Проблеми соцІально-економІчного розвитку І фІнансування малих мІст украЇни

Пушкарьова Н.О. Донбаська національна академія будівництва та архітектури

Малі міста - це міста, чисельність населення яких не перевищує 50 тисяч осіб. У Донецькій області кількість таких міст досягає 36.

Особливості соціалістичного народногосподарського планування й розмі- щення продуктивних сил породили появу так званих «монофункціональних міст», тобто міст, де одне-два промислових підприємства обумовлюють економічний і  соціальний  розвиток населеного пункту,  у якому воно розміщено. Містоутворююче підприємство має визначальне значення на ринку праці  малого  міста:  воно  забезпечує  зайнятістю  більшу  частину  населення

міста; визначає перелік професій і спеціальностей; формує міський бюджет і забезпечує розвиток соціальної інфраструктури міста. Закриття цих підпри- ємств призводить до цілого ряду соціальних, економічних і екологічних проблем. Серед них:

— відсутність  необхідних  фінансових  ресурсів  (особливо  Дзержинськ,

Артемово, Жданівка);

— недостатній рівень фінансування з бюджету;

— одностороння спеціалізація підприємств і недостатня завантаженість їх потужностей;

— високий рівень безробіття (особливо Вугледар - незайнятість жінок);

— недостатньо  розвинута  система  водо-,  енерго-,  теплопостачання  та каналізаційних мереж (особливо Моспине, Авдіївка, Дебальцеве,  Но- вогродівка,  Вуглегірськ,  Українськ,  Гірник,  Селидове,  Миколаївка,

Іловайськ, Зугрес;  Ясинувата,  Волноваха,  Мар’їнка,  Красногорівка,

Курахово, Комсомольське, Часов Яр, Соледар);

— аварійний стан об'єктів систем водо-, електро-, теплопостачання (осо- бливо Добропілля, Білицьке; Білозерське, Юнокомунарівськ, Кіровсь- ке, Родинське, Святогірськ, Сіверськ, Новоазовськ);

— незадовільний стан ресурсозбереження;

— незадовільний стан дорожнього господарства;

— низький  рівень  розвитку  міської  інфраструктури,  сфери  соціальних послуг, об'єктів культури;

— недостатній розвиток транспортних зв'язків із сільськими населеними пунктами в зоні впливу малого міста (особливо Амвросіївна);

— недостатнє забезпечення телефонним зв'язком;

— незадовільний благоустрій міст, незадовільна ситуація із збиранням та знешкодженням твердих побутових відходів, а в деяких - і промисло-

вих токсичних відходів;

— екологічні проблеми (особливо Світлодарськ);

— недостатній           рівень  професійно-кваліфікаційної  підготовки      кадрів,

обмеженість вибору професій;

— низький рівень розвитку малого бізнесу (особливо Докучаєвськ).

Серед перелічених проблем однією з найважливіших є проблема безробіття, яка породжує такі проблеми як соціальна напруженість, демографічна криза, міграції населення в великі міста у пошуках роботі і, напри кінець, загроза зникнення міста.

Підприємництво є важливим чинником, що дозволяє знизити соціальну напруженість  у  суспільстві,  забезпечити  не  тільки  самозайнятість,  але  й

створити додаткові робочі місця. При відносно невеликих інвестиціях приватні підприємства показують кращі результати, ніж державні підприємства, забезпечуючи більш швидку окупність вкладених коштів, більш високу рентабельність виробництва й заробітну плату. Розвиток малого підприємницт- ва  в  малих  містах  вирішує  економічні  й  соціальні  проблеми,  характерні  не тільки  для  малих  міст,  але  й  для  республіки  в  цілому.  Розвиток  малого

підприємництва для малих міст вирішує також проблему моно функціонально- сті, розширюючи сферу прикладання праці і наповненості міста необхідними для мешканців товарами і послугами.

Позитивний вплив малого підприємництва на соціально-економічний розвиток малого міста можна сформулювати наступним чином:

Рішення проблеми нестачі інвестицій у місті. В умовах практично відсут-

ності зовнішніх інвестицій тільки внутрішні інвестиції, насамперед приватні інвестиції, здатні вивести економіку малого міста з кризи й забезпечити стійке

функціонування міста.

Поповнення дохідної частини державного й місцевого бюджетів. З огляду на низьку ефективність діяльності багатьох державних підприємств і надання їм численних податкових пільг, саме підприємницькі структури є найбільш перспективним джерелом неінфляційного фінансування державних витрат.

Зниження безробіття й забезпечення зайнятості населення. Саме підприє- мницькі структури шляхом самозайнятості і найма робітників здатні вирішити проблему безробіття. Розвиток підприємництва забезпечить перерозподіл трудових ресурсів у недержавний сектор економіки у випадку неминучої реструктуризації державних підприємств і скорочення чисельності їхніх працівників.