8.2. умови сприяння іноземному інвестору

Для України особливої уваги з боку держави заслуговує вдосконалення політики в сфері іноземного інвестування. Це пояснюється тим, що в ході політичних і економічних реформ інвестиційна діяльність в країні значною мірою обмежується перш за все нестачею власних коштів підприємств взагалі для ведення господарської діяльності. Забезпечення власними інвестиційними ресурсами, до речі, є проблемою, як правило, для кожної країни СНД.

Проблема інвестиційних ресурсів визначається високими процентними ставками по кредитах, низькою конкурентоспроможністю на фінансових ринках корпо­ративних цінних паперів, не розробленістю механізму довгострокового, у тому числі банківського кредитування тощо. Тому малою часткою характеризуються довгострокові кредити, не зростають, як потребується, обсяги централізованих капітальних інвестицій.

Тому в умовах дефіциту власних інвестиційних ресур­сів важливим джерелом фінансових ресурсів для економіки України є іноземні інвестиції у різних формах. Але як свідчить статистика, обсяги іноземних інвестиції поки що не достатні, щоб відігравати вагому роль додаткового джерела фінансування структурної перебудови економіки України. За даними Держкомстату, прямі іноземні інвестиції станом на 01.01.2000 р. склали майже 3,3 млрд. дол. США, в тому числі у підприємства, що випускають продукцію – майже 1,8 млрд. дол. США, на 01. 10. 2000 р. – 3,7 млрд. дол. США, в тому числі у підприємства, що випускають продукцію, – 2,0 млрд. дол. США. За показником обсягу іноземних інвестицій на людину Україна займає майже останнє місце серед країн Східної Європи.

Ще раз відмітимо, що, за даними Держкомстату, пря­мі іноземні інвестиції у січні-вересні 2000 року характеризуються наступними даними. Капітал нерезидентів в Україні станом на 01.01.2000 р. склав майже 3,3 млрд. дол. США, в тому числі з країн СНД та Балтії – майже 0,4, з інших країн світу – 2,9; на 01.10.2000 р. – 3,7, в тому числі в тому числі з країн СНД та Балтії – майже 0,4, з інших країн світу – 3,3 млрд. дол. США.

Найбільші обсяги інвестицій поступають з таких країн, як США (станом на 01.10.2000 р. – 0,6 млрд. дол. США), Нідерланди і Кіпр (станом на 01.10.2000 р. – 0,4 млрд. дол. США), Російська Федерація і Сполучене Королівство (станом на 01.10.2000 р. – 0,3 млрд. дол. США), Німеччина (станом на 01.10.2000 р. – 0,2 млрд. дол. США). Найбільші обсяги іноземних інвестицій поступають в такі галузі, як харчова промисловість (на 01.10.2000 р. – 0,8 млрд. дол. США), внутрішня тор­гівля (0,7), машинобудування та металообробка (0,3), фінанси, кредит та страхування, паливна промисловість (0,2 млрд. дол. США).

За показником обсягу іноземних інвестицій на люди­ну Україна займає майже останнє місце серед країн Східної Європи.

Отже проблему збільшення іноземних інвестицій в економіку України необхідно вирішувати як нагальну.

На наш погляд, основними цілями стимулювання іноземного інвестування є залучення і нарощування обсягів іноземних інвестицій та підвищення ефективності їх використання взагалі в інтересах пожвавлення національного виробництва, в тому числі для сприяння підвищенню науково-технічного рівня виробництва на основі впровадження нових наукомістких технічних засобів, ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистих технологій. До цілей також слід віднести сприяння збільшенню обсягу експорту конкурентної продукції вітчизняних товаровиробників, зниженню (а не ліквідації залежності від імпорту, як це нерідко вважають, бо такого бути не може) до мінімуму залежності виробництв від імпортованих ресурсів, створенню виробництв, що чи не найбільш актуально, на базі місцевих ресурсів. Окремо слід відмітити спрямування їх на розвиток приватного сектора в економіці України.

Як свідчить статистика, невтішними є показники, що характеризують процес залучення іноземних інвестицій. Обсяг надходжень іноземних інвестицій не відповідає обсягу потреби в них (потреби заданими Кабінету Міністрів України становлять понад 40 млрд. дол. США). Невеликий рівень і середніх розмірів інвестування в конкретні проекти, обсяги іноземних інвестицій, що спрямовується у вітчизняну виробничу сферу, зокрема, у промисловість. Низьким є рівень залучення портфельних інвестицій тощо. До факторів, що стримують широкомасштабне залучення іноземних інвестицій, відносяться:

несприятливий інвестиційний клімат в результаті недосконалості законодавства, корупції тощо;

нестабільність вітчизняного податкового законо­дав­ства;

високий податковий тиск на капітал підприємств;

багатофакторна обмеженість участі іноземних інвесторів у приватизаційних процесах;

неоднаковість умов господарювання вітчизняних й іноземних інвесторів;

відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій;

невисокий рівень національного інвестиційного менеджменту;

нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфраструктури, низька ефективність функціонування національного фондового ринку тощо.

До основних сприянь зростанню обсягів і розширенню поля застосування іноземних інвестицій перш за все слід віднести:

максимальне спрощення процедур, які регламентують взаємовідносини між державою і підприємцями в галузі залучення іноземних інвестицій;

законодавче створення надійної системи страхування та перестрахування інвестиційних ризиків заснуванням за участю держави страхової компанії і забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки;

надання іноземному інвестору права оренди (а не власності, як це нерідко пропонується) на земельну ділянку під розміщення підприємства з іноземним капіталом на вигідний для нього строк;

створення нормативно-правової бази з питань врегулювання відносин залучення іноземних інвестицій до розробки родовищ корисних копалин;

забезпечення реалізації спеціальних режимів інвес­тиційної діяльності у вільних економічних зонах та територіях;

залучення в інвестиційну сферу заощаджень іноземних громадян з використанням гарантійних механізмів їх повернення;

створення гарантій стабільності для забезпечення довгострокового фінансування інвестиційних проектів.

Основними пріоритетами та сприяннями розвитку іноземного інвестування, на наш погляд, мають стати:

стабілізація політичної ситуації в країні;

формування стабільного законодавчого середовища для підприємництва;

розвиток інформаційного внутрішнє державного обслуговування іноземних інвесторів;

розвиток інформаційного обслуговування стосовно повідомлень про розміщення українських інвестиційних проектів і програм за кордоном;

здійснення рекламної компанії, видання спеціалізованих інформаційних бюлетенів;

створення інфраструктури організаційної і правової підтримки інвестиційної діяльності.

У зв’язку з цим доцільне створення:

організацій, що займаються розробкою та експертизою проектів підприємств;

страхових компаній, які будуть здійснювати страхування комерційних і некомерційних ризиків при реалізації виробничих проектів;

інформаційно-консалтингових фірм, інвестиційних фондів.

Результативне державне сприяння зростанню інвес­тицій приведе до збільшення надходження платежів до бюджету. Тому збільшаться фінансові ресурси для росту державних інвестицій.