3. поняття та організація роботи торговельно-виробничої мережі

Громадське харчування є сферою виробничо-торговельної діяльності, яка пов’язана з виробленням і продажем продукції власного виробництва та закупних товарів, як правило, призначених для споживання на місці, з організацією дозвілля або без неї.

Організація роботи торговельно-виробничої мережі відбувається відповідно до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства , які затверджено Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219.

До закладів громадського харчування відносяться пункти продажу у сфері громадського харчування, у яких виробляються, готуються та продаються різні страви, кулінарна продукція, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари тощо.

Заклади громадського харчування можуть розміщуватись в окремих капітальних будівлях або в спеціально обладнаному для продажу їжі приміщенні іншої капітальної будівлі чи інших спеціально обладнаних стаціонарних спорудах, у вагонах залізничного, салонах авіа-, авто- та водного пасажирського транспорту тощо.

У сфері торговельно-виробничої діяльності (громадське харчування) виділяються наступні торговельні об’єкти:

– фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети тощо – окремі приміщення або будівлі, що мають, як правило, зал, обладнаний столиками і стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення для її приготування;

– відкриті літні майданчики – стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше, у яких робочі місця обладнуються холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мають електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію;

– кіоски громадського харчування – стаціонарні пункти, де робочі місця повинні бути обладнані як і відкриті літні майданчики, за винятком столиків і стільців для обслуговування відвідувачів.

Суб’єкти підприємницької діяльності у сфері громадського харчування для здійснення торговельної діяльності також можуть мати дрібнороздрібну торговельну мережу. У дрібнороздрібній торговельній мережі поряд із стаціонарними пунктами продажу товарів торговельно-виробнича діяльність може здійснюватися через нестаціонарну торговельну мережу.

Суб’єкти господарської діяльності у сфері громадського харчування при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Вимоги, що ставляться до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) громадського харчування, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України. Відкриття закладу (підприємства) громадського харчування узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку (п. 1.5., п. 1.6. Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування).

У сфері громадського харчування здійснюється діяльність згідно з асортиментом продукції, затвердженим відповідно до типу та класу даного закладу (підприємства) керівником підприємства та погодженим з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, а також забезпечується наявність продукції, зазначеної у меню, прейскуранті, протягом усього робочого дня або періоду, визначеного для їх продажу (сніданок, обід, вечеря). Погодження асортименту продукції з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби провадиться лише при відкритті закладу (підприємства) та зміні технологічних процесів закладу (п. 2.1. Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування).