Проблеми цивільного права та процесу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна

Співвідношення понять припинення, розірвання та зміна договору розшуку

Правовий зв’язок, що існує між учасниками зобов’язальних відносин взагалі та договірних зокрема, не буває довічним. З перебігом часу або з інших причин цей зв’язок зникає, а права та обов’язки сторін договору перестають бути чинними. Це загальновідомі й досить поширені явища, тому ставлення до них не може бути байдужим не тільки з точки зору їх пізнання, а й за мотивами прикладного характеру [1, с. 21].

З моменту укладення договору сторони вважаються зобов’язаними за цим договором щодо виконання його умов, що визначається загальним принципом: договори повинні виконуватись (расtа sunt servandа). Виконання договорів здійснюється за загальними вимогами щодо виконання зобов’язань [2, с. 220].

Після укладення будь-якого договору, в тому числі й договору розшуку, [3, с. 26] може виникнути потреба у його зміні чи розірванні. Щоб забезпечити стабільність майнового обороту і впевненість сторін – детектива та замовника у непорушності взятих зобов’язань, закон забороняє односторонню відмову від виконання зобов’язання або односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених договором між сторонами або законом (ст. 651 Цивільного кодексу України, далі – ЦК України). Але цей договір відноситься до договорів про надання послуг [3, с. 24], тому в цьому випадку до нього слід застосовувати положення глави 63 ЦК та ст. 907, зокрема, в якій визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК, іншим законом або за домовленістю сторін.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК).

Укладений сторонами договір може бути змінений або розірваний. Зміна договору – це зміна умов, на яких він укладений. Ці зміни можуть стосуватися умов щодо предмета, місця та строків виконання договору тощо. У разі зміни договору змінюється і зобов’язання, ним породжене, змістом якого виступають права та обов’язки сторін. Розірвання договору – це припинення зобов’язання, ним породжене, у повному обсязі [4, с. 273].

Ще раз наголосимо, що зміна і розірвання договору допускаються лише за угодою сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами або договором. Угода про зміну або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, в якій був укладений договір, якщо із законодавчого акта, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше [5, с. 652].

В законодавстві України та юридичній літературі зустрічаємо наступні терміни: «припинення зобов’язання», «припинення договору» та «розірвання договору», які застосовуються у випадках припинення відносин між сторонами договору. Як зазначає в своїй статті О.Міхно, з боку дослідників-цивілістів питання чіткого розмежування цих трьох понять до себе уваги не привертало. Теоретичне визначення та чітке розуміння кожного з трьох понять допоможе розмежовувати та не міняти одне поняття на інше, стане основою дослідження механізму, процедури припинення договірних стосунків між сторонами, а на практиці – усунути розбіжності та непорозуміння під час вирішення питань щодо правильного застосування юридичної термінології у разі закінчення терміну дії цивільно-правового договору [1, с. 21].

Легального визначення поняття припинення договору в чинному ЦК не існує. Глава 50 ЦК передбачає лише випадки «припинення зобов’язання», а в главі 53 йдеться про «розірвання договору» (в загальних положеннях про договір передбачено підстави, правові наслідки та форму зміни і розірвання договору) [1, с. 21].

У зв’язку з тим, що поняттям зобов’язання охоплюються поняття договору та недоговірного зобов’язання, можна дійти висновку, що до поняття «припинення зобов’язання» необхідно відносити «припинення договору» та «припинення недоговірного зобов’язання». За філософськими категоріями поняття «припинення договору» та «розірвання договору» можна співвіднести як загальне та конкретне. В даному випадку вважаємо слід погодитися з позицією О.Міхно, що категорія «розірвання договору» є складовою частиною категорії «припинення договору» [1, с. 23].

За загальним правилом, при припиненні зобов’язання правові відносини між його учасниками припиняються у повному обсязі, а інколи останні хоча і зберігаються, але у зміненому вигляді (наприклад, при припиненні зобов’язання шляхом його новації) [6, с. 63]. В даному випадку можна дійти висновку, що припиненні зобов’язання, а відповідно і договору можливе у вигляді зміни. Тому вважаємо, що припинення договору розшуку може відбуватися у випадку його розірвання або зміни.

Список літератури: 1. Міхно О. Припинення та розірвання цивільно-правового договору: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. 2003. – № 9. – С.21 – 23. 2. Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В.Білоусов, С.В.Лозінська, С.Д.Русу та ін. – За ред. Р.О.Стефанчука. – К.: Прецедент, 2005. – 448 с. 3. Приходько В.Г. Місце договору розшуку в системі цивільно-правових договірних зобов’язань. // Підприємництво, господарство і право. 2006. – № 2. – С.23 – 26. 4. Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29 – 30 квітня 2004 р., м. Харків. К.: Академія правових наук України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 908 с. 5. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера (керівник авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – 736 с. 6. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер.авт.кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін..; За аг.ред. В.І. Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – К.: Юринком Інтер, 2004. – Т.2. – 552 с.