Економічна безпека держави - матеріали науково-практичної конференції

АдмІнІстративний договІр у сферІ оподаткування як засІб забезпечення економІчноЇ безпеки держави

Адміністративний договір – універсальний засіб управлінської діяльності, який використовується у багатьох сферах суспільного життя: духовній, соціальній, господарській та адміністративно-політичній. Також на нашу думку адміністративний договір може використовуватись для протидії тіньовому сектору економіки.

Причин та умов, які сприяють розквіту тіньової економіки багато. Але в рамках даної теми нас цікавить такий чинник як недосконала система оподаткування та шляхи подолання її негативних наслідків.

У п.14 ст. 3 КАС України зазначається, що: «адміністративний договір – це дво – або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди»

У Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року N 2181-III у ст. 14 п. 14.5.1. міститься пряма вказівка на можливість використання договірної форми для використання прийомів розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань.

Системний аналіз змісту ст.14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року N 2181-III дозволяє стверджувати, що відстрочення та розстрочення податкових зобов’язань можна віднести до індивідуального акту правового управління – адміністративного договору, оскільки однією із сторін виступає суб’єкт наділений владними повноваженнями (податковий орган), який укладає вказаний договір в межах своєї компетенції, визначеної нормативними актами, та стосовно своїх владних повноважень. Також в статті 14 перелічені права, обов’язки сторін, умови укладання такої угоди, підстави дострокового розірвання договору про розстрочення, відстрочення податкового зобов’язання.

Розглянемо більш детальніше ці поняття. Відповідно до пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 цього ж закону розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені. Тобто, розстрочення – це розподіл суми платежу на декілька термінів сплати.

Відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені. Тобто платник податків може розподілити суми платежу на декілька термінів сплати, або сплатити суму зобов’язання у повному обсязі одноразово у більш пізній термін.

 Вже лише існування даних методів розрахунків надає можливість платникам податків не приховувати частину своїх активів від оподаткування, адже за наявності певних підстав та умов є можливість перенести термін сплати зобов’язань на більш пізній термін без значних негативних наслідків (штрафних санкцій, адміністративного арешту активів).

За допомогою податкових пільг, що отримуються в результаті укладання податкової угоди, у вітчизняній та міжнародній юридичній практиці врегульовується багато спірних питань. Наприклад, надання податкових пільг, встановлення податкових канікул надає можливість розвитку суб’єктам малого підприємництва, при початку або впровадженні нового високо вартісного виробництва. Також, укладаються міждержавні угоди про уникнення подвійного оподаткування, що безспірно сприяє збільшенню притоку іноземних інвестицій. Що має без перебільшення неоціниме значення для розвитку інвестиційних процесів у будь-якій сучасній державі, а саме: для здійснення зарубіжного інвестування в економіку тієї чи іншої країни.

Як свідчить сучасна практика, дане явище давно стало звичайною нормою для нормального та цивілізованого існування й розвитку держав. І саме укладання названих угод покликане, у свою чергу, підтримувати цей процес. Таким чином можна зробити висновок про необхідність усвідомлення важливості адміністративного договору у веденні господарській діяльності як суб’єктами приватного підприємництва, так і держави в цілому.

Отже, адміністративний договір між податковим органом та суб’єктами господарювання, а особливо підприємницької діяльності, здатний сприяти забезпеченню економічної безпеки держави.