Теоретичні та прикладні засади інвестиційно – інноваційного розвитку економіки і ринку праці в Україні - Монографія (О.Д. Гудзинський)

10.7. Інвестиційні ризики та форми їх страхування

 

Здійснення підприємництва в будь-якій формі пов'язане з ризиком. Ризик характеризується як небезпека потенційної ймовірної втрати ре­сурсів або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом. В інвестиційній діяльності питання ризику стоїть дуже гостро. Це спри­чинюється, по-перше, значною тривалістю інвестиційного циклу від мо­менту вкладення коштів до часу їх повернення. Зрозуміло, що на да­леку пер­спективу важко спрогнозувати результати, бо на них можуть впливати різні сторонні економічні, політичні, соціальні, екологічні та інші фактори. По-друге, інвестування пов'язане з вкладанням великих коштів, матеріальних ресурсів, неефективне використання яких може негативно позначитись на фінансовому стані інвестора. По-третє, часто інвестування здійснюється через третіх осіб (фінансових посередників), тому інвестор, як правило, не має реальної можливості контролювати використання вкладених коштів, оперативно втручатись у виробничий процес тощо.

З огляду на викладене у процесі складання інвестиційного бізнес-пла­ну дуже важливо правильно оцінити й проаналізувати можливі ризики, виявити напрями їх уникнення та страхування.

Оцінити ризики в бізнес-плані можна за допомогою визначення фак­торів, наведених у табл. 7.5.

Визначаючи вид ризику, потрібно оцінити його рівень і вплив на за­гальні результати. Безризикові інвестиції в нашій державі знайти важко, тому що на рівень ризику впливають не тільки економічні, а й політичні, соціальні, екологічні та інші фактори.

Інвестиціями з припустимим рівнем ризику прийнято називати такі вкладення, коли існує ймовірність втратити весь чистий прибуток за цим інвестиційним проектом.

Критерієм критичного рівня ризику є можливість втрати не тільки прибутку, а й усієї виручки. Це означає, що не можна брати до виконання інвестиційний проект, якщо в одному з 10 випадків може бути втрачений прибуток, в одному зі 100 - валовий дохід, а в одному з 1000 - усе вкладене майно.

Залежно від рівня ризику потрібно передбачити заходи щодо його страхування (див. табл. 7.5.). Складаючи інвестиційний бізнес-план, час­то передбачають так звану премію за ризик. Це своєрідний додатковий прибуток, якого вимагає інвестор за свій ризик. Розміри цього прибутку повинні збільшуватись пропорційно зростанню ризиків за тим чи іншим інвестиційним проектом.

 

Таблиця 10.7.1.

Види ризиків і форми їх страхування

 

Вид ризику

Рівень ризику

Форма страхування ризику

Затримка початку реалізації інвестиційного проекту (відсутність ліцензії, проектно-кошторисної документації, земельної ділянки тощо)

Безризикові інвестиції

Розробка ефективних профілактичних заходів з метою попередження ризиків

Несвоєчасне завершення будівництва (зазначити причини)

Припусти­-мий

 

Створення страхових (резервних) фондів для покриття збитків

Значне перевищення вартості порівняно з проектно-кошторисною документацією

Критичний

Чітке визначення обов'язків і відповідальності всіх учасників інвестиційного проекту, розподіл між ними збитків

Ризик невиходу у встанов­лені строки на проектну потужність

Катастро­­- фічний

Отримання певних гарантій від органів влади

Ризик втрати ринку збуту (зниження попиту, високий рівень конкуренції)

 

 

Зовнішнє страхування окремих ризиків у страхових компаніях

Зниження запланованого рівня чистого прибутку (підвищення рівня затрат, зниження рівня цін, зміни податкового законодавства)

 

 

 

 

 

Загальний прибуток (дохід) за інвестиційним проектом з урахуванням рівня його систематичного ризику можна розрахувати за формулою

ДЗ = Дб + (Дс – Дб) b,

де: Дб — рівень прибутку за безризиковими інвестиціями; Дс— середній рівень прибутку на інвестиційному ринку; b— бета-коефіцієнт, який характеризує рівень систематичного ризику за цим інвестиційним про­ектом.

 

ПРИПИНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

 

У цьому розділі мають бути передбачені шляхи виходу з програми на окремих стадіях реалізації інвестиційного проекту в разі настання не­сприятливих умов.

Можливості оперативного припинення інвестиційного проекту з най­меншими втратами визначаються оцінюванням ступеня його ліквідності. Під ліквідністю інвестицій розуміють їх потенційну здатність у короткий час і без істотних фінансових втрат трансформуватись у кошти. Ліквід­ність аналізують шляхом порівняння окремих активів різного ступеня ліквідності та суми інвестицій. Швидколіквідними й менш ризиковими вважаються проекти, де переважають активи, виражені в коштах, корот­кострокових фінансових вкладеннях, товарно-матеріальних запасах. Слаболіквідними є незавершені капітальні вкладення, основні засоби, особливо їх пасивна частина (будівлі, споруди).

Ступінь ліквідності визначається не тільки за часом реалізації об'єкта інвестування на ринку, а й за розміром фінансових витрат і збитків, по­в'язаних із закриттям інвестиційного проекту та поверненням коштів. Фінансові збитки у зв'язку з продажем об'єкта інвестування вважаються низькими, якщо їх рівень не перевищує 5\% обсягу інвестицій; середні­ми, якщо цей показник становить 6-10\%; високими, якщо внаслідок ре­алізації об'єкта втрачається понад 10\% вартості здійснених інвестицій.