1. поняття і правові підстави патентування торговельної діяльності

Правові підстави патентування торговельної діяльності відповідно до ч. 2 ст. 14 ГК України визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а також принципів господарювання, встановлених у ст. 6 цього Кодексу.

До нормативних актів, що встановлюють порядок патентування торговельної діяльності, відносяться: Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР, (далі – Закон про патентування), Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів» від 13.07.1998 р. № 1077, Наказ Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження форм торгового патенту та Порядку заповнення торгового патенту» від 25.04.1996 р. № 33, Лист Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва («Про розгляд листа про діяльність спортивних більярдних клубів») від 25.04.2003 р. № 2635, Лист Державної податкової адміністрації України («Про застосування окремих норм податкового законодавства») від 23.06.1999 р. № 3630/6/15-1316 тощо.

Під патентом, як правило, розуміють документ, який надає право займатися торговельною або іншою діяльністю, на яку відповідно до законодавства встановлена необхідність патентування, а під патентуванням розуміється процедура отримання патенту.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону про патентування об'єктами патентування є:

– торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України;

– діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);

– діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу;

– діяльність з надання побутових послуг.

Найпоширенішим об'єктом патентування в підприємницькій діяльності є торговельна діяльність. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону про патентування торговельною діяльністю є роздрібна і оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Тобто в даному Законі до торговельної діяльності відноситься лише та торгівля, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за готівку та прирівняні до неї засоби.

Зважаючи на досить широку сферу відносин, що підпадають під дію Закону про патентування, існують деякі виключення з правил, ним встановлених, які можна звести в наступні групи:

1) дія Закону про патентування не розповсюджується на торговельну діяльність і діяльність з надання деяких побутових послуг;

2) торгівля певними видами товарів здійснюється без придбання торгового патенту;

3) деякі види торговельної (підприємницької) діяльності не вимагають патентування.

Розглянемо ці групи докладніше. Так, згідно з п. 3 ст. 1 Закону про патентування, дія даного Закону не розповсюджується на торговельну діяльність і діяльність з надання побутових послуг:

1) підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також розташованих у селах, селищах і містах районного значення підприємств і організацій споживацької кооперації і торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання (це пояснюється незначним товарообігом, низькими виручками і предметом торгівлі – товарами першої необхідності);*

2) суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;** сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;*** здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, а також худоби, кроликів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді і у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;**** сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів на відчуження власного майна у випадках, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;*****

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які згідно з чинним законодавством мають податкові пільги і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону про патентування без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відособлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням наступних видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; домашній птах; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед і інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.

 Відповідно до п. п. 10–12 ст. 3 Закону про патентування не вимагає патентування:

– реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товару, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення такого суб'єкта;

– діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками в безготівковій формі (пункти прийому склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

– діяльність у торгово-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, по обслуговуванню виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах).

Як вже вказувалося раніше, крім торгівельної діяльності, до об'єктів патентування відносяться: торгівля готівковими валютними цінностями, гральний бізнес і надання побутових послуг.

Торгівля готівковими валютними цінностями – це продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (зокрема дорожніх, банківських і персональних чеків), операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту (п.2 ст. 4 Закону про патентування).

Під наданням побутових послуг розуміють діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, що відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року (п. 2 ст. 3-1 Закону про патентування).

Гральний бізнес – це діяльність, пов'язана з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у наявній або майновій формі (п. 2 ст. 5 Закону про патентування).

Взагалі патентування торговельної (підприємницької) діяльності можливо розглядати як своєрідний спосіб оподаткування суб'єктів торгівлі, який здійснюється шляхом сплати за патент до податкових органів.

Таким чином, під патентуванням необхідно розуміти практичну діяльність суб'єктів торговельної (підприємницької) діяльності з отримання спеціальних дозволів (патентів) на здійснення встановлених законом видів діяльності і видачу спеціальними державними органами (податковими інспекціями) торгових патентів на заняття такою діяльністю.