3. порядок придбання сертифікатів

Будь-яка система сертифікації використовує стандарти (міжнародні, регіональні, національні), на відповідність вимогам яких провадяться випробування. Інформація про відповідність стандартам необхідна покупцю, кінцевому споживачу, органам, що здійснюють інспектування та контроль, страховим компаніям, урядовим органам і т. ін. для різних ситуацій, пов'язаних з продуктом. У системах сертифікації третьою стороною застосовуються два способи вказівки відповідності стандартам: сертифікат відповідності і знак відповідності, які є способами інформування всіх зацікавлених сторін про сертифікований товар.

Сертифікат відповідності може відноситися до всіх вимог стандарту або окремих його розділів, про що йдеться в самому документі. Інформація, яку містить сертифікат, повинна забезпечити можливість порівняння її з результатами випробувань, на основі яких даний сертифікат був виданий.

Знак відповідності – це захищений в установленому порядку знак, який застосовується (або видається органом сертифікації) відповідно до правил системи сертифікації та вказує, що дана продукція (процес, послуга) відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу, а також, що продукція сертифікована.

На зміну терміну «знак відповідності» прийшов термін «Національний знак відповідності», який згідно зі ст. 8 Закону України «Про підтвердження відповідності» є знаком, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів щодо підтвердження відповідності, які поширюються на неї. Опис і правила вживання національного знака відповідності встановлюються Правилами вживання національного знака відповідності, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» від 29.11.2001 р. № 1599.

Так, національний знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких є в технічних регламентах з підтвердження відповідності. При цьому нанесення даного знака є обов'язковим.

Механізм сертифікації в загальному порядку проходить за наступною схемою: фізичні або юридичні особи – суб'єкти підприємництва, подають до акредитованого органу з сертифікації заявку на проведення сертифікації; після розгляду заявки орган сертифікації не пізніше ніж за один місяць з дня її подачі приймає у ній рішення (у разі позитивного результату розгляду приймається рішення про схему проведення сертифікації); при позитивних результатах випробування видається сертифікат відповідності.

Спеціальний порядок сертифікації (обов'язкової або добровільної) визначається відповідними правилами сертифікації продукції, послуг тощо.

Згідно з Правилами обов'язкової сертифікації продуктів харчування, затвердженими Наказом Держстандарту від 2 червня 1997 р. № 322, порядок проведення сертифікації продукції передбачає: 1) подання заявки на сертифікацію; 2) розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації; 3) відбір, ідентифікацію та випробування зразків продукції; 4) атестацію виробництва продукції, що сертифікується, або аналіз функціонування сертифікованої системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації; 5) аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності; 6) оформлення акта про зберігання зразка-свідка сертифікованої продукції; 7) видачу сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи; 8) визнання іноземного сертифіката, що підтверджує відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних документів; 9) технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва.

Заявка на проведення сертифікації продукції включає:

– дані про підприємство-виробника (адреса, код Єдиного реєстру підприємств і організацій України або номер і дата видачі документа, який свідчить про право громадянина займатися підприємницькою діяльністю);

– дані про керівника підприємства;

– кількісні показники партії товару (шт., т., куб. м.);

– нормативні документи, вимогам яких задовольняє продукція;

– назву акредитованої в Системі випробувальної лабораторії, у якій заявник просить провести випробування, і її адресу.

Заявник зобов'язується при цьому:

а) виконувати всі умови сертифікації;

б) забезпечити стабільність показників (характеристик) продукції, які підтверджені сертифікатом відповідності;

в) сплатити всі витрати за проведення сертифікації.

Заявку розглядає орган сертифікації, який реєструє її в журналі обліку і заводить окрему справу про сертифікацію продукції підприємства-виробника; проводить експертизу заявки на предмет правильності заповнення реквізитів і наявність всіх необхідних документів; визначає акредитовані в Системі випробувальні лабораторії, які повинні провести випробування продукції за заявкою, кількість зразків для випробувань, правила їх відбору і т. ін.; визначає перелік необхідних додаткових документів, які повинен подати заявник для проведення сертифікації за заявкою; укладає договір із заявником на проведення робіт з сертифікації продукції і приймає рішення за заявкою.

За результатами випробувань випробувальна лабораторія надає до органу сертифікації протокол(и) випробувань продукції. Протоколи повинні бути підписані виконавцями робіт і затверджені керівником випробувальної лабораторії.

На підставі позитивних результатів розгляду протоколу і виконання інших робіт, передбачених у рішенні за заявкою, орган сертифікації видає сертифікат відповідності. Термін дії сертифіката на партію продукції не повинен бути більше терміну придатності сертифікованої продукції до споживання.

У разі негативних результатів заявник отримує відмову в отриманні сертифіката, а орган сертифікації інформує про це державний орган за місцезнаходженням заявника, який здійснює нагляд за виробництвом або реалізацією продукції.

Оформлення сертифіката відповідності і його реєстрацію в Реєстрі Системи виконує орган сертифікації, який розглядав результати робіт з сертифікації продукції за заявкою. Реєстраційний номер сертифіката відповідності в Реєстрі Системи визначає уповноважена особа органу сертифікації.

Копія виданого сертифіката відповідності зберігається органом сертифікації в справі про сертифікацію продукції заявника. Ще одна копія надається до центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Орган сертифікації може тимчасово припинити або припинити повністю дію сертифіката відповідності у наступних випадках: виявлення невідповідності продукції вимогам, встановленим під час сертифікації; порушення вимог технології приготування; внесення виробником змін до нормативних документів, методи випробувань, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам, без попередньої угоди з органом сертифікації; порушення умов договору заявником.

Заявник має право оскаржити рішення про відмову йому у видачі сертифіката відповідності або про припинення його дії. Для цього він повинен подати (письмово) заяву до органу сертифікації не пізніше одного місяця після отримання повідомлення про ухвалене рішення. Подача заяви не припиняє дії ухваленого рішення.

Органи сертифікації і організації, які діють за їх дорученням, зобов'язані забезпечити конфіденційність інформації, яка є комерційною або професійною таємницею, і несуть відповідальність за її розголошування згідно з чинним законодавством.

Сертифікація відповідності товарів, послуг і робіт суб'єктів підприємництва інших держав провадиться на основі багатосторонніх і двосторонніх угод про взаємне визнання результатів сертифікаційних робіт.