4.4. характеристика основних аргументів виходу  засобів масової інформації в середовище Інтернету

До основних аргументів виходу ЗМІ  в Інтернет належать:

1.  Репрезентація.   Американська газета  «USA  Today»   (www. usatoday.com), яка першою представила себе в мережі, на зверхні за- киди своїх конкурентів зауважила,  що цим кроком вона робить собі майже безкоштовну  рекламу в інформаційно-комунікаційному  світі. Тобто, видання  без надмірних  затрат  повідомляє про себе в мережі: подає свої концептуальні засади, пріоритети  діяльності, представляє автуру, тематичні напрями  та ін.

2. Просторовий континуум. Традиційні ЗМІ  досить обмежені  у просторі (як географічному, так і в обсязі). Придбати в Україні газету,

видану, наприклад,  у Швеції  чи Нідерландах, досить складно, а то й неможливо  зовсім. Аналогічну  ситуацію  ми маємо і з телеканалами (доступ  до  телевізійних станцій  зарубіжних   країн  може  здійсню- ватися тільки або через кабельну мережу, або через супутниковий зв’язок). Представлення мас-медіа в Інтернеті географічно розширює аудиторію, «руйнує»  кордони на політичній  карті світу.

3. Часовий континіум. Особливо  актуальна  проблема  часового проміжку  для аудіовізуальних ЗМІ.  «Двічі увійти  в одну й ту саму річку неможливо», — сказав грецький філософ Гераклід Ефеський. Інший  філософ  Кратіл  поправив  тезу: «Навіть  один раз увійти  в ту саму річку неможливо».  Категорія  часу — найбільш  рухома і змінна одиниця.  Інтернет  «призупиняє» цю зміну для телепрограм:  канали можуть розміщувати копії своїх інформаційних продуктів і доступ до них можливий у будь-який час.

В Інтернеті,  на відміну від телебачення,  час передачі інформації не обмежено.  Наприклад, програми  «Подробиці» на каналі  «Інтер» чи «Репортер» на «Новому  каналі»  передають  новини,  які в сукуп- ності складають трохи більше години за день. Проте на веб-сайтах новини  оновлюються  постійно  і доступні  цілий  день. До речі, поді- бну тактику  використовують і деякі газети, наприклад,  «Факти». У більшості  випадків  інформація на сайтах  телеканалів  відрізняється від тієї, яку озвучують в ефірі: на веб-сторінці новин набагато більше і вони різноманітніші.

4. Тематичне розширення. Телебачення, радіо, періодика можуть тематично розширювати свій зміст і водночас публікувати матеріали, призначені  для вузькоспеціалізованої аудиторії. Це досить зручно, оскільки  деякі статті через своє тематичне  спрямування чекатимуть на публікацію кілька тижнів, проте може втратитись  їх актуальність. Розміщені в мережі  Інтернету  матеріали  доступні  більш широкому колу користувачів і тому обов’язково знайдуть свого читача.

Інформація на сайті може відрізнятися ще однією характеристи- кою, яку не може дозволити собі ні телебачення,  ні газети: глибиною розкриття теми.  Наприклад, матеріал  про екологічну  катастрофу (наприклад, вибух на Чорнобильській АЕС)  недостатньо  обмежити кількома  хвилинами на телебаченні  чи 1000-2000  знаками  в газеті. В електронному варіанті стаття на цю тему може бути будь-якого обсягу,  супроводжуватися фотографіями  і  діаграмами,  звуковими

інтерв’ю з фахівцями та лікарями, відеозйомками очевидців. На сайті напевно буде розміщена таблиця  посилань на медичні заклади, де лі- куються постраждалі,  на лабораторії, які працюють з атомними речо- винами і т.д. Крім того, на веб-сторінці у руслі цієї катастрофи можна розглянути й інші, подібні  ситуації.  І, зрозуміло,  не обійдеться  без технічних характеристик об’єкту, прогнозів  і т. д. Тут же можна про- слідкувати  динаміку  розслідування, переглянути версії  та офіційні трактування, висловити свої міркування, перерахувати  кошти на до- помогу сім’ям загиблих  та постраждалих, а найголовніше  — прогля- нути список постраждалих, який на телебаченні  (у програмах  новин чи спеціальних передачах)  «пробігає»  настільки  швидко,  що глядач не встигає нічого вловити.

5.  Оперативність.  Аудіовізуальні ЗМІ,  інформаційні агентства досить  швидко  реагують  на події сьогодення.  Для  друкованих  ЗМІ така реакція неможлива у зв’язку з їхньою технологією виготовлення. Двадцять  сьомого липня 2002 р. на аеродромі у Скнилові (Львів) лі- так-винищувач СУ-27 під час показових  вправ упав на натовп гляда- чів; загинуло  більше 80 людей. Інформація про трагедію менше, ніж за годину з’явилась на телеканалі  ICTV; «Новий  канал» відмінив усі розважальні програми  і регулярно подавав  відомості  з місця  події; екстрені випуски каналу «1+1» мали як новостійне, так й ідеологічне забарвлення. Газети не змогли так швидко прореагувати  на катастро- фу, оскільки  подія трапилась  у суботу, а наступний  номер більшості газет як загальнонаціональних, так і регіональних,  виходить  у вівто- рок. Таким  чином, газети розмістили більше аналітики  і більше до- стовірних фактів.

Мережа Інтернет дала змогу друкованим мас-медіа прирівнятися в оперативності до аудіовізуальних: інформація про падіння літака на сайтах газет з’являлась  вчасно, без зволікань.

6. Інтерактивне спілкування. Для будь-якої  газети надзвичайно важливим  є процес спілкування зі своєю аудиторією: хоч вони часто зазначають,  що переписка  ведеться  тільки  на шпальтах,  сприйняття читачем кожного матеріалу  — це складова процесу формування дум- ки громадськості,  оскільки  мас-медіа виконують  не тільки  інформа- ційну, розважальну, а й виховну функції. Теле- та радіоканали час від часу проводять  прямі ефіри, до участі в яких намагаються  залучити якомога більше глядачів та слухачів, а така сучасна форма зворотного

зв’язку, як чат у прямому  ефірі, стала візитною  карткою розважаль- них каналів.

Інтерактивність дає змогу  авторові  й редакції  дізнатись  оцінку кожній  статті за допомогою діалогового  вікна чи приватних повідо- млень. До речі, дискусія навколо важливої теми, розгорнута корис- тувачами на сайті, може бути стержнем аналітичного дослідження журналіста. Хоча саме дискусія може бути цікавішою за статтю і при- вертати увагу більшої аудиторії.

7. Бізнес. У час, коли інформація стає товаром, за який спожива- чі готові сплачувати  немалі кошти, досить вигідним  є її продаж. Для України, на жаль, така практика  не надто поширена, проте більшість західних  видань  мають  непогані  прибутки  за  користування архів- ними  матеріалами.  Для  того, наприклад,  щоб проглянути відомості про висвітлення якоїсь  події, яка  трапилася три роки  тому, читачу доведеться  проглянути у бібліотеці  величезну  кількість  підшивок. За  те, щоб скопіювати  інформацію  на ксероксі  (чи зробити  копію з електронного  архіву), доведеться заплати гроші. Та й часу на цю про- цедуру піде немало. Інтернет-архів дуже зручний  для використання: тут можна зробити вибірки за темою, за часом публікації, за авторами та ін.; пошук здійснюється майже миттєво; інформація зберігається в електронному форматі,  що полегшує  подальше  опрацювання даних (наприклад, створення цитатного  матеріалу).  Таким  чином, редакції газет можуть мати прибуток за статті, які продавалися у газетах кіль- ка років тому.

Іншим  способом  заробляння грошей  є розміщення на сайті  ви- дання рекламних матеріалів. Банерну рекламу виданням краще вико- ристовувати для популяризації своїх матеріалів, хоча зустрічається й практика  банерного обміну чи навіть банерної торгівлі.

8. Мультимедійність. Традиційні мас-медіа, вийшовши  до мере- жі мереж, втрачають  основні характеристики зовнішньої  структури: інтернет-видання відрізняються від звичайних,  у першу чергу, фор- мою подачі інформації;  вони поєднують  властивості  всіх ЗМІ,  та ще й мають свою унікальну  рису — гіперпосилання. Завдяки цьому на першій сторінці видання  можна розмістити  (анонсувати) досить ве- лику кількість  матеріалів. Коли говорити про анонсування у звичай- ній газеті, на телебаченні чи радіо, то виникає просторово-часова про- блема. Газета може присвятити, як правило,  одну сторінку  формату

А3 чи А2 для реклами  своїх матеріалів,  що знаходяться на 10, 13 чи

33 шпальті  — газета просторово  обмежена. Анонси на радіо та теле- баченні обмежені в часі. По-перше, для інтернет-видання таких про- блем просто не існує: ніхто не лімітував простору для інтернет-медіа. А щодо проблеми сторінок, які «не читаються»,  то їх просто не існує. Може  бути  інформація, яку  не переглядають, але не ціла  шпальта. Система гіперпосилань миттєво  перекине  вас до потрібного матеріа- лу, і ви навіть не задумуєтеся,  де саме розміщена ця стаття. По-друге, часових обмежень для такого видання також не існує: інформація по- дається миттєво.

Іншою характеристикою мультимедійності ЗМІ  у процесі їхньої інтеграції до світової мережі (це використання невластивих для пер- шоджерела  засобів  чи створення нових  видів медіа)  є глобалізація інформаційних процесів та продуктів. Наприклад, газета може створити  радіостанцію,  журналісти якої озвучуватимуть в Інтернеті опубліковані матеріали  (чи  ті, що готуються  до друку),  проводити- муть  різні  обговорювання в прямому  ефірі  і транслюватимуть му- зику. Таким  шляхом  пішла  шведська  газета «Stålandsposten»; після цього кроку вона відчутно розширила свою аудиторію за рахунок прихильників «розмовного»  інформаційного радіоканалу в мережі.

Усе популярнішою формою спілкування між газетою та аудиторі- єю стають відеоконференції, які за допомогою Інтернету  набувають іншого звучання: компетентні у деякій галузі люди (науковці, дослід- ники, економісти та ін.) можуть проводити консультації чи дискусії, а користувачі не тільки спостерігати, але й брати активну участь.

Сучасний  технічний  пристрій  веб-камера забезпечує  для інтер- нет-видання можливість  здійснення прямих трансляцій з місця події. Наприклад, телеканал  «1+1»,  який  має один з найбільш  насичених мультимедійними засобами  сайт,  велику  увагу  приділяє   картинці веб-камери, розташованої  на першій сторінці.

Чати  та  інші  форми інтерактивного спілкування  стали  не- від’ємною частиною полілогу мас-медіа та аудиторії. Інтернет-видан- ня використовують конференції між цікавим  для користувачів спів- розмовником (наприклад, спортсменом,  актором, співаком)  у формі чату. Серед молоді такі «розмови»  викликають захоплення.

9. Інформаційне цифрове суспільство. Компанія  LG запропо- нувала  на ринку  комп’ютерних  технологій  інтелектуальну кімнату,

яка містить повний комплекс сучасної побутової техніки, об’єднаний в єдину  мережу, інтегровану  в Інтернет.  Раніше  ця компанія  запро- понувала  холодильник «високого  інтелекту»,  який  можна  викорис- товувати  для доступу  до веб-сайтів,  електронної пошти  і зв’язку по відеотелефону; також телевізор можна використовувати не тільки за прямим  його призначенням, а і як музичний  центр, цифровий фото- апарат і відеокамеру. Стрімкий розвиток цифрових  технологій не міг не зачепити й мас-медіа. Сучасного журналіста уже не асоціюють з блокнотом та ручкою; це людина, яка в одній кишені має цифрову фотокамеру,  а в іншій — цифровий диктофон.  Технічне  обладнання репортера  — це мінімізований офіс, який  покликаний максимально спростити роботу в екстремальних чи буденних умовах. Уся цифрова техніка має безпосередній вихід на комп’ютер, а то й безпосередньо до Інтернету.  Журналіст може прямо з прес-конференції передати через стільниковий телефон  створений  за допомогою портативного комп’ютера звіт чи репортаж редактору на затвердження. Традиційні мас-медіа не можуть залишатись осторонь від процесів інформатиза- ції суспільства.

Д. Тапскот,  теоретик  електронно-цифрового суспільства,  аналі- зуючи інформаційні технології, зазначає: «Якщо в організованого безпорядку  є штаб-квартира, то це головна станція сортування «Фе- дерал Експрес». Дослідник порівнює Інтернет із службою доставки пошти: усе має свій пункт призначення, за яким кожен лист чи бан- дероль прямує. Всесвітня мережа також має свої точки призначення, й інформація рухається  своїй шляхом. На перший погляд, надмірний надлишок різних відомостей і даних може спричинити хаос. Скептич- но налаштований користувач  може зазначити: я візьму газету й про- читаю її на дивані, смакуючи  бутерброд  та події, що трапились сьо- годні; я не буду півдня вишукувати якусь статтю. Він матиме рацію. Проте треба зауважити:  дійсно, можна на дивані прочитати  матеріал, але за допомогою «павутини»  можна паралельно  проглянути, що про цю подію пишуть інші видання, яку позицію займає уряд і чи взагалі вона має якесь суттєве  значення.  І якщо  користувач  точно знає, що йому потрібно (а не заходить до Інтернету  просто згаяти час), він ви- користовуватиме пошукові системи чи портали  (у випадку, якщо не знає точного розташування адреси)  або просто введе доменне ім’я в адресний рядок і одразу потрапить у потрібне місце.

Засоби  масової інформації  прямують  шляхом  інтеграції  в Інтер- нет. Проте це не означає, що мережеві проекти витіснять  чи замінять газети і журнали,  теле- і радіопрограми. Пошук форм координації та глобалізації — це якраз  той період  розвитку,  в якому  перебувають мас-медіа. Адже Інтернет має багато переваг: це й численні форми зворотного зв’язку — гостьові книги, форуми, конференції, які дають читачу можливість  брати участь у виробництві інформаційного про- дукту і «розмивають» межу між автором і читачем; і різні інтерактив- ні ігри під час перегляду  фільмів, які проводять  телеканали он-лайн для цього; сегментація програм та багато інших засобів, якими послу- говуються традиційні  ЗМІ  для власної популяризації.

Завдання для самоконтролю

1.  Чому Інтернет  вважається новим видом комунікаційного середовища при побудові системи маркетингу  підприємства?

2. Які загальні особливості  притаманні  комунікаційному середовищу мережі Інтернет?

3.  У чому полягають  основні відмінності  середовища  Інтернету  від тра- диційних засобів масової інформації?

4.  Чому існує необхідність пристосування маркетингових методів і при- йомів  при побудові  системи  маркетингу  підприємства в середовищі Інтернету?

5.  Які інтернет-інструменти часто використовують в процесах комуніка- ції?

6.  Які особливості  характерні  для моделей  комунікації  в мережі Інтер- нет?

7.  Чому  Інтернет  розглядають як основу побудови  віртуального  серед- овища для ведення маркетингової діяльності?

8.  Яким  є діапазон  можливих видів комунікаційної взаємодії  на основі використання моделі «багато хто до багатьох»?

9.  Як комунікаційні властивості  середовища Інтернет можна використа- ти в маркетинговій діяльності підприємства?

10. Які існують особливості  при застосуванні  гіперсередовища Інтернету в процесі маркетингу?

11. Якими  є основні аргументи  на користь виходу засобів масової інфор- мації в мережу Інтернет?