Економічна безпека держави - матеріали науково-практичної конференції

КонкурентноздатнІсть банкІвськоЇ системи як чинник змІцнення економІчноЇ безпеки держави

Сучасні тенденції розвитку ринку фінансових послуг в умовах перехідної економіки до ринкового типу є потужним стимулом економічно-сталого зростання фінансової стійкості держави, яка є запорукою суспільного добробуту країни. Сьогоднішні суспільно-економічні зміни є складовою процесу глобалізації економіки України, перебудови її системи поглядів на сучасний світ та підходів у вирішенні економічних питань. Однак, фінансові відносини в державі в умовах процесу ринкових перетворень економіки напряму залежать від впливу національної економічної політики та особливо від її економічної орієнтованості.       Найрозвинутішим елементом господарського механізму держави є банківська система, яка виступає виробником і носієм банківських продуктів. З кожним роком показники діяльності комерційних банків країни поліпшуються порівняно з минулими роками, що супроводжуються зростанням ділової активності населення, розвитком та випуском нових роздрібних продуктів комерційних банків та розвитком мережі відділень банків.

Розвиток банківської системи повинен розглядатися у державі виключно як необхідність нормального функціонування економіки тобто функціонування суб’єктів господарської діяльності та державного бюджету. Нині, у банківській системі України, як і в інших секторах національної економіки відбувається становлення ринкових, конкурентних засад. Стабільність та фінансова стійкість банківського сектору залежить від стану конкуренції.

Проте, незважаючи на усі позитивні зрушення, банківський сектор залишається на сьогодні недосконалим і не відповідає вимогам реальної конкурентноздатності економіки. За загальними результатами діяльності, він містить численні проблеми, які пов’язані з грошово-кредитною політикою НБУ та насамперед діями влади. Для цього варто звернути увагу на той факт, що активи українського банківського сектора становлять приблизно 50 млрд. грн., що є меншим за 1,5 \% активів Deutsche Bank AG, або Citygroup Inc.

На наш погляд, сучасні швидкоплинні зміни у фінансовому секторі економіки, а саме інтенсивні процеси вливання іноземного капіталу у банківський сектор, що супроводжується створенням іноземних банків на території України, останнім часом потребують аналізу факторів впливу на конкурентноздатність банківських продуктів. Це дозволить визначити пріоритети розвитку як банківської системи України так і держави вцілому.

На сьогоднішній день чітко виражені проблеми банківської системи, що пов’язані з низькими обсягами кредитування реального сектора економіки, що супроводжуються високими процентними ставками за державними короткостроковими зобов’язаннями. Відношення кредитів українського банківського сектора до ВВП становить близько 15-20 \%, тоді як в країнах західної Європи прослідковується на рівні 40-60 \%. Такі показники діяльності комерційних банків України призводять до послаблення фінансової стійкості банківського сектора в цілому.

Також чітко виражена нестабільна кредитна політика банківської системи, що супроводжується ненадійністю та незабезпеченістю виданих кредитів. Також негативним для банків є тенденція залучення ресурсів вкладників, які не забезпечені власним капіталом, з подальшим виходом на ринок позикових коштів без утворення резервів за активними операціям, що є поштовхом до дестабілізації фінансової стійкості банків, зумовлює їх низьку ліквідність, збитковість.

Явно вираженою проблемою у банківському секторі є нераціональна територіальна структура, географічна нерівномірність розподілу фінансово-кредитних установ та локальний характер їх розміщення на тих ринках, де зосереджена велика кількість підприємств, установ, а отже і населення, що забезпечують банкам поточну діяльність. На сьогодні прослідковується висока концентрація банків та їх активів у Київській області тоді як інша половина зосереджена у 18-ти областях України, що зумовлює відсутність стимулів для підвищення конкурентоспроможності регіональних банківських установ. Це в свою чергу створює проблему бюджетної нерівності областей, що супроводжується накопиченням у місцевих бюджетах меншої кількості податків сплачених саме комерційними банками.

Державна економіка зіштовхнулася з низьким рівнем капіталізації комерційних банків. За цим показником фінансові структури відстають від іноземних банків щонайменше на 40–45\%, На сьогодні банкам дуже важко конкурувати не тільки на світовому ринку, а й всередині країни. Тому просліковується агресивна політика банківського сектора спрямована на досягнення високого рівня доходів шляхом забезпечення зростання власного капіталу за рахунок накопичення прибутку. А це, в свою чергу – найпростіший та найдешевший спосіб, що пов’язаний з високим рівнем ризику.

Також серед проблем банківської системи, що гальмують розвиток конкурентноздатних засад економіки держави можна виділити низьку кредитоспроможність переважної частини підприємств-позичальників. Банки не в змозі належним чином задовольнити попит на позичкові ресурси, в першу чергу з боку суб’єктів реального сектора економіки, які постійно відчувають дефіцит грошей, як платіжних засобів. По-друге, більшість суб’єктів господарської діяльності, в яких з’являються вільні кошти, не можуть їх надійно розмістити і віддають перевагу конвертації в іноземну валюту, інвестуючи в тіньову економіку.

Не можна оминути також і кадрову проблему, що включає у себе недостатній рівень кваліфікації менеджерів і спеціалістів та брак досвіду банківського персоналу. Проблема низького рівня менеджменту складається з браку наукових рекомендацій щодо вибору сфер діяльності, пунктів та місць розташування банків, недостатня увага до стратегічних проблем розвитку.

Висновки. Отже, за відсутності розвинутого фінансового сектора, говорити про конкурентноздатність банківської системи досить проблематично. Через зазначені проблеми, щороку багато банків країни реорганізовуються, переводяться в режим оздоровлення або ліквідуються. Це такі банки як «Інко», «Відродження», «Градобанк».

На наш погляд, для розв’язання зазначених проблем необхідно здійснити такі заходи:

– розширити мережу комерційних банків у віддалених районах країни, як стимулятора розвитку місцевого ринку;

– звузити відсоткову маржу комерційних банків;

– розробити механізм розмежування банківських фінансів і урядових фінансів;

– Уряд повинен здійснювати стимуляційну політику спрямовану на підвищення ефективності державних підприємств;

– удосконалити податкову систему України;

– розвивати ринок банківських послуг шляхом впровадження нових видів банківських продуктів;

– сформувати та підтримувати режим справедливої конкуренції;

– розвивати та удосконалювати нормативно-правову базу.

Професіоналізм і накопичений практичний досвід, дасть змогу прискорити розвиток банківської системи, створити реальні передумови для виникнення на фінансових ринках повноцінного конкурентного середовища та формування конкурентноздатності банківської системи на світовому ринку. У свою чергу, це сприятиме економічному розвитку держави, а значить і зміцненню її економічної безпеки.