Актуальні проблеми екомічного і соціального розвитку регіону - Збір- ник матеріалів регіональної науково-практичної конференції

МотивацІйна сфера як пІдструктура особистостІ майбутнього фахІвця

Проблема активності особистості – це проблема її суб’єктивного реагу- вання на вплив біосоціального середовища. Звертаючись до аналізу джерел активності особистості, ми відповідаємо на запитання: що спонукає людину ставити перед собою ту або іншу мету й домагатися її втілення? З відповіддю на це запитання ми отримуємо можливість зазирнути до мотиваційної сфери особистості, основу якої становлять потреби. Потреба – це нестаток суб’єкта в чомусь конкретному, а мотив – обґрунтування рішення задовольнити або не за- довольнити зазначену потребу в даному об’єктивному й суб’єктивному середовищі.

Мотиваційну сферу як під структуру особистості ,–на думку В.ІКовальова,– складають не тільки актуальні потреби й мотиви, скільки стійкі латентні мотиваційні утворення (спрямованість особистості, інтереси, мотиваційні установки, бажання), які багато авторів називають потенційними мотивами.[1, с.203]

Процес формування мотивації пов’язаний з використанням багатьох особистісних   утворень,   які   поступово   формуються   по    мірі   розвитку

 

особистості. Тому кожний віковий етап має певні особливості мотивації і структури мотиву. Так, провідним видом діяльності, що сприяє розвитку мотиваційної сфери студентів, є професійне навчання. З метою виявлення пре- валюючих мотивів у навчанні нами були проведені тести серед студентів КІІ ДонНТУ.

Провідним мотивом на першому етапі навчання – етапі переходу абітурієнта до студентських форм життя виділяється мотив ствердження себе у статусі студента – престижний мотив, на другому – пізнавальний інтерес, а на третьому – професійно-практичний мотив.

Таким  чином,            на        успішність       навчання        більшою          мірою  впливають

«професійні» і «пізнавальні» мотиви, ніж «прагматичні».

Отримані данні схожі з даними досліджень, проведених авторами М.В. Вовчик-Блакитною, А.М. Пєчніковим і Г.В. Мухіною. [2,с.13]

Останнім часом ролі позитивної мотивації навчання у забезпеченні успішного оволодіння знаннями й вміннями психологами та педагогами надається все більше уваги. Виявлено, що висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсуючого фактора на випадок недостатньо високих здібностей, однак у зворотньому напрямку цей фактор не спрацьовує –навіть високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчального мо- тиву або низьку його вираженість, не може забезпечити значні успіхи в навчанні.[2,с.148]

Звертаючись до методики А.І. Гебоса, який виділив фактори, що сприя-

ють формуванню у студентів позитивного мотиву до навчання, можемо про- ранжувати ці умови у порядку їх пріоритетного впливу на мотивацію студентської молоді (за результатами дослідження):

1. Професійна спрямованість навчальної діяльності (визначили 84\% респо- ндентів)

2. Усвідомлення теоретичної та практичної значимості засвоєних занять та найближчої і кінцевої мети навчання (підтвердили 76\% студентів).

3. Наявність допитливості й «пізнавального психологічного клімату» в на- вчальній групі (36\%)

4. Емоційна форма викладу навчального матеріалу (22\%)

5. Показ «перспективних ліній» у розвитку наукових понять (19\%) Результати отримані внаслідок застосування методики А.І.Гебоса в гру-

пах    ЕГВ-07,    ЕМО-07,МП-03,    МП-04Красноармійського    індустріального

інституту.

П.М. Якобсон запропонував для мотивів навчальної діяльності свою класифікацію.

Перший мотив – це мотив необхідності, який не може призвести до успіхів в навчанні. Це поштовх студента, викликаний усвідомленням певних незручностей і неприємностей, які можуть виникнути в тому випадку, коли він не буде навчатися. По суті, за таким мотивом – це навчання без бажання, без інтересу  і  до  отримання  освіти,  і  до  відвідування  навчального  закладу.

 

Здійснення цього мотиву вимагає зусиль над собою, що при слабому розвитку вольової сфери веде до того, що учні залишають навчальний заклад.

Другий вид мотивів навчальної діяльності, який виділяє П.М. Якобсон, пов’язан з позанавчальною ситуацією також, але вона має позитивний вплив на навчання. Сучасне суспільство, впливаючи на студента, формує у нього почут- тя обов’язку, яке змушує отримати освіту, в тому числі й професійну, та стати повноцінним громадянином, корисним для країни, для своєї сім’ї. Якщо така установка являється стійкою і займає суттєве місце у спрямованості особистості учня, тоді вона робить його навчання потрібним та привабливим. У цю ж групу мотивів П.М. Якобсон відносить і ті, які пов’язані з вузько особистісними інтересами.   При    цьому   процес    навчання   сприймається   як    шлях   до

особистісного благополуччя.

Третій вид мотивації пов’язаний з самим процесом навчальної діяльності. Саме тут простежується потреба в знаннях та намаганні пізнати нове. Крім то- го, студенти отримують задоволення від росту своїх знань під час засвоєння нового матеріалу; мотивація навчання відтворює стійкі пізнавальні інтереси. Як зазначає П.М. Якобсон, специфіка мотивації залежить від особистісних рис студента: від потреби у досягненні успіху, або, навпаки, від небажання здійснювати зусилля над собою .[3, с.23]

Одержані нами дані в процесі дослідження за методикою А.А. Реана і В.А. Якуніна «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» дають можливість виявити більш значущі мотиви навчальної діяльності студентської молоді. [таблиця 1].

Таблиця 1 -  Ранжування мотивів навчальної діяльності студентів, \%

 

Види мотивів

\%

ранг

Забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності

76

1

Отримати диплом

69

2

Постійно отримувати стипендію

63

3

Стати висококваліфікованим спеціалістом

59

4

Успішно вчитися, складати екзамени на «добре» і «відмінно»

57

5

Отримати міцні знання

53

6

Виконувати педагогічні вимоги

50

7

Отримати інтелектуальне задоволення

48

8

Заручитися повагою викладачів

45

9

Не запускати вивчення предметів навчального циклу

37

10

Не відставати від однокурсників

33

11

Уникнути осуду й покарання за навчання

29

12

Досягти похвали від батьків та оточуючих

25

13

Бути прикладом для однокурсників

18

14

На базі загальної мотивації навчальної діяльності (професійної, пізнава-

льної, прагматичної, соціально-суспільної й особистісно-спостережної) у сту- дентів з’являється певне ставлення до різних навчальних предметів, яке обумо-

влюється визначеними чинниками, розташованими нами у порядку їх пріорите- тного визначення:

1.  Важливістю предмета для професійної підготовки.

 

2.  Якістю викладання (задоволенням заняттями з даного предмету).

3.  Взаємовідносинами з викладачем даного предмету.

4.  Інтересом до певної галузі знань і даного предмету як її частини.

5.  Мірою труднощів оволодіння цим предметом, виходячи з власних здіб- ностей.

Усі ці мотиватори можуть перебувати у різноманітних стосунках один з одним (взаємодія або конкуренція) й мати різний вплив на навчання, тому по- вне уявлення про мотиви навчальної діяльності можна отримати, тільки визна- чивши значущість для кожного учня всіх цих компонентів складної мотивацій-

ної структури.

Крім того, виходячи з результатів проведеного дослідження, можна за- значити, що студенти високо оцінюють насамперед професійну компетентність викладачів, їх уміння викладати матеріал і поважне ставлення до студентської молоді. І це підґрунтя взаємовідносин викладача і студента являє собою важли- ву складову успішного навчання.

Разом з тим, студенти не поєднують успішну професійну діяльність з от- риманням міцних знань та інтелектуальним задоволенням, що не може не тур- бувати викладачів. Адже така позиція студентів свідчить про недостатнє спря- мування процесу навчання на формування професійної компетенції майбутніх управлінців-керівників.

Таким чином, посилення актуальної мотивації до отримання, систематизації і здатності до використання професійно значущих знань повин-

но бути основою педагогічного впливу.

Список використаних джерел

1. 4.Мистецтво життєтворчості: у двох частинах. Частина перша.-К.,1997.-380с.

2. 2.Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения.- Ростов н/Д.,1996.-512с.

3. 5.Подтикан  І.В.  Особливості формування  мотиваційної сфери  особистості//  Практична психологія та соціальна робота.-2006.-№9.

Л и с е н к о Д . В. , Ш к о л я р е н к о О . О .