7.2. Інтернет комерціяПротягом досить короткого терміну мережа Інтернет пройшла великий шлях від окремих ліній зв’язку для обміну інформацією між науковими інститутами США і Європи, що працюють над спільними проектами (переважно військового призначення), до глобального ін- формаційного середовища, поширеність якого в США порівняна з телефонним зв’язком. Бізнес з використанням Інтернет виник відразу після відкриття мережі цивільним організаціям і користувачам. Із самого початку це було надання доступу, електронної пошти і місця для розміщення інформації. Додатковим поштовхом до зростання кількості користу- вачів і ділової активності стала розробка специфікацій мови опису гіпертекстових сторінок HTML (Hyper-Text Markup Language), про- токолу їх передачі мережею HTTP (Hyper-Text Transfer Protocol), а також програми для перегляду сторінок гіпертексту — т. з. броузе- ра. Завдяки цим інноваціям інформація в Інтернет одержала сучас- ний вигляд. Розміщення інформації в Інтернет стало на цілком законних підставах називатися «електронною публікацією». Як наслідок виникла необхідність в таких послугах як дизайн, верстка, програмування. З’явилися агентства Web дизайну, які займаються створенням інформаційних ресурсів клієнта в Інтернет «під ключ». Електронна публікація дала життя Інтернет — виданням, Інтернет — рекламі і всьому тому, що люди звикли бачити на папері. З появою можливості безготівкової електронної оплати товарів і послуг, використовування глобальної мережі для проведення транзакцій
у всьому світі з’явилося таке унікальне явище як «електронна ко- мерція». Багато Web-каталогів, що існували на той момент в реклам- них та інформаційних цілях, були доповнені можливістю негайного придбання товару. На сьогодні склалася стійка думка, що електронна комерція обме- жується продажами в Інтернет. Насправді це явище набагато ширше.
Виділимо п’ять секторів ринку інформаційних продуктів і послуг. 1-й сектор — ділова інформація, складається з наступних частин: • біржова і фінансова інформація — котирування цінних папе- рів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни. Постачальниками є спеціальні служби біржової і фінансової інформації, брокерські компанії, банки; • статистична інформація — ряди динаміки, прогнозні моделі і оцінки з економічної, соціальної, демографічної сфер. Постача- льниками є державні служби, компанії, консалтингові фірми; • комерційна інформація по компаніях, фірмах, корпораціях, напрямах роботи та їх продукції, цінах; про фінансовий стан, зв’язки, операції, керівників, ділові новини у сфері економіки і бізнесу. Постачальниками є спеціальні інформаційні служби. 2-й сектор — інформація для фахівців, містить наступні частини: • професійна інформація — спеціальні дані та інформація для юристів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів, геологів, метеорологів і т. д.; • науково-технічна інформація — документальна, бібліографіч- на, реферативна, довідкова інформація у сфері природних, тех- нічних, суспільних наук, за галузей виробництва і сфер людсь- кої діяльності;
• доступ до першоджерел — організація доступу до джерел інформації через бібліотеки і спеціальні служби, можливості придбання першоджерел, їх отримання за міжбібліотечним або- нементом в різних формах. 3-й сектор –інформація для споживача має такі частини: • новини і література — інформація служб новин і агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії; • інформація для споживача — розклади транспорту, резервуван- ня квитків і місць в готелях, замовлення товарів і послуг, бан- ківські операції і т.ін.; • інформація для розваг — ігри, телетекст, відеотекст. 4-й сектор — послуги освіти, містить всі форми і ступені осві- ти: дошкільне, шкільне, спеціальне, середнє професіональне, вище, підвищення кваліфікації і перепідготовку. Інформаційна продукція може бути подана в комп’ютерному і некомп’ютерному вигляді: підручники, методичні розробки, практикуми, що розвивають комп’ютерні ігри, комп’ютерні повчальні й контролюючі системи, методики навчання і т. ін. 5-й сектор –інформаційні системи і засоби забезпечення, які мають такі частини: • програмні продукти — програмні комплекси з різною орієн- тацією — від професіонала до недосвідченого користувача комп’ютером: системне програмне забезпечення, програми загальної орієнтації, прикладне програмне забезпечення щодо реалізації функцій в конкретній галузі приналежності, за вирі- шення завдань типовими математичними методами і т. ін.; • технічні засоби — комп’ютери, телекомунікаційне устаткуван- ня, оргтехніка, супутні матеріали і комплектуючі; • розробка і супровід інформаційних систем і технологій — обстеження організації з метою виявлення інформаційних по- токів, розробка концептуальних інформаційних моделей, роз- робка структури програмного комплексу, створення і супровід баз даних;
• консультування з різних аспектів інформаційної індустрії — яку придбавати інформаційну техніку, яке програмне забезпе- чення необхідне для реалізації професійної діяльності, чи потрібна інформаційна система і яка, на базі якої інформаційної техноло- гії краще організувати свою діяльність і т. д.; • підготовка джерел інформації — створення баз даних з заданої теми, галузі, явища і т.ін. У розвинених країнах електронна комерція у вигляді продажу товарів та послуг з використанням доступу до мережі широко пода- на не лише завдяки високим темпам технічного прогресу, але і зва- жаючи на готовність населення до подібного виду сервісу. Річ у тому, що в розвинених країнах десятиліттями практикується при- дбання товарів за каталогами, на замовлення з доставкою додому. У нашій країні розвиток торгових відносин подібного роду поки що знаходиться на низькому рівні. Більше того, практично повна відсут- ність стандартів якості виробили таку модель поведінки покупців, що будь-яку річ перед придбанням необхідно уважно оглянути, помаца- ти, перевірити. Таким чином, навіть якщо за один день електронні платежі стануть такі ж поширені і доступні як в США, Web-магази- ни не одержать широкої клієнтури. Це стосується практично всіх країн, що розвиваються. Проте електронна комерція в інших формах вже існує на Україні. Інформація сьогодні розглядається як один із найважливіших ре- сурсів розвитку суспільства. Існування ряду властивостей інформації, аналогічних властивостям традиційних ресурсів, дало підставу вико- ристовувати багато економічних характеристик (ціна, вартість, витра- ти, прибуток і т. ін.) при аналізі інформаційного виробництва. На світовому ринку засобів інформатизації, як і на будь-якому другому, утворилося стійке коло діючих суб’єктів — виробників, споживачів, експертів та інституційних органів — і виник значний обсяг бізнесу. У структурі ринку утворилися яскраво виражені сектори або сегменти відповідно до уявлень про ринковий механізм, склалася стійка і різноманітна номенклатура продуктів і послуг.
Використання сучасних інформаційних технологій для управ- ління підприємством робить будь-яку компанію більш конкурентно- спроможною за рахунок підвищення її керованості і адаптованості до змін ринкової кон’юнктури. Подібна автоматизація дозволяє: • підвищити ефективність управління компанією за рахунок забезпечення керівників і фахівців максимально повною, опера- тивною і достовірною інформацією на основі єдиного банку даних; • поліпшити діловодство за допомогою оптимізації і стандартиза- ції документообігу, автоматизації найбільш трудомістких його процедур; • понизити витрати на ведення справ за рахунок автоматизації процесів обробки інформації, регламентації і спрощення досту- пу співробітників компанії до потрібної інформації; • змінити характер праці співробітників, звільнивши їх від вико- нання рутинної роботи, даючи можливість зосередитися на про- фесійно важливих обов’язках; • забезпечити надійний облік і контроль надходжень і витрачання коштів на всіх рівнях управління; • керівникам середньої і нижчої ланок аналізувати діяльність своїх підрозділів, а також оперативно готувати зведені та аналі- тичні звіти для керівництва і суміжних відділів; • підвищити ефективність обміну даними між окремими підроз- ділами, філіями і центральним апаратом; • гарантувати повну безпеку і цілісність даних на всіх етапах обробки інформації і т. ін. Важливо відзначити, що автоматизація — не самоціль, а ціле- спрямована перманентна діяльність з раціоналізації і оптимізації організаційно-штатної структури підприємства і його бізнес-процесів. Автоматизація дає значно більший ефект при комплексному підході. Часткова автоматизація окремих робочих місць або функцій здатна вирішити лише чергову невідкладну проблему. Проте при цьому виникають і негативні ефекти: не знижуються, а деколи
навіть збільшуються трудомісткість і витрати на утримання персо- налу; не усувається неузгодженість роботи підрозділів. Зміни, що виникають під впливом інформаційних технологій, настільки всеосяжні, що виникає природне запитання: «Що ж власне відбувається?» Абсолютно очевидно, що інформаційні технології при всій своїй революційності не відмінили виробничого процесу, не ліквідували конкурентів і не лишили людини права ухвалювати рішення. Об’єктом управління є фірма, яка не перестала існувати, навіть якщо вона стала віртуальною, зовнішнє оточення продовжує існувати і навіть при збільшенні, необхідність знаходити вирішення слабко структурованих завдань залишається. Швидше можна гово- рити про інтенсифікацію всіх процесів в інформаційному столітті. Змінився інструментарій в управлінні фірмою, але змінився так, що вплинув на всі процеси, до яких мають відношення менеджери: пла- нування, організацію, керівництво і контроль. Запитання і завдання для обговорення 1. Як ви можете визначити поняття «віртуальний офіс» 2. Які проблеми вирішує віртуальний офіс? 3. У чому виявляється мережевий характер підприємств? 4. Дайте визначення поняття аутсорсинг. 5. Яким наборам параметрів зовнішнього середовища повинна відповідати внутрішня структура міжнародної компанії. 6. Які сектори ринку інформаційних продуктів і послуг ви може- те визначити?
|
|