РеалІзацІя банкІвськоЇ застави як метод погашення кредитноЇ заборгованостІ

Табун Д.В., Луцький національний технічний університет, м.Луцьк

Сучасна глобальна фінансова криза – найгірша з часів великої депресії. Вона швидко стала валютною та кризою ліквідності, що призвела до масових неплатежів за кредитами та змусила банків застосовувати механізм стягнення та реалізації заставного майна.

В Україні звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підс-

таві рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення  вимог  заставодержателя.  18  лютого  2009  року  Міністерство

юстиції визнало законним позасудове вилучення банками заставного майна в

неплатоспроможних позичальників. Це рішення стосується лише іпотечних договорів укладених після 14 січня, тому не суттєво вплинуло на покращення ситуації щодо реалізації банками заставного майна.

В умовах масового продажу заставного майна при іпотечній кризі, коли

ціни на нерухомість та автомобілі суттєво впали і хоча попит існує, він не є платоспроможним (в одних людей немає грошей, інші – не можуть ними скористатися, бо є грошима, покладеними на депозит), збільшення пропозиції на ринку призведе до обвалу цін та колапсу фінансової системи держави.

В теперішній час банки активно шукають потенційних покупців на вилу- чене майно, розміщуючи на своїх сайтах не лише детальну інформацію про об’єкти, а й їх опис та фото. Так, масштаби продажів значні, порівнюючи з

минулим  роком,  коли  на  сайтах  банків  навіть  не  було  такого  розділу  як

«реалізація заставного майна». Аналізуючи інформацію представлену банками на їх власних сайтах, можна зробити висновок, що найбільша частка в загальному обсязі запропонованих об’єктів застави перебуває на території Дніпропетровської, Луганської, Донецької, Запорізької області.

Широкий асортимент заставної власності, що реалізують банки вказує на

серйозні у них фінансові проблеми. Щодо заводів і фабрик, то знайти потенційного покупця банку важко через специфіку їх роботи та монопольне становище, тому представникам банківських установ доводиться продавати все по частинам.

Банкам доцільно вжити заходи, які могли б удосконалити процес стяг-

нення та реалізації банками заставного майна позичальників.

Перш за все, банки повинні підходити до роботи з проблемними кредита- ми оперативно і системно, тобто кожним окремим випадком має займатися закріплений кредитний працівник, колекторське агентство, юридичний департамент та служба безпеки банку. Щодо застави нерухомості, то банкам потрібно реалізовувати майно спекулянтів – тих, хто купував нерухомість в період шаленого попиту на житло у кредит для того, щоб пізніше перепродати його за вищою ціною.

Банкам необхідно залучати до співпраці рієлторські компанії, які знають усі особливості, пов’язані з практичними аспектами кредитування нерухомості. Рієлтори швидше допоможуть знайти покупців, продати квартиру та надати необхідні консультації.

Потенційного покупця на обладнання різного роду банку доцільно шукати в масштабах національного ринку, а на цілісні майнові комплекси по-можливості

серед іноземців через відсутність платоспроможного попиту на регіональному ринку.