Економічна безпека держави - матеріали науково-практичної конференції

ПрофІлактика І виявлення та документування правопорушень, пов’язаних з посяганням на права ІнтелектуальноЇ власностІ

Практика свідчить, що виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції здійснюється таємно або вуалюється під законну діяльність. Протиправні діяння найбільш чітко проявляються при переміщенні через кордон і продажу в роздрібній мережі. Візуальним спостереженням, розвідопитуваннями неважко виявити продажу контрафактної продукції.

При неналежній боротьбі з «піратством» в Україні це явище знаходиться в розквіті і «пірати» не приховують, що продають контрафактну продукцію. Індикатором таких виробів в теперішній час являється ціна.

Виходячи з ціни та ознак контрафактності можна приступати до негласних закупок і дослідженню цих екземплярів в експертно-криміналістичних підрозділах. Після чого потрібно реально оцінити обстановку про розповсюдження «піратства», репертуар незаконно відтворених творів та фонограм, осіб, причетних до цього, планувати та проводити заходи профілактичного характеру і документування злочинної діяльності груп, які займаються отриманням доходів в великих та особливо великих розмірах.

Перевірку бажано проводити зі спеціалістом, який може визначити контрафактність виробу. Спеціалістом може бути працівник міліції, податкової міліції, митниці, співробітник експертно-криміналістичного підрозділу, який добре володіє даною методикою. Крім цього, в кожному обласному центрі, як правило, маються представники (дилери, дистриб’ютори) різноманітних крупних фірм, зацікавленні в розповсюдженні законної продукції і боротьбі з «піратством», а також робітники магазинів, які раніше входили в фірму «Мелодія», чи співробітники відділення Торгово-промислової палати, які добре знають предмет дослідження.

Перевірку бажано проводити враховуючи наступне:

1) Провести оперативно-розшукові заходи, в результаті яких отримати інформацію, що дозволяє отримати документи, за якими можна починати перевірку;

2) Отримати дозвіл на проведення перевірки;

3) Провести контрольну покупку;

4) У присутності понятих, власника товару або продавця скласти протокол, в якому відобразити всі дії, які відбуваються.

5) Запитати документи:

а)   свідоцтво про державну реєстрацію підприємства чи його засвідчену копію;

б)   дозвіл на право здійснення роздрібної торгівлі чи його засвідчену копію;

в)    документи, які відображають джерело отримання товару, товарно-транспортні накладні, акти про закупку чи інші документи;

г)    товарну книгу, де ведеться оприбуткування товару.

Під час аналізу документів необхідно пам'ятати, що ніхто не може видати законно документи на реалізацію контрафактної продукції.

6) Прийняти міри щодо збереження контрафактної продукції, яка мається в торговій точці й приступити до зняття каси:

а)   підрахувати та зафіксувати кожну купюру готівкових грошей, скласти акт;

б)   вилучити контрольні стрічки та погашені чеки, скласти акт;

в)    вилучити касовий звіт про здачу виручки.

7) Приступити до огляду касет, компакт-дисків, наявності цінників, проведенню інвентаризації та порівнянню результатів з первинними обліковими документами. У залишках, як правилах, повинні залишитись контрафактні касети, компакт-диски та частина грошових коштів за їх реалізацію.

8) Одночасно провести огляд торгового місця продавця, залу, складу. У випадку знаходження упаковки контрафактної продукції, записів про поставки, кількість адреса постачальників тощо, відобразити це в протоколі огляду.

9) Вилучення контрафактної продукції, документів та записів, які підтверджують це, доцільно відображати окремим протоколом з описом зовнішнього виду касети, диска, репертуару, упаковки і буклету.

10) Оформити протокол про адміністративне правопорушення.

При реалізації документів, які характеризують товарообіг продукції, результатів опитування посадових осіб, раніше проведених заходів та порівняння їх з банківськими звітами можна виявити суму грошових коштів, яка приховується, і з яких повинен сплачуватись податок. В цьому випадку необхідно оповістити податкову міліцію та подальшу перевірку доцільно проводити разом.

Як свідчить зарубіжний та український досвід, цілі групи на протязі тривалого часу займаються незаконним виготовленням об'єктів інтелектуальної власності, отримують мільярдні прибутки. Ознаками такої діяльності являється закупка великих партій апаратури для копіювання аудіо та відеомагнітофонів та великої кількості касет без запису. Іноді в домашніх умовах, частіше всього в спеціально знятих виробничих приміщеннях або з використанням різних студій та їх обладнання, виробляють мільйони одиниць контрафактної продукції. Часто вуалюють свою діяльність під законну. Знайти такі місця легше всього можливо через реалізацію незаконного товару. При проведенні рейдів перевірки окремих торгівельних точок важливий аналіз вилучених записів, адресів номерів телефонів, дозволить виявляти виробників та розповсюджувачів контрафактної продукції.

Відмінність незаконного виробництва від законного в тому, що законослухняні виробники отримують права з правоволодарями, сплачують податки в бюджет та відраховують визначену суму винагородження авторам, композиторам тощо.

Заходи будуть виправданими, якщо вивчення обстановки свідчить про розповсюдження правопорушення на території, що обслуговується. У цьому випадку рейди доцільно проводити стосовно торгівельних точок однієї фірми, що дасть можливість скоріше виявити законспіровані оптові склади, крупних постачальників та виробників контрафактної продукції або більш цілеспрямовано документувати їх злочинну діяльність. Інші елементи планування та проведення рейдів повинні здійснюватись на основі існуючої практики.

Більш глибока розробка осіб і груп, що займаються виробництвом і продажем контрафактних об'єктів інтелектуальної власності у виді промислу та отримують неконтрольовані прибутки у значних і особливо значних розмірах, здійснюється оперативними підрозділами МВС України.

Для документування груп і осіб, що чинять тяжкі злочини в зазначеній сфері, може застосовуватися весь арсенал сил і засобів, передбачений Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Виходячи з описаного циклу злочинної діяльності оперативно-розшукові заходи в першу чергу повинні бути націлені на виявлення:

1)    джерела виробництва і шляхів доставки з-за кордону контрафактної продукції;

2)   місць складання, комплектацій виробу і баз складування для наступної реалізації.

Саме ці етапи проходження контрафактної продукції допоможуть визначити розмах діяльності злочинної групи, ролі її членів і зібрати необхідні дані про розмір неконтрольованого прибутку.

Як уже раніше вказувалося, для виробництва піратської продукції необхідна велика кількість засобів, що записують, і вихідного матеріалу у вигляді чистих касет. Крім цього, у якості доказів надалі можуть служити дані про кількість замовлених на виробництві або що закуповуються футлярів для компакт-дисків і касет, розміщені замовлення в друкарнях на поліграфічну продукцію. З цих дій також можна визначити розмір неконтрольованого прибутку.

Доведення незаконного підприємництва в сфері торгівлі потребує проведення кількох негласних контрольних закупок контрафактної продукції і документування низки між виробництвом такої продукції і торгової мережі, між оптовими базами і торговою мережею. Ці операції можна здійснити за допомогою працівників оперативно-пошукових підрозділів, опитування осіб, що перевозять і продають продукцію.

В планах реалізації оперативних матеріалів в обов'язковому порядку необхідно враховувати:

1)   Включення в групу фахівця з визначення контрафактності виробу.

2)   Заходи для доказування наявності неконтрольованого прибутку шляхом вилучення документів на виріб, упаковування, футляри, буклети, чорнових записів про продаж, прибутках і витратах.

3)   Визначення місць виготовлення виробів, футлярів, буклетів (порівняння документів дозволить довести кількість реалізованої контрафактної продукції).

4)   Вилучення апаратури для копіювання – магнітофонів, відеомагнітофонів, так як у експертів з'явиться можливість визначити на чи цій апаратурі здійснювалося виготовлення контрафактної продукції.