Проблеми цивільного права та процесу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна

Ціна як істотна умова договору консалтингу

У доктрині права порядок укладення договору розглядається як визначена правовими нормами логіко-юридична послідовність стадій встановлення цивільних прав та обов’язків, здійснення на основі погоджених дій осіб, звернення назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору.[3, c.3]

Іншими словами, йдеться про нормативно закріплені взаємні дії сторін, спрямовані на встановлення договірних відносин та визначення змісту договірного зобов’язання. При цьому, законодавець визнає діями щодо укладання договору тільки ті, які здійснюються зовні та звернені до іншої сторони.[4, c.30]

ЦК України не містить жодного посилання на регулювання укладення договору консалтингу. Крім того, також не відображене й укладання договору про надання послуг, різновидом якого є договір консалтингу, правова регламентація якого встановлена гл. 63 ЦК «Послуги. Загальні положення». Так, одразу можна припустити, що на порядок укладання договору консалтингу поширюються загальні правила щодо укладення цивільно-правових договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тож одразу постає два питання: що є істотними умовами договору консалтингу та яка належна форма укладання договору консалтингу.

ЦК називає істотними умовами про предмет договору, умови, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними умовами вважаються насамперед умови про предмет договору, і ті, які названі такими за законом.

Серед істотних умов договору консалтингу слід назвати наступні:

1) предмет договору консалтингу; 2) строк надання послуги; 3) ціна консалтингової послуги; 4) форма укладання договору.

У даному випадку нас цікавить ціна консалтингової послуги, яка має ряд особливостей та розмаїття форм.

На відміну від ГК, в якому щодо ціни в господарському договорі акценти змінено на директивне регулювання цін, у ст. 632 ЦК зазначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положення про те, що ціна в договорі консалтингу встановлюється за домовленістю сторін, відображає тенденцію переходу від централізовано регульованих цін на консалтингові послуги до цін «договірних», тобто встановлюваних за згодою сторін у договорі. В умовах ринкової економіки ціни на консалтингові послуги визначаються попитом та пропозицією на них та іншими економічними чинниками.[5, c.176]

Договір консалтингу є оплатним. Важливою умовою переважної більшості оплатних договір є ціна. Для ринкової економіки характерним є вільне ціноутворення, коли ціни на консалтингові послуги складаються під впливом певних об’єктивних економічних факторів: попиту, пропозиції, конкуренції тощо і визначаються сторонами в договорі за домовленістю сторін. Так, ч. 1 ст. 632 ЦК встановлює, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Але навіть в умовах ринкової економіки свобода ціноутворення не може бути абсолютною. Сторони в договорі мають право вільно встановлювати ціни (тарифи, ставки) на послуги, за винятком тих, до яких згідно із законом здійснюється регулювання цін (тарифів, ставок) уповноваженими державними органами або органами місцевого самоврядування. Законодавство не містить норм, щодо регулювання ціни у договорі консалтингу. Зазвичай ціни, до яких не застосовується регулювання з боку державних органів та органів місцевого самоврядування отримали назву «нефіксовані».

У даному випадку, коли ціна є істотною умовою договору консалтингу, вона має бути обов’язково встановлена ним. Невизначеність ціни у даному випадку є підставою для визнання договору неукладеним.

У світовій практиці прийняті чотири основні форми встановлення ціни на консалтингові послуги:

1) погодинна оплата; 2) фіксована оплата; 3) відсоток від вартості об’єкта консультування або одержаного результату; 4) комбінована оплата.

Всі ці форми встановлення цін є ринковими, тобто встановлюються у процесі конкурентної боротьби та переговорів. Ніяких загальнодержавних прейскурантів на консалтингові послуги не існує, але в основі визначення ціни завжди лежать деякі розумні міркування, аргументи та обґрунтованість. Замовник повинен володіти інформацією про ціноутворення на ринку консалтингових послуг для того, щоб, з однієї сторони, не переплачувати, а з іншої, щоб не відштовхнути кваліфікованих консультантів низькою оцінкою їх праці.

При визначенні ціни необхідно мати на увазі, що консультанти пропонують послуги, які вони надають не тільки під час знаходження на товаристві, установі замовника, але і під час попередньої роботи. Відомо, що в середньому консультант витрачає на роботу за конкретним проектом близько 120 днів на рік, тобто 2/3 року, він відпочиває. В цей час він накопичує свій інтелектуальний потенціал, котрий вкладає, працюючи над конкретним проектом [6, c. 70].

Крім того, оплата роботи консультанта не означає його заробітну плату. Як уже зазначалося, що, як правило, виконавцем договору є консалтингові фірми на утримання яких (оренда приміщень, обладнання, купівлю інформації та ін.), а також на прибутки та податки витрачається визначена частина коштів, отриманих від замовника. Цей розмір може складати до 70-80\% [6, c. 71], тому ціна консалтингових послуг – це не плата консультанту, а плата консалтинговій фірмі за використання її консультантів. Якщо мова йде про плату виконавцю зареєстрованого як фізична особа-підприємець, то все одно необхідно враховувати всі витрати на обладнання, купівлю інформації та інші оплатні послуги.

Залежно від ціни за надану консалтингову послугу, що має бути передана за договором, визначається загальна сума договору. Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у договорі консалтингу визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором консалтингу.[5, c.177] Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при укладенні договору та здійснення розрахунків на території України можливе, якщо однією із сторін є іноземна юридична особа. Як правило, іноземною юридичною особою за договором консалтингу, частіше за все, виступає виконавець.

Зміна ціни після укладення договору консалтингу відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК допускається лише у випадках і на умовах, які встановлені безпосередньо договором консалтингу, спрямоване на забезпечення стабільності договірних відносин.

Список літератури: 1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. 2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. 3. Бродовський С.О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: дис… канд. юрид. наук. – К., 2005 4. Хозяйственный договор: Общие положения / Отв. ред. Д.Н. Сафиуллин. – Свердловск: Свердлов. Юрид. ин-т им. Р. Руденко 5. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Хрінком Інтер, 2008 6. Посадський А.П. Консультационные услуги в России. – М., 1995 г.