§ 3. права та обов’язки власників землі і землекористувачів

Регламентуючи правомочності власності, чинне земель- не законодавство закріплює суб’єктивні права та юридичні обов’язки власників  земельних ділянок.

Так, відповідно  до ст. 90 Земельного кодексу  України

власники земельних ділянок мають право:

а)         продавати  або іншим  шляхом  відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б)         самостійно господарювати на землі;

в)         власності   на  посіви  і  насадження  сільськогосподар- ських та інших культур, на вироблену  продукцію;

г)         використовувати у встановленому порядку  для влас- них потреб наявні на земельній ділянці загальнопоши- рені корисні копалини,  торф, лісові насадження,  водні об’єкти, а також інші корисні властивості  землі;

ґ)         на  відшкодування збитків  у випадках,  передбачених законом;

д)         споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Обов’язки власників  земельних  ділянок законодавець за- кріпив у ст. 91 Земельного кодексу України. Вони полягають в: а)            забезпеченні   використання земельної  ділянки  за  ці-

льовим призначенням;

б)         додержані вимог законодавства про охорону довкілля;

в)         своєчасній  сплаті земельного податку;

г)         не порушені прав власників  суміжних земельних  діля- нок та землекористувачів;

ґ)         підвищенні родючості ґрунтів та збереженні інших ко- рисних властивостей землі;

д)         своєчасному  наданні відповідним  органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресур- сів у порядку, встановленому законом;

е)         дотриманні     правил    добросусідства    та    обмежень, пов’язаних з встановленням земельних  сервітутів та охоронних зон;

є)                     збереженні  геодезичних  знаків,  протиерозійних  спо- руд, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законодавче закріплення суб’єктивних прав та юридич-

них обов’язків орендодавців  і орендарів здійснюється нор- мами статей 24, 25 Закону  України  «Про оренду землі».

Ст.  24 Закону  України  «Про  оренду  землі»  дозволяє

орендодавцю вимагати від орендаря:

-           використання земельної  ділянки  за цільовим  призна- ченням згідно з договором оренди;

-           дотримання екологічної   безпеки  землекористування та збереження  родючості ґрунтів, додержання держав- них стандартів,  норм і правил,  у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

-           дотримання режиму   водоохоронних  зон,  прибереж-

них захисних  смуг, зон санітарної охорони, санітарно- захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

-           своєчасного внесення орендної плати.

У   свою   чергу,   відповідно   до  вищезазначеної  стат-

ті  Закону   України   «Про   оренду   землі»   орендодавець зобов’язаний:

-           передати в користування земельну ділянку  у стані, що

відповідає умовам договору оренди;

-           при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно  до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

-           не вчиняти  дій, які б перешкоджали орендареві корис-

туватися орендованою земельною ділянкою;

-           відшкодувати  орендарю  капітальні  витрати,  пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

-           попередити орендаря про особливі властивості та недоліки

земельної  ділянки,  які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди. Права орендаря земельної ділянки, які закріплені у ст.

25 Закону  України  «Про оренду землі», здебільшого випли- вають безпосередньо з наданих йому договором повноважень щодо володіння  та користування земельною ділянкою.

Так, орендар земельної ділянки має право:

-           самостійно   господарювати   на  землі  з  дотриманням умов договору оренди землі;

-           за  письмовою   згодою  орендодавця  зводити   в  уста- новленому  законодавством порядку  жилі,  виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закла- дати багаторічні насадження;

-           отримувати  продукцію і доходи;

-           здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою  згодою орендодавця будівництво  водо- господарських споруд та меліоративних систем.

Окрім  зазначеного,  вступаючи  у володіння  земельною

ділянкою,  яка  була  отримана  на підставі  договору  орен- ди від орендодавця,  орендар набуває  право на захист сво- го суб’єктивного права на орендовану земельну ділянку. Суб’єктивне право на захист у його матеріально-правовому значені – це можливість  застосування до правопорушника заходів примусового  впливу, тобто заходів захисту прав1.

У ст. 25 Закону  України  «Про оренду землі» законода- вець також визначив  наступні обов’язки орендаря:

-           приступати до використання земельної ділянки в стро-

ки, встановлені договором  оренди землі, зареєстрова- ним в установленому законом порядку;

-           виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмежен-

ня (обтяження) в обсязі,  передбаченому  законом  або договором оренди землі;

-           дотримуватися          режиму           використання            земель

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого,  рекреаційного та історико- культурного призначення;

-           у п’ятиденний  строк після  державної  реєстрації  дого-

вору оренди земельної ділянки державної або кому- нальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

1 Мороз М. Захист прав орендаря на орендоване майно // Право

України. – 2009. – № 2. – С. 88.