§ 6. цивільно-правова відповідальність за порушення екологічного законодавства

Цивільно-правова відповідальність за порушення  норм екологічного законодавства визначена  Конституцією України.  Так, ст. 50 Конституції України  проголошує,  що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування  завданої порушенням цього права шко- ди. У свою чергу, у ст. 66 Конституції України  закріплений обов’язок кожного не заподіювати шкоду природі, культур- ній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Окрім того, в ст. 56 Конституції України  зазначено, що кожен має право на відшкодування  за рахунок держави чи органів міс- цевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями,  діями чи бездіяльністю органів державної  влади, органів місцевого самоврядуван- ня, їх посадових і службових  осіб при здійсненні  ними сво- їх повноважень.

Суб’єктами цивільно-правової відповідальності в галузі екології можуть бути фізичні  та юридичні особи. Для сфе- ри екології характерна  майнова та моральна шкода.

Відшкодування майнової шкоди  в галузі екології – це вид недоговірного зобов’язання, в силу якого майнова шкода, завдана майну особи (виснаження, забруднення чи знищен-

ня природних ресурсів тощо) порушенням норм екологічного законодавств, відшкодовується винною особою, яка її спри- чинила своїми неправомірними рішеннями, діями чи безді- яльністю.

Відшкодування моральної шкоди  у галузі екології за- вданої каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров’ю або смер- тю фізичної особи здійснюється винною особою, що поруши- ла норми екологічного законодавства.  Відшкодування цієї шкоди є актуальним явищем  так, як нині хімічне, радіоак- тивне забруднення довкілля  все частіше спричинює масове отруєння,  а потім як результат  хронічні захворювання, або ж навіть смерть фізичних  осіб.

Цивільне  законодавство визначає  умови виникнення зобов’язань за завдання шкоди (рис. 9.7).

Умови виникнення зобов’язань за завдання шкоди

наявність шкоди

протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду

причинний зв’язок протиправної поведінки і шкоди, що настала

вина особи, яка завдала шкоду

Рис. 9.7. Умови виникнення зобов’язань за завдання шкоди

На підставі ч. 4 ст. 68 Закону  України  «Про охорону на- вколишнього природного середовища» підприємства,  уста- нови, організації та громадяни  зобов’язані відшкодовувати шкоду,  заподіяну  ними  внаслідок  порушення  законодав- ства  про  охорону  навколишнього природного   середови- ща, в порядку  та розмірах,  встановлених законодавством

України.  Так,  наприклад,  відповідно  до постанови  Кабі- нету Міністрів  України  «Про визначення розміру збитків, завданих унаслідок  непроведення робіт з рекультивації порушених  земель» від 17 грудня 2008 року № 10981  збит- ки, завдані власникам та користувачам земельних  ділянок унаслідок  непроведення у визначений робочим  проектом землеустрою  щодо рекультивації порушених  земель строк робіт  з їх рекультивації після  проведення  гірничодобув- них,  геологорозвідувальних, будівельних  та  інших  робіт, що спричинило зміни  у структурі  рельєфу,  екологічному стані ґрунтів  і материнських порід та в гідрологічному  ре- жимі земель, відшкодовуються на підставі рішень комісій, утворених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків  власникам землі та землекористу- вачам».

Громадяни,  здоров’ю та майну яких завдано шкоди, зу- мовленої негативним  впливом  іонізуючого випромінюван- ня під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно  до законодав- ства (ст. 13 Закону  України «Про використання ядерної енергії та радіаційну  безпеку»).

У свою чергу, згідно зі ст. 69 Закону  України  «Про охо- рону  навколишнього природного  середовища»  шкода,  за- подіяна  внаслідок  порушення  законодавства про охорону навколишнього природного  середовища,  підлягає  компен- сації, як правило,  в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення  та незалежно  від збору за за- бруднення  навколишнього природного  середовища  та по- гіршення якості природних  ресурсів.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на від- шкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення  здоров’я,  якості   навколишнього  природно-

1 Офіційний вісник України. – 2008. – № 98. – Ст. 3236.

го середовища,  відтворення природних  ресурсів  до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи,  що володіють  джерелами  підвищеної  екологіч- ної небезпеки,  зобов’язані  компенсувати заподіяну  шкоду громадянам та юридичним  особам, якщо  не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних  дій потерпілих.

Контрольні питання

1.         Дайте визначення поняттю юридичної відповідальнос- ті за порушення  екологічного законодавства.

2.         Що  є підставою  юридичної  відповідальності в галузі екології?

3.         З яких  елементів  складається екологічне  правопору- шення?

4.         Назвіть  види екологічних правопорушень.

5.         Охарактеризуйте кримінальну відповідальність у га- лузі екології.

6.         Викладіть  особливості  адміністративної відповідаль- ності за екологічні правопорушення.

7.         Розкрийте зміст дисциплінарної відповідальності в га- лузі екології.

8.         Сформулюйте визначення відшкодування майнової та моральної шкоди в галузі екології.

9.         Які  нормативно-правові акти  є  основною  відшкоду- вання майнової шкоди в галузі екології?

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА