§ 3. операції комерційних банків

Вимоги до діяльності комерційних банків зумовлені, перш за все, функціями, які вони виконують. Слід розрізняти три функції, характерні для банку: 1) збирання чужих коштів; 2) надання кредиту; 3) сприяння платіжному обігу. Крім цих основних функцій, банки виконують деякі інші, наприклад, у галузі торгівлі фондовими цінностями тощо1. Функції характеризують банківську установу щодо її правового статусу як юридичної особи, якій належить майно для самостійного здійснення повного господарського відання і отримання прибутку як результату господарської (комерційної) діяльності за рахунок банківських операцій, угод та послуг. Саме банківські операції включають не тільки юридично обумовлені дії, а й ряд фактичних дій бухгалтерського оформлення угод та необхідних консультаційних послуг.

Існує поділ операцій, які здійснюють банки, на пасивні та активні. Пасивними операціями вважаються всі види операцій щодо залучення вкладів юридичних і фізичних осіб, а також випуск облігацій. Банк може створювати грошові ресурси, з якими він працює, також через отримання кредитів в інших банках. Взагалі характерною ознакою банківського обігу коштів є використання не власних, а залучених грошових ресурсів.

До активних операцій належать різноманітні угоди, які забезпечують клієнтові банку можливість отримання необхідних йому кредитних ресурсів. Кредитні ресурси надаються клієнтові за кредитною угодою, яка передбачає певні умови платності і повернення у визначений термін або купівлі у нього торгової вимоги до третьої особи. Законодавство України дозволяє банку брати на себе відповідальність за клієнта перед третьою особою.

Економічна роль сучасних комерційних банків полягає в тому, що вони здатні здійснювати широке коло операцій і надають величезну кількість різноманітних послуг підприємствам, установам, населенню та державі.

Перелік операцій комерційних банків України визначено ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Порядок і умови видачі банкам і банківським корпораціям ліцензій на здійснення банківських операцій, письмових дозволів на здійснення інших операцій і банківським корпораціям ліцензій на виконання окремих операцій визначено «Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженим постановою Правління НБУ від 17.04.2001 р.

Банківська ліцензія – документ, який видається НБУ в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність. Письмовий дозвіл та ліцензія на виконання окремої операції – документи, які видаються НБУ в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та відповідним Положенням, на підставі яких банки та банківські корпорації мають право на виконання окремих операцій.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб;

відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів та банків –кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з їх рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування на них;

розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

НБУ видає банку банківську ліцензію у разі дотримання ним таких обов’язкових умов:

а) на час звернення банку з клопотанням про видачу банківської ліцензії зареєстрований підписний капітал повинен бути повністю сплачений;

б) банк має бути забезпечений належним банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, потрібними для здійснення банківських операцій;

в) наявність у банку приміщення, яке відповідає вимогам, передбаченим нормативно-правовими актами Національного банку;

г) наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним вимогам.

За наявністю банківських ліцензій банки мають право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди:

надання гарантій, поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб;

отримання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари та надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

лізинг;

послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

випуск, купівлю, продаж та обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів;

випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використання цих карток;

надання консультацій та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати такі операції:

операції з валютними цінностями;

емісію власних цінних паперів;

організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

здійснення інвестицій у статутні фонди та акцій інших юридичних осіб;

здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

операції за дорученням клієнтів або від свого імені;

довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів іменних цінних паперів.

Письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій видається за таких умов:

наявність банківської ліцензії;

рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ, що підтверджується незалежним аудитором;

банк не є об’єктом застосування заходів впливу;

банк подав план щодо певних видів операцій, на право здійснення яких банк бажає отримати письмовий дозвіл, і цей план схвалено НБУ;

банк має достатні фінансові можливості для здійснення такої діяльності;

наявність підрозділів, які виконуватимуть відповідні операції згідно з поданим банком планом, служби внутрішнього аудиту, а також підрозділу з питань аналізу та управління ризиками;

наявність керівників підрозділів банку, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним та спеціальним вимогам НБУ;

наявність комітетів, а саме: кредитного, тарифного, з питань управління активами та пасивами та відповідних положень про них;

наявність відповідних внутрішніх положень банку, що регулюють політику управління активами і пасивами, кредитну, інвестиційну, облікову політику банку та проведення ним діяльності, на яку він бажає отримати в НБУ письмовий дозвіл, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Слід зазначити, що отриманню письмового дозволу на виконання операцій з цінними паперами передує отримання відповідної ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Філії банків мають право здійснювати операції після реєстрації їх НБУ та згідно з внутрішньобанківським положенням про філію та за умови видачі банком філії письмового дозволу на здійснення визначеного ним переліку операцій.

Активні та пасивні операції здійснюються банками відповідно до визначених принципів із використанням тих чи інших засобів і методів, передбачених законодавством.

Кредитування є основним видом активних операцій комерційних банків. Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійні винагороди за кредитними та іншими операціями. Для проведення спільного фінансування банки укладають угоди про консорціумне кредитування. Банки-учасники несуть ризик за наданим кредитом пропорційно до внесених у консорціум коштів.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе лише з дозволу НБУ. Надаючи кредити, банк зобов’язаний додержуватись принципів кредитування, перевіряти кредитоспроможність позичальників, додержуватись встановлених НБУ вимог щодо концентрації ризиків. Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним за депозитами.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників. Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку.

Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у НБУ та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб в національній та іноземній валюті.

Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Згідно з законодавством банки в Україні можуть використовувати платіжні інструменти: платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові та кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. При виконанні розрахункової операції банк зобов’язаний перевірити достовірність та формальну відповідність розрахункових документів.

Комерційні банки можуть укладати угоди з пов’язаними з банком особами, умови для яких не можуть бути більш сприятливі, ніж угоди, укладені з іншими особами. А угоди, укладені банком з пов’язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

Банкам в Україні забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника, а спеціалізованим банкам (окрім ощадного) забороняється залучати вклади від фізичних та юридичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку. Загальна вартість нерухомого майна у власності банку не може бути більше 25 відсотків капіталу банку. 3а метою забезпечення конкуренції у банківській системі і обмеження монополізації банкам України забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні, нижчому собівартості банківських послуг у цих банках.