Економічна безпека держави - матеріали науково-практичної конференції

Шляхи протидІЇ кримІналІзацІЇ економІки як фактор забезпечення економІчноЇ безпеки держави

Криміналізація економіки, зростання організованої злочинності, її проникнення в ключові галузі української економіки, високий рівень правопорушень в інформаційній та інтелектуальній сферах економіки, загострення соціальних проблем є однією з ключових загроз економічній безпеці держави.

Небезпека сучасного стану криміналізації економіки України полягає у тому, що на сьогодні відсутні дієві механізми протидії цьому соціальному явищу. З реалій життя очевидно, що надзвичайно небезпечні явища в економіці, як правило, враховуються, нажаль, лише статистично [1, с. 62].

Проблему протидії криміналізації економіки порушували різні дослідники – фахівці різних галузей знань: Колас Л.,, Кулик А., Бобир В., Лунєєв В., Литвак О., Орлов П., Волобуєв А., Осика І. та багато інших.

Криміногенна ситуація у нашій державі залишається тривожною. За даними МВС України, у сфері економіки у 2007 р. виявлено 44,2 тис. злочинів, що на 2,2\% більше, ніж у 2006 р. З них 23,4 тис. або понад половину становлять тяжкі та особливо тяжкі злочини.

На пріоритетних напрямках економіки викрито понад 29,2 тис. злочинів (66\%). Із загальної кількості злочини у сфері службової діяльності. Із загальної кількості злочини у сфері службової діяльності складають 16,6 тис. (37,5\%), у тому числі зловживання службовим становищем – 5,9 тис.; злочини проти власності – 16,2 тис. (36,6\%), утому числі привласнення або розтрата майна 7,4 тис.; злочини у сфері господарської діяльності – 8,6 тис. (19,5\%). За виявленими ознаками злочинів порушено понад 400 кримінальних справ, у яких шкода становила близько 1 млн грн., 2,4 тис. – понад 100 тис грн. [2, с. 13].

Вважаємо необхідною негайну розробку нової системи кримінальних покарань за злочини у сфері господарської діяльності. Новий кримінальний закон повинен мати завдання – зобов’язати, примусити злочинця у повному обсязі відшкодувати заподіяну злочином шкоду. Стосовно викрадань для цього треба встановити коефіцієнти розміру відшкодування (залежно від кількості майна, його цінності, значення майна для потерпілого і т. ін.). Без цього викрадання, як і всі інші корисні злочини, з урахуванням великої латентності, незначних відсотків їх викриття і неповного відшкодування є дуже вигідними та прибутковими.

Завдання кримінального закону – зробити їх невигідними, що могло б стати значним профілактичним, запобіжним заходом. Санкції норм КК про відшкодування заподіяної шкоди (наприклад, ст.ст. КК 204, 205, 215, 216, 218) можна доповнити наступним чином: незалежно від виду і розміру призначеного судом покарання, особа, що вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати заподіяну цим злочином шкоду в повному обсязі.

У багатьох розвинутих країнах світу діють спеціальні закони про відповідальність за легалізацію («відмивання») грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Відповідна стаття є у КК України. Вважаємо, що цього замало, бо диспозиція ст. 209 КК, як на нашу думку, недосконала, оскільки відмивання окреслене не досить чітко. Потрібно також використовувати й інші, крім кримінально-правових, заходи попередження економічної злочинності через протидію відмивання коштів, здобутих злочином. Оскільки великі брудні гроші «відмиваються» за допомогою банківських фінансових операцій, контроль за ними стане досить ефективним засобом попередження економічної злочинності.

Таким чином, розробка концептуальних основ протидії криміналізації економіки, впорядкування обліку економічних злочинів та вдосконалення методик оцінки результатів правоохоронної діяльності у сфері господарювання надасть змогу розширити сферу державної протидії економічній злочинності взагалі. Отже, це дозволить зміцнити економічну безпеку держави.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Литвак О. М. Держава і злочинність: Монографія. – Атіка, 2004. – 304 с. 2. Стан правопорядку в Україні, результати діяльності органів внутрішніх справ за 2007 рік, основні проблеми, прогноз. Аналітичні матеріали / МВС України. – К., 2007. – 33 с.