Теоретичні та прикладні засади інвестиційно – інноваційного розвитку економіки і ринку праці в Україні - Монографія (О.Д. Гудзинський)

Розділ 3.1. Інвестиційна діяльність як фактор розвитку ринкової економіки украни

Сучасний період формування й утвердження ринкової економіки вимагає структурної трансформації на всіх рівнях народного господарства  України. Сутність структурної перебудови та її завдання полягають у формуванні оптимальної структури економіки, адекватної ринковим механізмам регулювання. Основним об’єктом структурної перебудови виступає реальний сектор економіки, пропорції якого відіграють суттєву роль в активізації відтворювальних процесів та визначають ринкову спрямованість економіки на всіх її рівнях.           

 За таких умов, інвестиційна діяльність – це стрижень усього процесу розширеного відтворення  і можливість швидкої ліквідації багатьох диспропорцій у розвитку народного господарства залежить безпосередньо від неї.

Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки. У результаті інвестування коштів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте ВВП. Так, зростання інвестицій в основний капітал, що почалося з 1998 р.  призвело до того, що показник ВВП вийшов на позитивне значення у 2000 р. Ця тенденція набула подальшого розвитку:  темпи приросту інвестицій у 2000 р. становили 14,4\% ( ВВП зріс на 5,9\%), в 2003 р. інвестиції зросли на 31,3\%,  (ВВП – на 9,4\%). Ця позитивна тенденція була продовжена і далі. Таким чином, зменшення інвестицій в Україні за останні роки вдалося зупинити. Але, подібна тенденція, лише початок подолання економічної кризи, має бути випереджаюче зростання ВВП порівняно зі зростанням інвестицій, що дозволить констатувати дійсний економічний розвиток.

У системі відтворення інвестиціям належить особлива роль і у справі забезпечення росту національного доходу, на базі якого розвиваються й ідуть вперед галузі і підприємства народного господарства, що задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного доходу частково знову накопичується, відбувається подальше збільшення виробництва, процес повторюється безупинно. Таким чином, інвестиції, що утворяться за рахунок національного доходу, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення.

 Також,  інвестиціям належить найважливіша роль у справі поновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, отже, і забезпеченні визначених темпів економічного росту. В Україні застосовується поняття “капітальні інвестиції”. У 2003 р. вони становили 59899,3 млн. грн., у т.ч. інвестиції в основний капітал (капіталовкладення) – 85,2\%, витрати на поліпшення об’єктів – 10,0\%, витрати на інші необоротні матеріальні активи – 1,6\%, інвестиції в нематеріальні активи – 2,4\% і т.д.

Таким чином, докорінні зміни економіки  України, перехід її до ринкових засад, обумовлюють сучасний підхід до розгляду інвестиційної діяльності як потужного фактору її розвитку, структурної перебудови та істотного підвищення ефективності. Особливої уваги  вирішення питань інвестиційної діяльності набувають коли економіка країни потребує перепрофілювання більшості підприємств та великих інвестицій. Інвестиції потрібні підприємствам і організаціям для переходу до ринкового господарювання, для переозброєння виробництва, підвищення якості продукції. На макроекономічному рівні, інвестиції потрібні для приведення галузевої структури народного господарства у відповідність до вимог ринкової економіки, фінансової, економічної  стабілізації, створення нової економічної системи, спроможної стимулювати економічне зростання.

Слід відзначити, що економічне зростання, як свідчить мирова практика, забезпечується капіталовкладеннями на рівні 25-30\% від ВВП. На жаль, в Україні внутрішні капіталовкладення становили у 2001 р. 15,9\% від ВВП, зовнішні – 1,8\% від ВВП, у 2002 р. відповідно – 16,5\% та 2,1\% від ВВП, у 2003 р. – 19,3\% та 2,4\% від ВВП ( табл. 1.1).

Таким чином, дефіцит інвестиційних ресурсів в Україні у 2001 р. становив 7,3\% від ВВП, у 2002 р. – 6,4\% від ВВП, у 2003 р. – 3,3\% від ВВП.

                                                                                                                                                                    Таблиця 3.1.

        Показники інвестування економіки України*

 

Показники

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

ВВП у фактичних цінах, млн.  грн.

102593     

130442

170070

204190

225810

267344

Темпи зростання до попе-реднього року у порівнян-них цінах (\%)

98,1

99,8

105,9

109,2

105,2

109,6

Інвестиції в основний капітал у фактичних цінах, млн.  грн

13958

17552

23629

32573

37178

51011

Темпи зростання до попе-реднього року у порівня-нних цінах (\%)

106,1

100,4

114,4

120,8

108,9

131,3

Інвестиції в основний капітал (\% ВВП)

13,6

13,5

13,9

15,9

16,5

19,1

Річний  приріст  ПІІ  у  загальному обсязі інвестицій

11,6

10,0

12,0

10.1

11,6

12,1

Загальний обсяг інвестицій

 (\% ВВП)

15,4

14,9

15,8

17,7

18,6

21,7

 

*  За даними Державного комітету статистики України за 2002-2003 рр. Бюлетень НБУ. 2005. - № 3.

 

Економічна реформа, яка розпочата в Україні,  спрямована на подальший соціально-економічний розвиток держави, досягти якого можно на базі фінансово-економічної стабілізації, створення розвинутої системи ринків, в тому числі ринку капіталів і ринку праці, забезпечення ефективної зайнятості населення. В сучасних умовах, ринок праці це найбільш складний і динамічній елемент ринкової економіки, де переплітаються інтереси працівників і роботодавців, віддзеркалюються всі соціально-економічні, політичні, демографічні й інші процеси, що відбуваються в суспільстві.

Особливістю інвестиційної діяльності в Україні є і те, що вона відбувається за умов економічної кризи, зростання дефіциту фінансових ресурсів та цілої низки, пов’язаних з цим, соціально-економічних проблем. Крім того, сама інвестиційна діяльність є одним з найбільш складних та ризикових видів фінансово-економічної діяльності. Ії результати мають безпосередній вплив на ефективність соціально-економічних перетворень як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівні господарювання.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України регулюються Законом України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 р. У відповідності до якого, до інвестицій відносять усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Сучасний етап інвестиційної діяльності має широкий спектр об’єктів як можливих інвестицій, до них належать: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно ( будинки, споруди, устаткування)  та інші матеріальні цінності; майнові права, що випливають з авторського права, уміння та інші інтелектуальні цінності; сукупність технологічних, технічних, комерційних і інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації і виробничого уміння, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентовані (ноу-хау);права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, оснащенням, а також інші майнові права і цінності.

Таким чином, інвестиційна діяльність охоплює різнобічні області економічного життя – сферу науково-технічного прогресу, державне управління економікою, фінансово-банківську діяльність, підприємництво і т. д. Разом з тим, слід відзначити, що зведення інвестиційної діяльності до розподілу ресурсів капітальних вкладень призводить до того, що в інвестиційний процес включають лише фондоздійснюючої галузі. У цьому розумінні формування матеріально-технічної бази розглядається як би у відриві від всього процесу розширеного відтворення. Адже рівень витрат і рентабельність виробництва, фондоємкість продукції і фондовіддача, окупність вкладень характеризують єдиний процес накопичення. Інвестиційний процес, що відбиває відтворення засобів виробництва, включає формування частини накопичення, національного доходу, розподіл і фінансування капітальних вкладень, використання основних фондів.

Крім того, враховуючи, що найголовнішою тенденцією кінця ХХ ст. стало створення безпрецедентних економічних можливостей, зумовлених тим, що вирішальним у конкуренції між підприємствами і країнами став “людський капітал”, в сферу інвестиційної діяльності включається освіта, наукові дослідження, підготовка кадрів для народного господарства.  Ці інвестиції на сучасному етапі розвитку економіки здобувають усе більше і більше значення, тому що, у кінцевому рахунку, саме результатом людської діяльності виступають всі матеріальні і нематеріальні блага, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, що визначає економічне становище країни у світовій ієрархії держав.

В умовах, коли Україна знаходиться у стадії трансформаційного розвитку ринкової економіки, інвестиційна діяльність охоплює як державний так і приватний сектор економіки. Суб’єктами інвестиційної діяльності може бути держава, фінансові інституції, приватні юридичні та фізичні особи, іноземні інвестори.

Питання залучення інвестицій стало останнім часом все більш актуальним для економіки України. Держава не в змозі забезпечити надходження такого обсягу коштів, який необхідно для зростання валового внутрішнього продукту. Інвестиційний потенціал вітчизняного приватного сектора ще дуже низький для здійснення великих інвестиційних проектів. Це стосується як українських банків, так і інших фінансових організацій. На сьогодні, більшість з них згодні фінансувати короткострокові проекти, вартість яких відносно невелика. Реально ж, більшість українських підприємств вимагають корінної реконструкції і переустаткування. Вартість таких інвестиційних проектів буде досягати десятків і сотень мільйонів доларів.

Внутрішні інвестори у 2003 р. надавали перевагу в інвестуванні обробній промисловості (22,9\% обсягу інвестицій), транспорту та зв’язку (20,1\%), операціям з нерухомістю (15,1\%), добувній промисловості (8,9\%). У самій обробній промисловості пріоритетними були харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції (табл. 1.2).

                                                                                                      

 

Таблиця 3.2.

                 Інвестиції внутрішніх інвесторів

 в основний капітал за видами економічної діяльності*

Види економічної діяльності

2001 рік

2002 рік

2003 рік

млн. грн.

\%

млн. грн.

\%

млн. грн.

\%

1

2

3

4

5

6

7

Всього

32573

100

37178

100

51011,1

100

Обробна промисловість

7084

21,7

8433

22,7

11659

22,9

Транспорт і зв’язок

7452

22,9

7004

18,8

10230

20,1

Операції з нерухомістю

4545

14

5549

14,9

7716

15,1          

Добувна промисловість

4234

13

3819

10,3

4523

8,9

Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води

2333

7,2

2860

7,7

3544

6,9

Будівництво

1109

3,4

1823

4,9

2501

4,9

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги

1552

4,7

1854

4,9

2054

4,2

Оптова торгівля і посередництво в торгівлі

653

2,0

1055

2,8

1907

3,7

Колективні, громадські та особисті послуги

686

2,1

763

2,1

1229

2,4

Охорона здоров’я та соціальна допомога

474

1,5

577

1,6

1053

2,1

Фінансова діяльність

530

1,6

891

2,4

976

1,9

Готелі і ресторани

469

1,4

446

1,2

677

1,3

Інші види економічної діяльності

1452

4,5

2103

5,7

2940

5,8

 

* За даними Державного комітету статистики України за 2003 р.

 

Для прямих іноземних інвестицій (ПІІ),  пріоритетними у 2003 р., були харчова промисловість та переробка с/г продуктів (14,8\%), оптова торгівля і посередництво в торгівлі (14,5\%), машинобудування (8,9\%), транспорт і зв’язок (7,8\%),  фінансова діяльність (7,4\%), металургія та обробка металу (6,7\%), операції з нерухомості (5,8\%),  хімічна та нафтохімічна промисловість (4,7\%)  (табл. 1.3). Слід відзначити, що зацікавленість іноземних інвесторів у галузях, де є перенасичення капіталом, декілька зменшилась. Це стосується харчової промисловості, фінансової діяльності, добувної промисловості і виробництва коксу та нафтопереробка.

                                                                                                     

Таблиця 3.3.

Галузева структура прямих іноземних інвестицій

                          в економіку України*

Види економічної діяльності

2001 рік

2002 рік

2003 рік

млн. дол. США

\%

млн. дол. США

\%

млн. дол. США

\%

1

2

3

4

5

6

7

Всього

4555,2

100

5471,8

100

6794,4

100

Харчова промисловість та переробка с/г продуктів

807,9

17,7

862,0

15,8

1006,5

14,8

Оптова торгівля і посередництво в торгівлі

640,6

14,1

802,2

14,7

985,4

14,5

Машинобудування

423,8

9,3

473,2

8,6

603,4

8,9

Транспорт і зв’язок

308,8

6,8

396,3

7,2

531,5

7,8

Фінансова діяльність

355,2

7,8

420,5

7,7

<\/a>") //-->