Економічна безпека держави - матеріали науково-практичної конференції

Використання досвІду сша в полІпшеннІ ІнвестицІйного клІмату в украЇнІ

Значення іноземного капіталу в розвитку національної економіки розглянемо на прикладі аналізу інвестиційної політики Сполучених Штатів Америки, які є найкрупнішим інвестором і реципієнтом прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у світі. США раніш за інші країни почали використовувати переваги розвитку зовнішньої торгівлі й розширення інтеграції між державами. США провадять нейтральну політику в області ПІІ, основними рисами якої є встановлення партнерських відносин з іноземними інвесторами. Вони ґрунтуються на використанні інвестиційного законодавства, що забезпечує взаємовигідні правові відносини, відсутність дискримінації в питанні національної незалежності власника компанії. При здійсненні фінансових операцій з іноземними фірмами провадиться політика, що виключає надання яких-небудь привілеїв або створення спеціальних обмежень іншій стороні. Філії американських компаній користуються аналогічними правами при організації інвестиційної діяльності в рамках чинного законодавства. В області оподаткування іноземні компанії не мають ніяких спеціальних привілеїв у порівнянні з національними фірмами.

Досягненню стійких міжнародних позицій у сфері залучення іноземного капіталу в США передував період проведення спеціальної економічної політики, що передбачає створення інфраструктури: транспортної системи, будівництва доріг, розвитку мереж комунікацій ще на початку ХІХ століття. Більш висока економічна віддача від вкладень іноземного капіталу в порівнянні з поточними витратами дозволила забезпечити одержання фінансових коштів для здійснення прискореної індустріалізації в Сполучених Штатах. В історії використання іноземного капіталу відзначаються періоди, як різкого підйому, так і скорочення обсягів припливу ПІІ. Головними мотивами інвестування в країну були наявність великого внутрішнього ринку, надлишок природних ресурсів і землі, політична стабільність у країні, відповідність високого рівня технологічного розвитку й менеджменту, надлишок висококваліфікованої робочої сили й розвинений фондовий ринок. Великобританія, Канада, Нідерланди й Швейцарія виступили основними інвесторами Сполучених Штатів протягом ХІХ століття. У період з 1970 року по 1990 рік простежується довгострокова тенденція постійного збільшення використання накопичених фондів ПІІ в США. До числа найбільш привабливих галузей іноземного інвестування відноситься автомобільна промисловість і електроніка. Збільшенню припливу ПІІ сприяло одержання специфічних переваг володіння власності іноземними фірмами в порівнянні з американськими компаніями. Відмітними рисами ПІІ в США є проведення імпортозамінної політики контрольованими іноземним капіталом дочірніми підприємствами, а також орієнтація на виробництво продукції з високою часткою доданої вартості в країнах інвестування. До основних напрямків інвестиційної діяльності відноситься створення розвиненої інституціональної структури, здійснення нейтральної інвестиційної політики, застосування ліберального правового законодавства, стимулювання американських інвесторів на освоєння нових ринків збуту продукції. Використання Україною досвіду Сполучених Штатів вказує на необхідність дотримання ряду рекомендацій в області іноземного інвестування, які можуть бути застосовані при виробленні інвестиційної політики з метою підвищення інвестиційної привабливості України.

Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є однією з актуальних задач поточного етапу економічного розвитку. Інвестиційний клімат являє собою складне поняття, якому іноземні інвестори призначають важливу роль у процесі прийняття інвестиційних рішень. Під інвестиційним кліматом розуміють ступінь сприятливих ситуацій, що складається в тій чи іншій країні (галузі, регіоні, підприємстві), стосовно інвестицій, що могли б бути зроблені в країну (галузь, регіон, підприємство).