Економічна безпека держави - матеріали науково-практичної конференції

Забезпечення безпеки корпорацІй вІд протиправних посягань

У розвинених країнах світу основу виробничого потенціалу складають великі за обсягом корпорації, що дозволяють концентрувати величезні матеріальні, людські та фінансові ресурси на рішення складних науково-технічних і виробничих проблем.

Однією із основних проблем українського корпоративного права є відсутність необхідних норм, таких законів як «Про акціонерні товариства», та «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Проблемою ще є й те, що більшість норм українського корпоративного права просто скопійовані з законодавств інших країн. При цьому не проводилось детального комплексного аналізу моделей правового регулювання діяльності корпорацій, крім того майже не аналізувалися потреби практики.

У той же час успішний бізнес корпорацій – це, у тому числі, і результат ефективного забезпечення безпеки – багатопланової і дуже трудомісткої роботи. Як правило, поява загроз пов’язана безпосередньо з розвитком бізнесу, до таких загроз потрібно віднести внутрішні (недобросовісна робота менеджменту, розкрадання, посадові злочини та інші ) та зовнішні (вороже поглинання, корпоративний шантаж, промислове шпигунство, рекет та інші).

Безперечно, самими небезпечними на сьогодні є внутрішні загрози, проте наявність зовнішніх загроз на діяльність фірми посилює небезпеку деяких внутрішніх загроз. Подолання або недопущення внутрішніх і зовнішніх загроз є найважливішою передумовою економічної безпеки фірми.

Найбільш актуальними та резонансними на сьогодні є вороже поглинання, корпоративний шантаж, промислове шпигунство.

Ворожі поглинання в Україні часто зводяться до силових захоплень підприємств під прикриттям законних і псевдозаконних підстав. Сприяють цьому явищу в Україні висока корумпованість, недосконале законодавство, а також відсутність в країні нормально працюючого фондового ринку та інше. Основною причиною посягань на корпорації в Україні, на нашу думку, є недобросовісна робота саме керуючого персоналу акціонерного товариства.

Наступною серйозною загрозою діяльності корпорацій – є корпоративний шантаж (тобто грінмейл). Отже, грінмейл – це дії направлені на продаж акцій АТ по цінам, що в декілька разів перевищують номінальну ціну даних акцій або до виплати певних відступних в грошовій, або іншій формі шляхом створення акціонерному товариству несприятливих умов для ведення господарської діяльності.

Зрозуміло, що ні вороже поглинання, ні корпоративний шантаж не можуть бути вдало сплановані, якщо їм не передувало промислове шпигунство. Ця загроза полягає, перш за все, в аналізі ринку збуту, виборі підприємства-цілі, оцінці фінансових, організаційних і інших загальногосподарських результатів діяльності підприємства, зборі інформації про менеджмент компанії та інше [1].

Потрібно зауважити, що вороже поглинання, корпоративний шантаж, промислове шпигунство всі ці явища тісно пов’язані між собою, в практичній діяльності вони можуть переростати одне в одне. Різниця між цими протиправними посяганнями полягає лише в цілі проведення неправомірних діянь по відношенню до корпорацій. Так, наприклад, вороже поглинання переслідує ціль захоплення активів компанії та перехоплення керівництва компанії; у разі корпоративного шантажу метою є змушування АТ до викупу акцій за завищеною ціною або до виплати певних відступних в грошовій або іншій формі, тобто ці дії направлені на отримання надприбутку; промислове шпигунство полягає в розкритті інформації, перш за все комерційної таємниці.

Корпоративна економіка розвинених країн світу знайшла способи захисту від цих посягань. Українські ж реалії поки ще не дозволяють ефективно використовувати деякі із міжнародних способів протидії ворожим поглинанням. В першу чергу, причиною цього служить система недосконалого права, на якій побудоване вітчизняне законодавство.

В Україні вже розроблені механізми захисту від ворожого поглинання, але все одно ці засоби захисту не завжди можуть протистояти рейдерським атакам. Тому, на боці власника має виступати держава з дієвими засобами та механізмами щодо захисту прав власності. Вважаємо, що при розробці законодавчої бази М&А слід використовувати міжнародний досвід, і насамперед досвід США, який дозволяє більш оперативно втручатись в процес М&А з метою захисту прав акціонерів. Також діяльність суб’єктів господарювання повинна бути прозора і прибуткова, що зможе зробити підприємство фактично невразливим до рейдерів та шантажистів. Український бізнес повинен докласти достатньо зусиль організаційного характеру, щоб працювати на ринку та бути конкурентноспроможними.

На практиці до цих пір не врегульоване питання відносно органів, які будуть протистояти цьому явищу на державному рівні. Тому ми пропонуємо надати Міжвідомчій комісії з питань протидії незаконним захопленням підприємств при Кабінеті Міністрів України статус Державної комісії (комітету) у справах боротьби з рейдерством. А також наділити її відповідними повноваженнями необхідними для оперативного реагування до рейдерських атак та вживання невідкладних заходів згідно з Конституцією та законами України де потрібно розробити спеціальний Закон України «Про Державну комісію (комітет) у справах боротьби з рейдерством».

Проблема боротьби з рейдерами комплексна і вирішити її лише удосконаленням однієї галузі права не можливо, тому потрібно внести зміни у корпоративне право, податкове право, кримінальне право. Так, у податковому праві для боротьби з корпоративним шантажем потрібно встановити високі ставки податку, як це зроблено в розвинених країнах світу. У корпоративному праві потрібно прийняти в першу чергу низку Законів: «Про акціонерні товариства», «Про корпоративний контроль», «Про товариства з обмеженою відповідальністю», які дадуть змогу допрацювати механізми захисту корпорацій від протиправних посягань.

Як свідчить практика, протиправні рейдерські дії, метою яких є захоплення підприємств, здійснюються не менш ніж трьома особами, спрямовані на вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Тому при кваліфікації їх діянь потрібно використовувати чинне кримінальне право, наприклад, ст. 255 КК – «Створення злочинної організації», а щодо осіб, які сприяють такій діяльності – ст. 256 КК – «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності».

Вищезазначені заходи дозволять протистояти та припинити загрози, як внутрішні, так і зовнішні в діяльності корпорацій.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Седлецкий Д. «Корпоративне лазутчики» // журнал «Деловой». №1 Январь, 2008г. ст. 77