§ 3. захист права власності на природні ресурсиПоложення про захист і охорону права власності на при- родні ресурси закріплені на конституційному рівні, а також в цивільному та екологічному законодавстві. Захист права власності на природні ресурси – це су- купність передбачених законодавством засобів, що застосо- вуються у зв’язку із вчиненням правопорушення щодо права
Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забез- печує захист прав усіх суб’єктів права власності і господа- рювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений пра- ва власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власнос- ті може бути застосоване лише як виняток з мотивів сус- пільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодуван- ня їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з на- ступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіс- кація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України). Різновидом цивільних прав є право власності на при- родні ресурси. Кожна особа має право на захист свого ци- вільного права у разі його порушення, невизнання або оспо- рювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України). Серед посягань на право власності на природні ресурси необхідно розрізняти порушення суб’єктивних прав влас- ника (права володіння, права користування і права роз- порядження) і заподіяння шкоди, збитків самим об’єктам права власності1. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України спо- собами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)
1 Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право, 2006. – С. 109.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. У юридичній літературі залежно від характеру посяган- ня на права власника і змісту захисту, який надається влас- нику, виділяють речові та зобов’язально-правові цивільно- правові засоби захисту. До речових позовів належать: - вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов); - вимоги власника щодо усунення порушень права влас- ності, які не пов’язані з володінням (негаторний по- зов); - вимоги власника про визнання права власності. Зобов’язально-правові позови базуються як правило, на договорах, але можуть ґрунтуватися і на позадоговірних зобов’язаннях. До зобов’язально-правових позовів належать позови: - про визнання правочинів недійсними; - відшкодування збитків, які настали внаслідок невико- нання чи неналежного виконання договору; - повернення речей, які були надані у володіння (за до- говором застави, перевезення); - повернення безпідставно набутого чи збереженого майна та ін.1.
1. Розкрийте визначення поняття «право власності на природні ресурси. 2. У чому полягає зміст права власності на природні ре- сурси? 3. Які є форми права власності на природні ресурси? 4. Сформулюйте поняття підстав виникнення права власності на природні ресурси. 5. Охарактеризуйте підстави виникнення права власнос- ті на природні ресурси. 6. Розкрийте сутність поняття підстав припинення права власності на природні ресурси. 7. Назвіть особливості підстав припинення права влас- ності на природні ресурси. 8. У чому полягає захист права власності на природні ре- сурси? |