Обліково-аналітичне і фінансове забезпечення корпоративного управління: міжнародний досвід та вітчизняна практика: матеріали міжнародної науково-практичної конференції

ОсобливостІ управлІння дебІторською заборгованІстю

 

Новицька Н.В, Харківська національна академія міського господарства

 

Аналіз спеціальної економічної літератури показує, що існує дуже велика кількість наукових поглядів щодо управління дебіторською заборгованістю. Незважаючи на це, контролю за дебіторської заборгованістю приділяється недостатньо уваги.

Передусім, контроль за дебіторською заборгованістю передбачає конт- роль за оборотністю засобів у розрахунках  - чим швидше засоби підприємства обертаються,   тим   краще   це   для   підприємства.   Фінансовий   менеджер

підприємства має здійснювати постійний моніторинг стану та величини дебіторської заборгованості, тому що вона може досягти критичної величини, за якої знизиться платоспроможність підприємства.

Виділяють такі методи управління дебіторською заборгованістю в залеж-

ності від того, що є предметом оцінки:

1. Оцінка вигод, витрат та збитків через зміну політики реалізації продук-

 

ції.

 

 

2. Зіставлення та оптимізація величини та термінів дебіторської та креди-

 

торської заборгованості. Сутність цього підходу полягає у тому, щоб максимально скоротити дебіторську заборгованість або збільшити кредиторсь- ку заборгованість. Ефект досягається за рахунок прискорення оборотності дебіторської заборгованості, яку визначають наступні фактори:

- платоспроможність покупця;

- оцінка і класифікація покупців в залежності від виду продукції, об-

сягу (закупок);

- визначення вірогідності своєчасної сплати рахунків, виходячи з іс-

торії кредитних взаємовідносин і умов оплати;

- рішення про величину та тривалість комерційного кредиту;

- контроль розрахунків з дебіторами і оцінка реального стану дебі-

торської заборгованості;

- політика збору коштів за простроченими кредитами;

- аналіз та планування грошових потоків;

- аналіз та контроль дебіторської заборгованості, що утворилась.

Але що стосується сучасних умов господарювання для українських підп-

риємств   доцільно   було   б   вжити   такі   заходи   з   удосконалення   системи управління дебіторською заборгованістю:

- виключення зі складу партнерів підприємств з високим ступенем ризику;

- періодичний перегляд граничної суми кредиту;

- використання можливості оплати дебіторської заборгованості век-

селями, цінними паперами;

- визначення можливої суми оборотних активів, які відволікаються  в дебіторську заборгованість   за товарним кредитом та за виданими авансами;

- формування системи штрафних санкцій за невиконання або про-

строчення виконання зобов’язань контрагентами;

- використання сучасних форм рефінансування заборгованості.

Для того, щоб визначити ступінь ризику підприємства-партнера, необхід-

но   провести   аналіз   фінансового   стану   підприємства-дебітора,   визначити основні показники його діяльності – такі, як платоспроможність, фінансова стійкість, обсяг господарських операцій з покупцями та стабільність їх здійснення, репутація цього покупця у діловому середовищі, стан кон’юнктури товарного ринку, на якому покупець здійснює свою господарську діяльність, а також величину активів підприємства, які можуть складати забезпечення кредиту.