Становлення ринку Іпотечних цІнних паперІв І економІчна безпекаСьогодні економіка європейських країн стискається з такими проблемами як спад виробництва, ріст безробіття, зниження темпів росту ВВП, іпотечна криза. Не є виключенням і вітчизняна економіка. Протягом останніх п’яти років в Україні спостерігався іпотечний бум. Комерційні банки «оптом» надавали іпотечні кредити, кредитували майже всіх бажаючих. Очікування негативних явищ та зростання обсягів невозвратів кредитів, турбота щодо ліквідності банківської системи, яка вся «видалася» в іпотечні кредити змусило в квітні 2008 року НБУ підняти облікову ставку до 12\% річних. Таким чином НБУ стримує активну кредитну діяльність вітчизняних комерційних банків. Банки, як наслідок, підвищують процентні ставки по іпотечним кредитам, а загалом припиняють надавати довгострокові кредити під заставу нерухомості. Грошей у вітчизняних банків-іпотечних кредиторів немає. Зупиняється діяльність ринку нерухомості. Ріст цін на нерухомість вже зупинився, не за горами обвал кредитного ринку і падіння цін на нерухомість. Проблема полягає у тому, що немає дієвих фінансово-кредитних інструментів, які б використовувалися на ринку. Протягом трьох останніх десятиріч іпотечне кредитування є невід’ємною складовою світового ринку цінних паперів. За цей чималий строк у відповідь на потреби інвесторів з’явилась велика кількість різноманітних цінних паперів на базі іпотечного кредиту. Найбільш узагальнено іпотечні цінні папери, які в англомовній літературі називаються MBS (Mortgage-Backed Securities), являють собою права вимог за іпотечними кредитами, що забезпечені заставою об’єктів нерухомості. В Україні іпотечні цінні папери з’явилися після прийняття і введення в дію цілої низки законодавчих актів, зокрема законів «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Згідно з цими законодавчими актами, виділяють такі види іпотечних цінних паперів: заставні, іпотечні облігації та іпотечні сертифікати. У світовій практиці використовуються найрізноманітніші іпотечні цінні папери, які відрізняються типами забезпечуючих активів, гарантіями, розподілом ризиків і т.п. Однак існує тільки два принципові способи розподілу грошових надходжень від іпотечних цінних паперів. По-перше, платежі можуть бути просто надіслані власникам іпотечних цінних паперів після того, як буде проведено утримання за адміністративне і сервісне обслуговування Mortgage-Backed Secirities (далі – MBS). Такі папери називаються наскрізними (pass-through) і складають переважну більшість емітованих у світі іпотечних цінних паперів. По-друге, всю емісію MBS можна поділити на кілька класів. Платежі і ризики можуть бути перерозподілені між цими класами відповідно до деякого набору правил структурування та обслуговування. Такі папери називаються структурованими MBS. Типовим прикладом структурованих іпотечних цінних паперів є CMO (Соllаtегаlіzed Mortgage Оblіgаtіоns) – папери з реструктурованими грошовими потоками, забезпечені іншими іпотечними цінними паперами і деривативами, та СМВS (Соmmегсіаl Моrtgаgе-Васкеd Sесurіtіеs). Незважаючи на різноманітне забезпечення іпотечних цінних паперів і правила розподілу грошових надходжень, більшість МВS мають такі характеристики: – практично в усіх випадках платежі, що виплачуються власникам МВS, є періодичними. Частіше період буває щомісячним, рідше – квартальним; – платежі зазвичай складаються з двох частин: процентної (плата за користування кредитами) та амортизаційної (погашення кредитів). Амортизаційні платежі можуть бути плановими або достроковими, повними або частковими; – планова амортизація являє собою поступове погашення балансу по кредиту таким чином, що до кінця строку іпотечного кредиту баланс вже погашений на відміну, припустимо, від корпоративних облігацій, коли протягом всього строку обігу облігації виплачується тільки купон, а баланс (номінал) погашується по закінченні строку; – дострокове «погашення» МВS відображає той факт, що в більшості випадків позичальник по іпотечному кредиту має право на часткову або повну дострокову виплату кредиту, наприклад, при продажу квартири, що складає заставу по кредиту. Дохідність іпотечних цінних паперів, забезпечених пулом з великої кількості іпотечних кредитів, як правило, є нижчою за дохідність по окремому кредиту забезпечення внаслідок зниження усереднених ризиків. Це забезпечує певну маржу для емітента іпотечних цінних паперів. Завдання емітента або організатора емісії іпотечних цінних паперів – знизити кредитний ризик сек'юритизованих активів, якого зазнають власники МВS, і таким чином досягти більш високого, в порівнянні з сек'юритизованими активами, кредитного рейтингу облігацій. Слід зазначити, що переважна більшість іпотечних цінних паперів має високий кредитний рейтинг. Як правило, вони отримують найвищий кредитний рейтинг ААА за версією кредитної агенції Stаndаrd&Рооrs. При цьому дохідність по МВЗ є вищою за таку за суверенними борговими паперами приблизно на 100 базисних пунктів (1\%). Причиною цього є не тільки забезпечення МВЗ у вигляді застави нерухомості – кожний емітент докладає всіх зусиль, щоб підвищити кредитний рейтинг своїх паперів. В основному в іпотечні цінні папери вкладають інституційні інвестори: пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні банки, пайові інвестиційні фонди та хедж-фонди. Але ж, при інвестуванні в іпотечні цінні папери існують і значні ризики. До таких, зокрема, належать кредитний ризик, ризик ліквідності, процентний та ризик дострокового погашення. Необхідно зазначити що іпотечні папери можуть поліпшити економічну ситуацію у вітчизняній економіці, але є певні правові колізії, що заважають цим інструментам бути дієвими. Змоделіруємо дві можливі ситуації в економіці країни. Перша – економіка України розвивається прискореними темпами, курс гривні зростає, S&Р та Мооdу's підвищили кредитний рейтинг України. Друга – нестабільна політична ситуація, економіка України розвивається слабкими темпами, курс гривні падає, кредитний рейтинг України нижче інвестиційного рівня (ВВВ). То в такому разі, при першому варіанті ставки комерційних банків по іпотечних кредитах знизяться. Більшість позичальників, які беруть сьогодні іпотечні кредити під високий процент, рефінансують свої іпотечні кредити. Вони візьмуть нові кредити під більш низький процент і виплатять існуючі з високим процентом. А що відбудеться з іпотечними цінними паперами, які були забезпечені цими «старими» іпотечними кредитами? Вони будуть достроково погашені, а інвесторам, що вклали в них гроші, будуть достроково повернуті їх капітали. Причому, капітали будуть «несподівано» повернуті в ситуації падіння депозитних ставок. Таким чином інвестори, безумовно, втратять, або точніше, упустять прибуток. При розвитку подій за другим сценарієм комерційні банки підвищать ставки по іпотечних кредитах. Звичайно, що ніхто не буде рефінансувати існуючі іпотечні кредити і жодних дострокових погашень іпотечних паперів не буде. Але що відбудеться з цінними паперами? Вони дещо піднімуться в ціні, але виплати за ними здійснюватимуться грошима, що «знецінилися», тому продати іпотечні цінні папери, які із самого початку були з дохідністю, нижчою, ніж короткострокова ринкова, без інфляційних втрат не вдасться. Й утримувати їх також ризиковано. Знову ж таки інвестори втрачають. Іпотечні цінні папери мають вирішувати питання щодо рефінансування довгострокових іпотечних кредитів. Це не тільки забезпечить надходження додаткових фінансових ресурсів у реальний сектор економіки, але і сприятиме певною мірою реалізації частини незадоволеного попиту на інвестиційному ринку, який має місце на даний час. Крім того, цей інструмент не лише сприяє залученню ресурсів для кредитування, а й забезпечує взаємодію кредиторів, позичальників, фінансових посередників та інвесторів, тобто формує цілісність іпотечної системи. ЛІТЕРАТУРА: 1. Приказюк Н. Механізм інвестиційної діяльності комерційних банків на ринку іпотечних цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – C.95-99. 2. Долінський Л. Б. Фінансові обчислення та аналіз цінних паперів. – К.: Майстер-клас, 2005. – 192 с. |
Читать: Вплив ризикІв на стан
економІчноЇ безпеки украЇни |
