Усі мабуть помітили,що на зустрічі із представниками преси кожна лю- дина поводить себе по різному: одна – намагається уникнути розмови, інша на- впаки, намагається викласти свої думки, при цьому додаючи надлишкову емоційність (міміку, жести).

Найпоширеніша форма спілкування із представниками преси - це прес- конференції. Із журналістами можна обговорити заздалегідь тему і питання, тому під час прес-конференції завжди можна піти від відповіді на несподіване запитання, пославшись на рамки відведеної для розмови теми. І не треба цього

уникати! Ніхто не обвинуватить вас у тому, чого ви не говорили. Є, щоправда, ймовірність того, що ваше мовчання буде інтерпретовано відповідним чи- ном,але у такому випадку краще промовчати чим говорити несенітницю. Також прес-конференції можуть проходити із присутністю електронних ЗМІ , це коли протягом години вам доводиться контролювати себе, ні жестом, ні словом не

 

можна дати засумніватися публіці у правдивості й правильності сказаних вами слів. І «найстрашніше» полягає у тому , що нікому невідомо, які п'ятнадцять- двадцять секунд увійдуть в ефір. Щоб уникнути цього, потрібно підготувати цитати , які потрібно вимовляти з таким натхненням і акцентом, щоб ні в кого з кореспондентів не залишалося сумнівів. Через те, що вам приділяється настільки пильна увага протягом таки тривалого часу, потрібно завчасно поду- мати не тільки про слова, але й про зовнішній вигляд і вміння триматися протя- гом години. Принаймні, на це треба себе налаштувати. Як вважають психологи, найбільшу небезпеку представляють руки. Вони вічно заважають, і нічого з ни- ми не можна поробити. От чому для початківців «ньюсмейкерів» (а таким хо- чеш - не хочеш доводиться ставати залежно від рангу) у цьому випадку вас мо- же врятувати найпростіша авторучка (бажано, звичайно, не дуже проста, але й не така шикарна, щоб не відволікти увагу журналістів від вашої персони, який- небудь інший предмет може викликати різні інтерпретації, але тільки не цей). А саме головне -не треба велику увагу приділяти годиннику.

Однак, перш ніж проводоти прес-конференцію потрібно дотримуватися деяких принципів, які потрібно памятати під час спілкування. Тому зважаючи на те,що кожна людина має свій погляд на спілкування із пресою, ми пропонуємо основні принципи:

Принцип 1. Ніколи не кажіть неправди. Будь-яка неправда рано чи пізно буде розкрита, і тоді буде потрібно багато зусиль, щоб відновити підірвану довіру не тільки стосовно вас особисто, але й у цілому до всього відомства.

Принцип  2.  Ніколи  нічого  не  видумуйте.  Не  можна  дозволити  собі

піддатися тиску з боку кореспондента, щоб той відразу радісно повідомив у редакцію: «Я вибив з нього це визнання!» Потім важко буде пояснити, що, мов,

«нічого такого» ви не говорили, він «сам усе вигадав». Якщо ви не знаєте відповіді на питання - так і скажіть, додавши при цьому, що не хочете здатися необ'єктивним і намагатиметесь з'ясувати деталі, а пізніше неодмінно поділитеся із пресою достовірною інформацією.

Принцип 3. Ніколи не коментуйте того, про що у вас немає чіткої інформації, тим більше, якщо спрямованість розмови виходить за рамки ваших прямих функціональних обов'язків. Не дозволяйте втягувати себе в гіпотетичні дискусії, особливо на політичні теми (навіть із посиланням на свою особисту думку). Дотримуйтеся рамок застереженої раніше проблематики бесіди.

Принцип 4. Ніколи не давайте волю вашим почуттям. У жодному разі не дозволяйте собі проявів брутальності, безтактності, дратівливості. Залишайтеся

спокійним, розважливим і, по можливості, чарівним.

Принцип 5. Ніколи не критикуйте справу, якій служите. Стримана крити- ка припустима, якщо вона носить конструктивний характер і спрямована на зміну ситуації до кращого.

Принцип 6. Ніколи не коментуйте чутки й думки інших людей. Дотри- муйтеся тільки безсумнівних фактів.

 

Принцип 7. Ніколи не конкретизуйте дані про втрати, поки цьому немає документальних підтверджень. Пам’ятайте, що родичі не повинні дізнаватися імена загиблих з інформаційних зведень новин.

Принцип 8. Ніколи не розкривайте інформацію обмеженого поширення. Краще обмовити заздалегідь, що такі-то теми зачіпатися не будуть. Треба вжи- ти заходів для того, щоб карти й схеми в приміщенні, куди запрошені журналісти, не потрапили в об'єктиви відео і фотокамер.

Принцип 9. Ніколи не порушуйте обіцянок. Робота редакційного цеху за- лежна від інформації, і під ваше інтерв'ю може бути залишене місце. Зірвана

зустріч або не надані на домовлений термін дані повернуться до вас бумеран- гом у гіпертрофованому виді.

Принцип 10. Ніколи не кажіть: «Без коментарів» Завжди можна знайти спосіб відповістити на запитання, навіть якщо ви не знаєте відповідь або не можете говорити на якусь певну тему. Відмова відповідати журналістові створює враження, що відповідь ви знаєте, але не хочете «розкривати страшну таємницю».

Принцип 11. Ніколи не думайте погано про журналістів.

Отже, ознайомившись із усіма принципами спілкування із пресою, можна сказати з упевненістю, що у будь-який час ви зможете без усяких зусиль знайти влучне слово, яке допоможе вийти із різних ситуацій, та проводити прес- конференції на високому рівні.

Література

1. Дяченко Н.І., Кононова М.М. Основи психології (курс лекцій). Спілкування і його функції: Красноармійськ.2004.-54с.

2. Яковлева О.Л. Психологія розвитку творчого потенціалу особистості: М.: "Флінт", 1997.- 224с.

С о р о к а Т. М . , Л и з у н о ва О . М .