Банківське право України - Навчальний посібник (Фомін Г.Ф.)

§5. основні принципи банківського права

Банківське право спирається на принципи та правовий порядок функціонування всієї грошово-кредитної системи України. Головні його принципи закріплені в Конституції України. Вони є визначальними як для банківського, так і для кожної галузі національного права України.

Встановлення і вивчення принципів банківського права має як теоретичне, так і практичне значення. Ці принципи мають нормативне значення, відрізняються від норм тим, що мають більш загальний характер і зачіпають головні питання відносин, які складають предмет банківського права, є ядром його системи. Правові норми повинні відповідати принципам права, а їх невідповідність є основою для скасування або зміни відповідних норм. В сучасних умовах такі принципи мають сприяти вдосконаленню банківських правовідносин і способів їх правового регулювання з метою підвищення ефективності функціонування банківської системи України.

Банківська діяльність є одним із видів підприємницької діяльності. У зв’язку з цим право, яке регулює підприємницьку діяльність, детермінується принципами, які визначають конституційний статус банківської діяльності та порядок побудови, функціонування і розвитку банківської системи України.

До основних принципів банківського права належать:

принцип свободи економічної (банківської) діяльності. Він випливає із закріпленого Конституцією України права кожного на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності (ст. 42);

принцип підтримки конкуренції та заборони монополізації, який означає, що банкам забороняється укладати угоди з метою обмеження конкуренції в банківській діяльності, а також монополізації умов надання кредитів, встановлення відсотків і комісійної винагороди;

принцип гармонізації інтересів суб’єктів банківського права – один із найважливіших принципів банківського права. Це зумовлено тим, що одним із центральних питань удосконалення банківського законодавства є оптимальне поєднання в банківському праві приватних інтересів банків та їх клієнтів з державними інтересами;

принцип дворівневої побудови банківської системи України. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська система України складається з Національного банку України та інших банків;

принцип незалежності Національного банку України від інших органів державної влади. Зміст даного принципу розкрито в Законі України «Про Національний банк України», згідно з яким НБУ є особливим центральним органом державного управління (ст. З) і економічно самостійним органом (ст. 4), в межах повноважень, наданих йому Конституцією України, незалежним у своїй діяльності;

принцип відповідальності Національного банку України за здійснення закріплених за ним функцій. Даний принцип випливає із Конституції України (ст. 99) і Закону України « ҐІро Національний банк України» (ст. 6), де визначено, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, цінової стабільності;

дозвільний принцип банківського регулювання. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про «Національний банк України» органом банківського регулювання і нагляду за діяльністю кредитних організацій є НБУ. Головна мета банківського регулювання і нагляду – безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Банківське регулювання включає в себе наступні заходи, які проводить НБУ:

встановлення обов’язкових для кредитних організацій правил проведення банківських операцій, ведення бухгалтерського обліку, складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності;

отримання у кредитних організацій необхідної інформації про їх діяльність;

реєстрація кредитних організацій, а також видача та відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій;

встановлення з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків обов’язкових економічних нормативів;

застосування заходів впливу на кредитні організації у випадках порушення ними законів, нормативних актів, неподання або подання в НБУ неповної і недостовірної інформації, а також у випадках здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи кредиторів банків;

здійснення аналізу діяльності кредитних організацій з метою виявлення ситуацій, які загрожують інтересам вкладників та кредиторів, стабільності банківської системи в цілому.