10.3. оцінювання ефективності інвестиційного проекту

У процесі складання інвестиційного бізнес-плану важливо правильно й дохідливо викласти його мету, суть інвестиційного проекту і форми його реалізації, а також кінцеві результати від здійснення інвестицій. Цей розділ бізнес-плану, який можна назвати "Характеристика об'єкта інвес­тування", складається, як правило, після визначення всіх інших напря­мів діяльності. Він є узагальнюючою частиною документа, де у стислій формі викладаються всі основні ідеї майбутнього проекту.

До основних вимог, яких слід дотримуватися у процесі підготовки цього розділу, нале­жать лаконічність, інформативність, переконливість і простота викладу. Інвестор на основі цього розділу може зробити висновок, чи відповідає проект його інвестиційній стратегії та наявним ресурсам, чи влаштовує він інвестора щодо строків реалізації, строків і повноти повернення капіталу.

Насамперед необхідно викласти мету складання бізнес-плану: з метою пошуку партнера для здійснення спільної діяльності, з проханням надан­ня кредиту на умовах повернення, повного або часткового фінансування на засадах неповернення, подання заявки на приватизацію чи викуп дер­жавного майна тощо.

Далі потрібно розкрити суть проекту, тобто загальну концепцію бізне­су, його репутацію в минулому та напря­ми розвитку на майбутнє, а також охарактеризувати продукцію, зазначити основні ринки збуту, розмір до­ходів і витрат, прибуток, рентабельність, ступінь ризику, які змогли б пе­реконати інвестора в тому, що цей бізнес вигідний і перспективний.

У цьому ж розділі слід стисло описати ступінь під­готовленості проек­ту та форми його здійснення (нове будівництво, реконструкція, розши­рення, переоснащення діючого підприємства, ступінь підготовленості про­ектної документації, висновки експертів про надійність об'єкта інве­стування).

Необхідно також викласти основні потреби в інвестиційних ресурсах і терміни їх освоєння, загальну вартість інвестиційного проекту, а також визначити можливу частку зовнішнього інвестора й період здійснення інвестицій, намітити терміни введення об'єкта в експлуатацію, визначити строки окупності й повернення капіталу інвестору. При цьому слід пам'я­тати, що для інвестора інтерес становлять насамперед кінцеві фінансові результати, такі як сума грошового потоку, валовий і чистий прибутки.

РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

Важливо розрахувати показники, які використовують у міжнародній практиці для визначення ефективності інвестицій, а саме:

• суму чистого приведеного доходу, що визначається за формулою:

ЧПД = ГП – I,

де: ГП — сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості з використанням методу дисконтування; І — сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на фінансування інвестиційного проекту;

• індекс дохідності інвестиційного проекту

Ід=      ;          

• період окупності

П0=      ,        

де: ГПд — сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості, в окремому періоді. Для короткострокових інвестицій за такий період бе­руть календарний місяць, а для довгострокових — один рік.

Якщо підприємство планує залучити до співро­біт­ництва іноземного інвестора, то в цьому розділі необхідно викласти основні правові питан­ня, які гарантують захист іноземних інвестицій, пославшись на законо­давчі акти України, зокрема на Закони України "Про інвестиційну діяль­ність", "Про режим іноземного інвестування", "Про оподаткування прибутку підприємств" та ін.

ОЦІНЮВАННЯ ГАЛУЗІ, В ЯКУ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ІНВЕСТИЦІЇ

У цьому розділі інвестиційного бізнес-плану необхідно стисло викла­сти вплив зовнішнього середовища на перспективність та ефективність розвитку майбутнього інвестиційного проекту.

Насамперед потрібно встановити галузь і форму діяльності підприєм­ства. Якщо підприємство охоплює кілька видів діяльності, що належать до різних галузей народного господарства, то необхідно визначити пито­му вагу кожної виходячи з обсягів випуску продукції (надання послуг).

У цьому розділі бізнес-плану розглядається відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту тим завданням структурної пере­будови економіки, які намічаються в Україні. Визначається рівень розвит­ку ринкових відносин у галузі: нові продукти, досягнення НТП, новостворені ринки й покупці, нові потреби у продукті, можливості виходу на зовнішній ринок та інші економічні й соціально-політичні тенденції та фактори, здатні так чи інакше впливати на реалізацію проекту. Рівень ринкових відносин визначається також виходячи з рівня приватизації під­приємств галузі, ступеня монополізації, можливостей випуску продукції під державне замовлення, можливостей впливу держави на ціни через державне регулювання цін.

У цьому розділі також наводяться деякі фінансово-економічні показ­ники, що характеризують рівень роз­вит­ку галузі, наприклад середній рівень прибутковості підприємств цієї галузі, який можна визначити як від­ношення чистого прибутку до суми капіталу (основних і оборотних коштів); відношення чистого прибутку до поточних витрат; відношення чистого прибутку до обсягів випуску продукції (виконаних робіт, по­слуг).

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ

Потенційний інвестор значною мірою заінтересований у тому, яку продукцію випускатиме об'єкт інвестування. Тому в бізнес-плані мають бути детально описані відмітні особливості нового продукту, його при­ваб­ливість для покупців, переваги порівняно з аналогічною продукцією, яка вже є на ринку.

У цьому розділі наводяться загальна технологічна оцінка продукції (робіт, послуг), її функціональні характеристики (у разі потреби вони підтверджуються кресленнями, фотографіями), аналіз конкурентоспро­мож­ності й життєвого циклу, ступінь і форми правової захищеності. Структуру цього розділу доцільно будувати за схемою, наведеною на рис.10.3.1.

10.4. Методи аналізу ринку і конкурентного

середовища

Аналіз ринку є одним з найскладніших розділів бізнес-плану, мета якого - переконати інвестора в доцільності випуску того чи іншого про­дукту, його необхідності й конкурентоспроможності. Аналіз охоплює не тільки сучасний стан ринку, а й прогнозує його розвиток на близьку та далеку перспективу.

Аналізують ринок на основі глибоких маркетингових досліджень, ре­зультати яких прямо впливають на планування обсягів випуску продукції, рівень цін, розміри прибутку. З огляду на ці показники визначають розміри і параметри інвестиційного проекту, а отже, й обсяги потрібних інвестицій. Як бачимо, суть планування інвестицій, зрештою, зводиться до того, чи буде майбутня продукція конкурентоспроможною, чи знайде вона свого покупця на ринку.

Розробку такого розділу бізнес-плану починають з вивчення попиту й пропозицій на продукцію в межах певного регіонального ринку та поза його межами. Увагу слід звернути насамперед на структуру покупців і за­мовників. Потенційні замовники групуються за однорідними групами й сегментами ринку. Можливими критеріями сегментації ринку для при­ватних осіб можуть бути вік, стать, національність, освіта, стиль життя, професія, рівень доходів, життєвий цикл сім'ї, а для підприємств і органі­зацій — місцеперебування, сфера діяльності, структура, обсяг вироб­ництва й реалізації. При цьому слід розглянути специфічні особливості регіону. Наприклад, українське населення традиційно споживає багато хліба, що є підставою для широкого розвитку борошномельної та хлібо­пекарської промисловості. Це саме стосується свинини, сала, ковбасних виробів, соків, компотів. А ще, наприклад, у західних регіонах України традиційно зовнішні оздоблювальні роботи здійснюють за допомогою бурого каменю.

Дослідження мають ґрунтуватися на стислій інформації, офіційних да­них органів влади та інших достовірних матеріалах. Результати дослід­жень оформлюють у вигляді таблиць, розрахунків, графіків, а також у вигляді визначення обсягів попиту на продукцію в розрізі регіонів і сту­пеня його задоволення за рахунок вітчизняного виробництва й імпорту. Іншим методом вивчення та оформлення результатів маркетингових дос­ліджень є визначення середнього рівня задоволення потреб на продукцію (послуги) у тому чи іншому регіоні (переважно на душу населення) і порівняння його з аналогічними показниками в інших регіонах, областях, країні в цілому.

Такі розрахунки виконують з огляду на ситуацію, що склалася на рин­ку за останні три роки. Прогнозовані розрахунки слід виконувати на ос­нові очікуваного збільшення кількості покупців, розширення ринку збу­ту на наступні три — п'ять років.

На наступному етапі особливу увагу слід приділити видам продукції (послуг), які вже є на внутрішньому ринку, оскільки це створює конку­ренцію; реально оцінити переваги та недоліки конкурентних товарів (послуг); зазначити фірми, які випускають такі товари (надають такі послуги); визначити переваги нової продукції щодо конкурентоспро­можності; порівняти конкурентні товари за такими показниками, як якість, дизайн, обслуговування, гарантійні зобов'язання, ціна тощо.

Вивчення товарів щодо конкуренції повинно дати фірмі відповіді на такі питання:

• яка частина ринку контролюється основними конкурентними фір­мами;

• яка організаційна структура характерна для конкурентів і наскіль­ки фірма, що виконує аналіз, вигідно відрізняється від них;

• наскільки-стабільними є позиції конкурентів;

• як швидко фірма, яка здійснює аналіз, може переорієнтуватися на інші ринки;

• які з наведених критеріїв конкуренції є основними — якість, ціна, сервіс чи імідж.

Для того щоб визначити ступінь конкуренції за багатьма ознаками, доцільно застосовувати метод ранжування. Кожній з добраних ознак (за­лежно від важливості) присвоюється певна кількість балів (за прийнятою бальною системою). Загальна кількість набраних балів вказує місце фірми, яка інвестується, у конкурентному середовищі (табл. 10.4.1.).

Таблиця 10.4.1.

Порівняльна характеристика конкурентного

середовища

Як бачимо з даних табл. на ринку А фірма, що інвестується, прева­лює над конкурентами, а на ринку Б конкурент під номером 1 за сумою превалює над нею. Фірма, яка інвестується, загалом переважає конку­рентів за якістю і характеризується нижчою ціною на продукт. Водночас вона програє щодо реклами та іміджу, і в цих напрямах їй потрібно поси­лити роботу.

Нарешті, у цьому розділі бізнес-плану інвестор має знайти відповіді на такі питання:

• чи є в запланованих регіонах постійний попит на товар;

• хто буде основним покупцем (замовником) товару — виробник іншого товару, оптовик, роздрібна торгівля, безпосередній спожи­вач;

• наскільки постійним продавцем буде фірма й чим це викликано — якістю, сервісом, цінами, відстанню до споживача тощо;

• наскільки постійними є покупці й чим це викликано — місцем про­живання, традицією, сервісом, рівнем доходів, частотою закупок тощо.

Окремим розділом бізнес-плану може бути опис розміщення об'єкта з метою оцінювання кількох факторів: інвестиційної привабливості ре­гіону; підвищеного попиту на новий продукт; наявності чи близькості ресурсних факторів виробництва (сировини, енергоресурсів, кадрового потенціалу); близькості до ринку збуту; якісних показників земельної ділянки, виділеної під новий об'єкт.

Усі зазначені показники можуть відіграти велику роль у підвищенні інвестиційної привабливості об'єкта інвестування.

ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГІВ 1 СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА

Основні завдання цього розділу бізнес-плану такі:

• переконати партнерів у можливості виготовлення необхідного обсягу продукції у визначені строки з відповідною якістю;

• посилити впевненість інвесторів у здатності вста­новити постійні тривалі виробничі зв'язки з партнерами з виробництва та збуту про­дукції;

• довести, що підприємець справді вміє організувати виробництво, забезпечити певний рівень рентабельності за умови встановлення помірних цін на продукцію і невисоких затрат.

Передусім необхідно описати виробничий процес, звернути увагу на такі аспекти, як наявність виробничих площ, забезпеченість новим висо­копродуктивним устаткуванням і прогресивними технологіями, ступінь виробничої кооперації, контроль якості продукції та її відповідність між­народним стандартам, охорона навколишнього середовища. Кожну з пе­релічених проблем потрібно аналізувати, виконуючи конкретні розрахун­ки та підкріплюючи їх відповідними характеристиками (устаткування, технологій, контролюючих і природоохоронних заходів). Для більшої на­очності ці матеріали слід подавати в табличному та графічному вигляді.

На основі зазначених даних обґрунтовують обсяги випуску продукції (надання послуг) за такими напрямами: середньорічний обсяг випуску продукції; обсяг випуску продукції за окремими асортиментними група­ми; прогнозований обсяг випуску продукції за роками наступного п'яти­річного періоду у процесі виходу на проектну потужність. Такі дані мож­на узагальнити у вигляді табл. 10.4.3.

Таблиця 10.4.3

Плановий обсяг випуску продукції