Нормативно-правові акти

Конституція України від 28 червня 1996 р.  // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.  № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. –  № 11. – Ст. 462.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.  № 435 – 1V // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»  від 1 грудня 2005 р.  №  3164-IV // ВВР України. – 2006. – № 12. – Ст. 101.

Закон України від 12.05.1991 р. № 1024-XII в редакції Закону № 3161-IV від 01 грудня 2005 р.  «Про захист прав споживачів» // ВВР України. – 2006. – №  7. –  ст.  84.

Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 р.  № 2408-III // ВВР України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.

Закон України «Про підтвердження відповідності». від 17 травня 2001 р.  № 2406-III // ВВР України. – 2001. – № 32. – Ст. 169.

Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17 травня 2001 р.  № 2407-III // ВВР України. – 2001. – № 32. – Ст. 170.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р.  №  4004-XII // ВВР України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р.  № 270/96-ВР // ВВР України. – 1996. – №  39. – Ст. 181.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 р.  №  46-93 // ВВР України. – 1993. – № 27. – Ст. 289.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення» від 08 квітня 1993 р. № 30-93 // ВВР України. – 1993. – № 23. – Ст. 247.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» від 11 квітня 2002 р.  № 506 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 16. – Ст. 861.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів»  від 17 серпня 2002 р.  № 1177 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1587.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів» від 9 листопада 1996 р.  № 1371 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 19. – Ст. 552.

Постанова правління Укоопспілки від 06 січня 1994 р.  № 2 «Про Інструкцію про книгу відгуків і пропозицій в об’єктах роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчої кооперації» // www.liga.net.

Указ Президента України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики» від 18 березня 2003 р.  № 225/2003 // Офіційний вісник України. –2003. – № 12. – Ст. 529.

Наказ Державного комітету України у справах захисту прав споживачів «Про затвердження Інструкції про порядок опломбовування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів» від 13 лютого 1996 р.  № 5 // www.liga.net.

Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Положення про штрихове кодування товарів» від 20 серпня 2002 р.  № 255 // Офіційний вісник України. –2002. – № 37. – Ст. 1757.

Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України «Про затвердження Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування» від 24 червня 1996 р.  № 349 // www.rada.gov.ua.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів»  від 24 вересня 2003 р.  № 5602 // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. – 11. – №  92.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо позапланових перевірок органів у справах захисту прав споживачів» від 20 липня 2005 р.  № 5906 // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. – 2005. – 10.

* Положенням п.1 ч. 3 ст. 1 було дане офіційне тлумачення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 21.12.2000 р. № 16-pn/2000, з якого випливає, що дія вказаного Закону не розповсюджується на торговельну діяльність і діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, що перебувають в державній власності, незалежно від сфери їх діяльності і місця розташування.

** Відповідно здійснення торговельної діяльності на ринках, на яких не стягується ринковий збір, вимагає придбання патенту на загальних підставах (тобто торгівля на «стихійних» ринках під цей перелік не підпадає);

*** У даному випадку не зовсім вірне формулювання Закону про патентування, оскільки відповідно до Декрету Кабінету міністрів України «Про податок на промисел» фізична особа, яка сплачує податок на промисел, придбаваючи одноразовий патент, здійснює несистематичну діяльність і, отже, не є суб'єктом підприємницької діяльності.

**** За наявності довідки з місцевої ради, що підтверджує даний факт.

***** При цьому обов'язковою умовою є сплата фізичною особою ринкового збору за місце для торгівлі на ринку (абз. 8 ч. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13–92).

* Суб'єкти торгівлі, які займаються такою діяльністю, можуть додатково одержати пільговий патент на торгівлю супутніми товарами: ручками, олівцями, інструментами для креслення, пензлями, мастихінами, мольбертами, фарбами, лаками, розчинниками та закріплювачами для малювання і живопису, полотнами, багетами, рамками і підрамниками для картин, швидкозшивачами, іншими канцелярськими приладами і конторським приладдям, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження) (п. 8 ст. 3 Закону про патентування).

* Доходи, що одержані додатково унаслідок прийняття даних рішень, в повному обсязі спрямовуються до відповідних місцевих бюджетів.

** Аналогічно оплачується і встановлюється вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг, яка залежить від місцезнаходження об'єкта і виду побутових послуг (ст. 3-1 Закону про патентування).