§ 4. об’єкти  екологічного права

Об’єкт  екологічного права – це те, з приводу чого ви- никають екологічні відносини, які врегульовуються  еколого- правовими нормами.

Стаття 5 Закону  України «Про охорону навколишнього природного середовища»  визначає  об’єкти правової охоро- ни навколишнього природного середовища (рис. 1.5).

Об’єкти  правової охорони навколишнього природного середовища

навколишнє природне середовище

території і об’єкти природно- заповідного фонду України  та об’єкти, визначені відповід- но до законодав- ства України

здоров’я і життя людей від нега- тивного впливу несприятливої екологічної обста- новки

Рис. 1.5. Об’єкти  правової охорони навколишнього природного середовища

Положення ст. 5 Закону  України  «Про охорону навко- лишнього природного середовища» свідчать про законо- давче закріплення конкретно  визначених  об’єктів правової охорони навколишнього природного  середовища, характе- ристику яким надамо нижче.

Навколишнє природне середовище. У період сучас- ності виникає безліч дискусій з приводу тотожності понять

«навколишнє природне  середовище»,  «довкілля» та «при- рода».

Стаття   50  Конституції  України1    передбачає   поняття

«довкілля»,  регламентуючи «право на безпечне для життя і здоров’я довкілля», а стаття  116 Конституції України  – поняття «природа» в переліку повноважень Кабінету Міні- стрів України: «забезпечує проведення ...політики у сферах праці й зайнятості населення,  соціального  захисту, освіти, науки і культури, охорони природи ...». Крім того, в Україні діє Закон  від назвою  «Про  охорону  навколишнього при- родного  середовища». Тобто, законодавець не робить від- межування між поняттями «довкілля»,  «природа»  та «на- вколишнє  природне  середовище»2.  На підставі  зазначено- го, на нашу думку, досліджувані  поняття  можна  викорис- товувати в однаковій мірі.

Ч. 1 ст. 5 Закону  України  «Про охорону навколишньо- го природного  середовища»  регламентує поняття  «навко- лишнє природне середовище» як сукупність природних і природно-соціальних умов  та  процесів,  природні  ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води,

1  Конституція України:  Закон  України  від 28 червня 1996 року

№ 254к/96-ВР // Відомості Верховної  Ради  України.  – 1996. – №

30. – Ст. 141.

2   Баб’як  О.С.,  Біленчук П.Д.,  Чирва  О.Ю.  Екологічне   право

України: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2000. – С. 25.

атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Науковці О.С. Баб’як, П.Д. Біленчук,  Ю.О. Чирва об’єктом екологічного права визначають «навколишнє при- родне середовище». У свою чергу, М.І. Малишко  зазначає:

«об’єктами  екологічного  права  є навколишнє середовище та його елементи: земля, надра, води, ліси, атмосферне пові- тря, тваринний світ, природно-заповідні комплекси  і т.д.»1. Нижче  він продовжує:  «Сукупним об’єктом є природа  як комплекс, що містить усі природні елементи матеріального світу»2.

І.А. Дмитренко  не конкретизує увагу на різниці між до- сліджуваними поняттями, але надає їм окремі визначення. Сутність  терміну  «природа»  він  розкриває так:  «Приро- да є невичерпним джерелом наукових  знань, духовності, екологічної  освіти, культури  і виховання людей. Вона має величезну  цінність  як першоджерело матеріальних благ і невичерпне джерело здоров’я та творчого натхнення»3.  На- вколишнє  природне  середовище,  на його думку, – це «су- купність природних,  соціальних  умов та процесів»4. Окрім вищезазначеного,  вчений   використовує  також   поняття

«природне  середовище»,  під яким розуміє «місце життєді- яльності людини, джерело її існування»5.

Навколишнє природне середовище, вважає В.Л. Бредіхі- на, «складається з багатьох природних елементів (атмосфер-

1 Малишко  М.І. Екологічне  право України: Навч. посібник. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2001. – С. 15.

2 Малишко  М.І. Екологічне  право України: Навч. посібник. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2001. – С. 15.

3   Дмитренко  І.А. Екологічне  право  України:  Підручник.  – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 5.

4   Дмитренко  І.А. Екологічне  право  України:  Підручник.  – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 7.

5   Дмитренко  І.А. Екологічне  право  України:  Підручник.  – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 7.

не повітря, земля, вода, надра, рослинний та тваринний світ), тісно зв’язаних між собою, але які мають свої особливості»1.

Екологи К.В. Корсак, О.В. Плахотнік, відзначаючи то- тожність термінів «довкілля» і «середовище проживання (життя)», надають їм таке визначення: «частина  біосфери впливу, якої зазнає конкретний організм»2.

У поняття «довкілля», «природа» і «навколишнє природ- не середовище» ми вкладаємо  наступний  зміст: це сукупність природних об’єктів, умов і процесів, що утворюють місця, при- датні для життєдіяльності усіх живих організмів, у тому числі людей. А придатні  вони, перш за все, за рахунок кліматичних умов і конкретних  природних  ресурсів  (атмосферне повітря, вода, земля, рослинний та тваринний світ тощо), що оточують людину, оскільки  саме зазначені  фактори  є невід’ємною умо- вою життєдіяльності усього живого на Землі.

Розуміючи невід’ємну залежність  людини  від кількос- ті й якості  природних  ресурсів, цілий  ряд науковців  неза- лежної  України   досліджує  термін  «природні ресурси», надаючи йому такі визначення: «ресурси природи, які вико- ристовуються чи можуть бути використані у виробничих, оздоровчих, рекреаційних  та інших цілях»3; «компоненти  і сили природи, які на даному етапі розвитку  продуктивних сил та вивченості використовуються або можуть бути використані  як  засоби виробництва  і предмет споживан- ня, для задоволення матеріальних та духовних потреб суспільства»4  й інші.

1 Бредіхіна  В.Л. Право  громадян  на безпечне  навколишнє при- родне середовище: Автореф. дис. … к.ю.н.: 12.00.06. – Х., 2005. – С.

8.

2  Корсак  К.В., Плахотнік О.В. Основи  екології: Навч.  посіб. –

3-тє вид., перероб. і доп. – К.: МАУП, 2002. – С. 25.

3 Юридична  енциклопедія. – Т. 5. – К.: Вид-во «Українська ен- циклопедія», 2003. – С. 133.

4 Джигирей В.С. Екологія  та охорона навколишнього природно- го середовища. – К.: Знання, 2000. – С. 24.

У свою чергу, ми вкладаємо в сутність поняття «при- родні  ресурси» такий  зміст: це частина об’єктів природи, яка утворює навколишнє природне середовище, сприятливе для життя та здоров’я людини, існування  інших живих ор- ганізмів і використовується  людиною з виробничою метою та для задоволення  духовних,  естетичних, оздоровчих, ма- теріальних, виробничих й інших потреб суспільства.

Природні ресурси Землі поділяють на невичерпні та ви- черпні (рис. 1.6).

Види природних ресурсів залежно від вичерпності

невичерпні

вичерпні

відновлювані

невідновлювані

Рис. 1.6. Види природних ресурсів залежно від вичерпності

Території і об’єкти природно-заповідного фонду України та об’єкти, визначені відповідно до законодавства України. До природно-заповідного фонду належать: 1) природні тери- торії та об’єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; 2) штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зооло- гічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Об’єкти природно-заповідного фонду можуть вико- ристовуватися лише у законодавчо  визначених  цілях. Їх охорона  забезпечується шляхом  встановлення заповід- ного  режиму,  організації  систематичних спостережень й досліджень, здійснення державного і громадського контролю,   встановлення  підвищеної   відповідальності та ін.

Відповідно  до законодавства України  об’єктами охоро- ни також вважають курортні й лікувально-оздоровчі, ре- креаційні,  водозахисні,  полезахисні і інші типи територій та об’єктів.

Здоров’я і життя людей від негативного впливу неспри- ятливої екологічної обстановки. Охорона здоров’я і життя людей від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки  здійснюється відповідно  до норм Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативно-правових актів.

Так, ст. 3 Конституції України в нашій державі проголо- шує людину, її життя  і здоров’я, честь і гідність, недотор- канність і безпеку найвищою соціальною цінністю.

Окрім  того, положення ст. 50 Конституції України  ви- значають  право кожного на безпечне  для життя  і здоров’я довкілля  та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Закон України «Про охорону навколишнього при- родного  середовища»  вміщує  у собі  розділ  XI  під  на- звою «Заходи  щодо забезпечення екологічної  безпеки», в якому у ч. 2 ст. 50 зазначено, що екологічна безпека гарантується громадянам України  здійсненням широ- кого комплексу взаємопов’язаних політичних, еконо- мічних,  технічних,  організаційних, державно-правових та інших заходів.