Проблеми цивільного права та процесу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна

Деякі питання виплати гідної винагороди за створення наукового твору

Створення творчого наукового результату обумовленого договором, напряму залежить від суб’єктивних та об’єктивних чинників. Суб’єктивні чинники зумовлені професійними якостями науковця, його здібностями, навичками до створення відповідного наукового твору.

Об’єктивні чинники залежать в більшій мірі від роботодавця, який відповідно до ст. 21 КЗпП, зобов’язаний забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та домовленістю сторін та виплатити працівнику заробітну плату. Але, якщо мова йде про творчу працю, можна говорити про додаткову винагороду, яка зумовлюється трьома складовими: розміром, порядком та строком виплати.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автор та інші володільці майнових прав, мають право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору у вигляді одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний факт використання твору. Відповідно до п.3 ст. 16 Закону, за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода розмір та порядок виплати якої встановлюється трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором та роботодавцем. З цього припису випливає, що роботодавець за створення і використання службового твору має виплатити певну авторську винагороду.

Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством праці та соціальної політики України та Міжнародною організацією праці щодо Програми гідної праці на 2008-2011 рр. основною метою якої є сприяння гідній праці і як фактору продуктивності, і як ключовому елементу розвитку соціальної та трудової сфер в Україні, для покращення ринку праці в Україні, визначено три пріорітета: вдосконалення формулювання політики зайнятості, сприяння рівним можливостям на ринку праці, підвищення ефективності політики соціального захисту з приділенням особливої уваги вразливим групам. Ці пріоритети взаємопов'язані та поєднують різні аспекти гідної праці. І хоча у вказаній програмі мова не йде про відповідну винагороду, але логічним буде додати, що невід’ємною складовою гідної праці є гарантування гідної винагороди. Це особлива винагорода, що перевищує звичайну заробітну плату та визначається відповідним договором між автором і роботодавцем.

Поняття «винагорода» визначають як плату за працю, оплату послуг. Вказаний термін зустрічається як в цивільному, так і в трудовому праві [1, с. 91]. Але, ключовим словом при характеристиці такого договору є слово «гідна». Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови, «гідний» – це цілком відповідний у даному випадку, потрібний [2, с. 236]. У словнику приводяться можливі та розповсюджені словосполучення зі словом «гідний»: «гідним чином», «гідна людина», «принижати гідність». Аналогічне тлумачення здійснено більшістю тлумачних словників української мови[3].

По іншому слово «гідний» пояснюється у тлумачних словниках російської мови: «достойный – справедливый, заслуживающий» [4, с. 177] або «достойный – заслуживающий, стоящий» [5, с. 615] Словосполучення зі словом «гідний» безпосередньо пов’язані з винагородою: «получить достойное вознаграждение», «достойная награда» [5, с. 615].

Словосполучення гідна винагорода слід додати до відповідних тлумачних словників української мови, що сприятиме кращому розумінню цього терміну та надасть можливість розширити його використання у творчій та іншій діяльності.

Специфіка творчої наукової праці обумовлена багатьма роками тяжкої праці, науковими конференціями, відповідними поїздками, вивчення архівів, історичних та інших матеріалів, а також безпосередньо пов’язана з творчим ризиком, який полягає у можливості створення як успішного та й не вдалого твору, що іноді не залежить від особистого внеску творця. Влучно А.В. Ваксберг зауважив з цього приводу «…автора постигла неудача, многие годы кропотливой работы не дали результата, и в этом некого винить» [с. 6]. У зв’язку з чим, слід уважно віднестись до визначення розміру, порядку та строку виплати авторської винагороди, яка повинна забезпечувати автору засоби для існування, створювати йому умови для спокійної роботи та творчого росту. При цьому, слід враховувати й можливість виплати авансу, що передбачено у п. 6 ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права», та гарантії виплати авторської винагороди, як на випадок успішного завершення творчої праці, так і у випадку творчої невдачі.

Список літератури: 1. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2007. – 992с. 2.Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і головний. ред. В.Г. Бусен. – К.; Ірпень: ВТФ «Перун»,2005 – 172с. 3. Тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. Л.П. Коврига, Т.В. Ковальова, В.Д. Пономаренко / за ред. Доктора филос. наук, проф. В.С. Калашніка. – Х: Беккар – книга, 2005. – 800с. С.161. Новий тлумачний словник української мови у 3-х томах, Т.1., укладач В.В.Яременко, вид-во «Аноніт» К., 2001. 926с. 4.Ожегов С.И. Шведов Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологизмов / Рос. Акад. Наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова. – 4-е изд., дополн. – М.: ООО « А. ТЕМП», 2007. – 944с. 5. Современный толковый словарь русского языка / Гл.ред. С.А.Кузнецов. – «Норинт»,2002. – 960с. 6. А.И. Ваксберг. Об авторском гонораре., Изд-во»Искусство», М.: – 1961. 104с. 7. Закон України «Про авторське право та суміжні права» //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №13.