ПІдвищення економІчноЇ активностІ безробІтного населення украЇни

На сучасному етапі ринкових перетворень характерними ознаками ринку праці України залишаються наявність значних обсягів та тривалості безробіття, досить низький рівень зайнятості та соціального захисту населення тощо.

Проте найактуальнішим і найскладнішим є питання безробіття, особливо довготривалого. Аналіз ринку праці свідчить про низький рівень економічної активності безробітного населення, значну питому вагу осіб, що перебувають у

стані довготривалого безробіття, пасивність безробітного населення в пошуку роботи тощо. Негативними наслідками для безробітних у даному випадку є те, що вони сприймають себе як слабку особистість, починають жити лише теперіш- нім чи минулим, не мають чітких цілей і планів на майбутнє.

Наявна ситуація, на нашу думку, зумовлена не тільки економічними чинни- ками, а й пасивністю певної частини безробітного населення в пошуку роботи. Про це свідчать і результати дослідження, що проводилось Інститутом підготов- ки   кадрів   Державної  служби   зайнятості  України.   Так,   14,3\%   опитаних

6езробітних, які трнвалий час перебувають у стані безробіття, схильні до песи- містичного настрою; 26,2\% безробітних пасивні до працевлаштування в разі по- треби опанування нової професії; 72\% - у разі тривалості проїзду до місця робо-

ти до 1 години; кожен п'ятий опитаний безробітний сподівається на краще май- бутне завдяки збільшенню допомоги з безробіття, а не власним зусиллям. На особисту активність сподіваються лише 10\% безробітних.

Наслідки наведеного, безперечно, є негативним явищем, що проявляється в подальшому погіршенні ситуації на ринку праці України. У зв'язку з цим уже сьогодні виникає необхідність вивчення сутності й особливостей зазначених про- цесів, а одним із способів вирішення існуючих проблем є вдосконалення механіз- му підвищення економічної активності безробітного населения. Під останнім ро- зуміється сукупність закономірних зв'язків та відношень, які зумовлюють процес засвоєння соціальних цінностей, норм, правил поведінки, визначення специфіч- них для безробітної особи ціннісних орієнтацій та настанов в економічній актив- ності; комплекс економічних, правових, психологічних важелів, які підвищують економічну активність безробітних.

З метою розроблення заходів, спрямованих на підвищення економічної ак- тнвності безробітного населення, важливим є з'ясування сутності цієї категорії. Найточнішим і найоптимальнішим, на нашу думку, є визначення економічній активності безробітного населення як міри економічної діяльності, снрямованої на реалізацію внутрішнього та зовнішнього потенціалу безробітної особи для досягнення цілей щодо працевлаштування, пошуку роботи, підвищення своєї конкурентоспроможності, участі в активних програмах зайнятості, започатку- вання власної справи тощо.

Варто нагадати, що на економічну активність безробітного населення впливають різні чинники: економічні, нормативно-правові, фінансові, інфор- маційні тощо. Так, до економічних чинників слід віднести: співвідношення по- питу і пропозиції на робочу силу, рівень оплати праці та допомоги з безробіття,

можливості працевлаштування після перенавчання; рівень валового внутріш- нього продукту (ВВП), номінальних і реальних доходів, питому вагу заробітної плати у ВВП.

Крім згаданих чинників на активність безробітних впливають психологічні настанови й економічні стимули. Зокрема, стимулом, що впливає на економіч- ну    активність   безробітного,   є    формування   необхідної   усвідомленості

6езробітного, яка має бути зорієнтована на сучасне становище економіки та

ринку праці, розвиток підприємницьких здібностей безробітного, формування основних рис, які відповідають вимогам підприємницької діяльності.

Активність безробітних може також залежати від статі, віку, професії, трудового стажу, особистого досвіду, інтересів, ціннісних орієнтацій, сімейно- го стану, наявності дітей, утриманців і членів сім'ї, які потребують догляду, тривалості безробіття, рівня освіти і професійно-кваліфікаційної підготовки, рівня доходів та їх співвідношення з можливим заробітком, наявності інших (окрім заробітної плати) джерел життедіяльності, терміну очікування реєстра- ції громадянина як безробітного, терміну виплати та розміру допомоги з без-

робіття, вимог центру зайнятості до безробітного щодо активного пошуку ро- боти, регулярного відвідування безробітним центру зайнятості, обмеженості кількості відмов від пропозицій підходящої роботи, складання безробітним плану пошуку роботи, проведення семінарів з питань техніки пошуку роботи тощо.

До соціально-психологічних чинників слід відносити: мобільність (профе- сійну, галузеву, територіальну), ставлення до легальної і нелегальної економі- чної діяльності, готовність до зміни (у разі потреби) професії, підвищення ква- ліфікації, орієнтацію на часткову, повну або вторинну зайнятість, наявність підприємницьких здібностей.

В Японії використовують такий вид стимулювання безробітного до пошу- ку роботи: чим швидше безробітний знайде нове робоче місце, тим більший бонус отримає (навіть у розмірі чотиримісячної допомоги з безробіття). Досвід

виплати премій довготривалим безробітним, які зуміли працевлаштуватися, існує в Австралії та Новій Зеландії.

На мотивацію безробітного населення впливають і такі чинники, як впев- неність в отриманні роботи, з'ясування нових способів отримання роботи, краще уявлення про свої здібності щодо можливостей опанувати нові професії, повна інформація про потребу в робітниках певних професій, оволодіння но- вими методами пошуку роботи, премія за більш швидкий пошук роботи.

Мотивуючим чинником сприяння працевлаштуванню є складання плану самостійного пошуку роботи, а саме: організація звітування безробітного щодо вжитих заходів із питань пошуку роботи; інтенсифікація пошуку роботи шля- хом: участі в семінарах, які організовує центр зайнятості, надсилання резюме, анкет, телефонування роботодавцям, постійного інформування та звітування безробітних спеціалістам центрів зайнятості про здійснені заходи з пошуку ро-

боти; аналіз плану самостійного пошуку роботи та його коригування тощо.

Основні зусилля працівників центрів зайнятості України, на нашу думку, мають бути спрямовані на працевлаштування безробітних, оскільки це безпо- середньо дозволяє повернути значну кількість працездатного населення до су- спільно корисної діяльності.

Одним з важливих чинників, який впливає на вибір місця роботи безробіт- ною особою, є розмір заробітної плати. Водночас результати досліджень Інсти- туту підготовки кадрів Державної служби зайнятості свідчать про те, що роз-

мір заробітної плати в Україні в сучасних умовах ще не виконує стимулюючої функції повною мірою.

Певне коло науковців вважає, що допомога з безробіття має антистиму- люючий вплив на активність безробітного населення. Тому для об'єктивноі оцінки мотивуючих аспектів розміру заробітної плати важливим є порівняння розміру середньої заробітної плати, ії бажаного рівня та розміру допомоги з безробіття.

Згідно з результатами проведених нами соціологічних досліджень можна стверджувати, що найважливше місце в мотивації безробітного населення до пошуку роботи посідає саме заробітна плата. Дещо менше на активність безро- бітних впливає цікавість роботи, що пропонується, та можливість самореаліза-

ції. Такий чинник, як самостійність та відповідальність під час виконання ро- боти в найменшому ступені мотивує безробітних.

Отже, можна стверджувати, що теперішній стан ринку праці в Україні зу- мовлено не тільки економічнимн причинами, а й такими, що залежать від осо- бистісних характеристик безробітних, а саме низькою економічною активністю безробітного населення в пошуку роботи та започаткуванні власної справи.

Соціальна орієнтація розвитку економіки України передбачає формування системи зайнятості населення, однією з ознак якої є якісно новий підхід до розв'язання проблем безробіття завдяки вдосконаленню механізму підвищення економічної активності безробітного населення. З метою підвищення економі- чноі активності безробітного населення в пошуку роботи необхідно перш за все:

- розробити методологічні основи підвищення економічної активності без-

робітного населення на засадах мотивації з урахуванням потреб, інтересів, мо- тивів і стимулів безробітних осіб; у зв'язку з цим потребують удосконалення класифікаційні ознаки мотивів і стимулів активності безробітного населення, які охоплюють ступінь усвідомленості, напрям і силу вияву, що дозволить ви- значити більшу кількість мотивів безробітних для підвищення їх мотивації до пошуку роботи та започаткування власної справи;

- з метою створення ефективної системи мотивації економічної активності безробітного населення проводити мотиваційний моніторинг, який надає мож- ливість створити базу даних про потреби, інтереси, мотиви безробітних, уста- новити залежність між віком, статтю, стажем роботи й активністю безробітних і визначити напрями дій, які б найбільшою мірою спонукали безробітного до повернення у сферу суспільно корисної діяльності.

Визначення основних проблем, що перешкоджають підвищенню активно-

сті безробітних, та вивчення і застосування зарубіжного досвіду створюють основу для вдосконалення механізму підвищення економічної активності без- робітного населення в пошуку роботи в Україні.

Та б а ч к о ва Н. А.