4. особливості здійснення торгівлі без реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності

Правові форми організації та здійснення торгівлі без реєстрації особи як суб’єкта підприємницької діяльності можна класифікувати наступним чином:

1) торгівля за одноразовим патентом на торгівлю (зі сплатою податку на промисел).

2) продаж продукції підсобного господарства:

а) відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік (автотранспортних засобів), або якщо таке майно не придбалося спеціально для перепродажу і перепродаж не є постійним джерелом доходу;

б) відчуження власного майна на підставі договорів комісії через посередників, зі статусом суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність.

Торгівля за одноразовим патентом на торгівлю зі сплатою податку на промисел.

Вимоги щодо організації та здійснення торгівлі за одноразовим патентом на торгівлю зі сплатою податку на промисел встановленні Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 р. (далі – Декрет).

Згідно із ст. 1 вказаного Декрету торгівлю за одноразовим патентом зі сплатою податку на промисел можуть здійснювати тільки фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні), якщо вони не зареєстровані як суб’єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, тобто із придбанням одноразового патенту на торгівлю не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів. Вимоги щодо організації та здійснення торгівлі за одноразовим патентом на торгівлю стосуються переважно порядку декларування та оподаткування податком на промисел доходу, що одержується від продажу товарів. Відповідно до ст. 2 Декрету об’єктом оподаткування податком на промисел є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державного податкового органу за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів.

При цьому не декларується та не оподатковується, а тому не потребує одержання одноразового патенту на торгівлю, продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.

Декретом передбачена можливість особи, що буде здійснювати торгівлю, самостійно у межах, встановлених у ст. 3 Декрету, визначати термін дії одноразового патенту на торгівлю та обирати ставку податку на промисел. Якщо термін дії патенту не перевищуватиме три дні (мінімальний термін дії), ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10 відсотків від вказаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі якщо особою буде обрано більший термін продажу товарів, – до семи календарних днів (максимальний термін дії), – ставка податку на промисел подвоюється.

Придбання одноразового патенту на торгівлю здійснюється шляхом сплати податку на промисел. Вартість одноразового патенту на промисел, яка відповідає розміру податку на промисел, що підлягає сплаті, визначається на підставі вказаної у декларації сумарної вартості товарів і ставки податку. Особа, яка буде здійснювати торгівлю, самостійно визначає вартість товарів на підставі ринкових цін та ставку податку на промисел залежно від очікуваного строку торгівлі. Податковий орган не має права зменшувати або збільшувати визначені особою, що буде здійснювати торгівлю, сумарну вартість товару та термін його продажу, якщо вони визначені у межах, встановлених Декретом.

Особи, які здійснюють торгівлю із придбанням одноразового патенту на торгівлю, зобов’язані дотримуватися обов’язків, що встановлені у ст. 5 Декрету. Зокрема особи, які продають товари, повинні пред’являти на вимогу посадових осіб державних податкових органів та органів внутрішніх справ одноразові патенти на торгівлю. У разі коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів, особи повинні зареєструватися як суб’єкти підприємництва відповідно до чинного законодавства України.

У разі порушення порядку торгівлі за одноразовим патентом на торгівлю особи можуть бути притягнуті до відповідальності в порядку, передбаченому Декретом. На осіб, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, начальниками державних податкових органів та їх заступниками накладаються адміністративні штрафи в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Продаж продукції підсобного господарства

Продукція підсобного господарства, торгівля якою може здійснюватися без обмежень, визначена у ст. 2 Декрету. До продукції підсобного господарства належить сільськогосподарська продукція, вирощена в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках, а саме продукція рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва.

Продаж такої продукції не оподатковується податком на промисел і не потребує придбання одноразового патенту на торгівлю згідно з вищевказаним Декретом, а також не підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Крім цього, відповідно до п. п. 4.3.36. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-IV, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Таким чином, звільняючи від оподаткування доход, що одержується від продажу продукції підсобного господарства, законодавець дозволяє продаж такої продукції без державної реєстрації даної діяльності. Тому стосовно осіб, що здійснюють продаж продукції власного підсобного господарства, не може бути порушено питання про здійснення незаконної торговельної діяльності навіть тоді, коли така діяльність буде здійснюватися систематично і становитиме для особи постійне чи додаткове джерело існування.

Разом із цим відсутність у чинному законодавстві обмежень щодо продажу продукції підсобного господарства не можна розцінювати як абсолютний дозвіл на здійснення торгівлі такою продукцією без будь-яких обмежень.

Статтею 160 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за здійснення торгівлі з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. Тому торгівля продукцією підсобного господарства хоча і не потребує державної реєстрації, проте вона повинна здійснюватися тільки у спеціально відведених для цього місцях із дотриманням встановлених правил торгівлі.

Основні вимоги до порядку здійснення торгівлі особами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, визначено Правилами торгівлі на ринках, які затверджено Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. № 57/188/84/105. Правила торгівлі на ринках є одним із нормативно-правових актів у сфері торгівлі, які регламентують порядок продажу товарів особами, що не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Не території ринків облаштовуються різні торговельні місця, які є спеціально відведеними для торгівлі. Відповідно до п. 39 вказаних Правил торгівлі на ринках підставою для зайняття особою місця на ринку та здійснення торгівлі є висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку (експертний висновок, етикетка) щодо якості та безпеки продукції у ветеринарному відношенні, наявність документів про сплату ринкового збору і наданих послуг особою, яка організовує торгівлю на ринку.

Відчуження фізичними особами власного майна

Не потребує отримання дозволу і проведення державної реєстрації продаж належного особі на праві власності особистого майна. Особа може вільно здійснювати продаж належного їй майна, якщо таке майно спеціально не придбалося нею для перепродажу.

Як виключення із загального правила, у деяких випадках продаж майна, що перебуває у приватній власності громадян, потребує отримання дозвільних документів. Згідно із ст. 2 вищезгаданого Декрету потребує одержання одноразового патенту на торгівлю продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються більше ніж один раз протягом року.

Якщо внаслідок продажу особистого майна особа отримує доход, що підлягає оподаткуванню згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», така особа має включити одержаний доход до податкової декларації і сплатити податок з одержаного доходу.