8.1. типи баз даних на світовому ринку інформації і способи доступу до них

Інформаційна діяльність є галуззю суспільного виробництва, пов’язаною з підготовкою і наданням інформаційних послуг і продуктів, що задовольняють певну групу суспільних потреб. Вона належить до одного з елементів політичної, соціальної та економічної інфраструктури суспільства.

В окремих випадках інформаційна діяльність здійснюється спеціалізованими організаціями, а в інших є одним із напрямків діяльності організацій іншого профілю.

Становлення інформаційного ринку та інформаційного компонента ринкової інфраструктури почалось у другій половині 50-х років. Сучасний інформаційний ринок є дуже динамічним і його можна поділити на три взаємодіючі області: інформація; електронні угоди; електронна комунікація.

На світовому ринку інформації можна виділити такі основні сектори.

1. Сектор ділової інформації (біржової, фінансової, комерційної, економічної, статистичної), який охоплює:

— біржову та фінансову інформацію про котировки цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни, яка надається біржами, спеціальними службами біржової та фінансової інформації, брокерськими компаніями, банками;

— економічну і статистичну інформацію — числову економічну, демографічну, соціальну — у вигляді рядів динаміки, прогнозних моделей і оцінок, яка надається державними службами, а також науково-дослідними компаніями;

— комерційну інформацію щодо компаній, фірм, корпорацій, профілю їхньої роботи і продукції, цін, фінансового стану, зв’язків, угод, керівників і т.ін.;

— ділові новини в області економіки й бізнесу, які надаються спеціальними інформаційними службами.

2. Сектор інформації для спеціалістів (науково-технічної та спеціальної, а також першоджерел), який охоплює:

— професійну інформацію (спеціальні дані та інформацію для юристів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів та ін.);

— науково-технічну інформацію (документальну, бібліографічну і реферативну, довідкову інформацію та дані в галузі фундаментальних і прикладних, природничих, технічних і суспільних наук, галузей виробництва та сфер людської діяльності);

— доступ до першоджерел (організація доступу до джерел інформації через бібліотеки і спеціалізовані служби, можливість придбання першоджерел, їх одержання по міжбібліотечному абонементу у вигляді повнорозмірних і мікрокопій).

3. Сектор масової і споживчої інформації (новини, послуги на основі засобів телекомунікації), який охоплює:

— новини і літературу — інформацію служб новин і агенцій преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії;

— споживчу і розважальну інформацію, яка орієнтована на домашнє, а не на службове користування (місцеві новини, прогноз погоди, розклад руху транспорту, ігри, програмне забезпечення, пропозиції з обміну, придбання і продажу, довідники готелів і ресторанів, інформація з обміну валюти, оренда машин, дач і т.п.).

Динаміку розвитку ринку інформації можна охарактеризувати показниками кількості баз даних, їх обсягу, кількості організацій, які генерують бази даних, і організацій — постачальників баз даних і послуг на їх основі. Динаміку цих показників наведено в табл. 8.1 [12, с.7].

Таблиця 8.1

Показники баз даних

Записи, які містяться в базі даних, бувають різного типу і можуть значно відрізнятися за обсягом (від 200 до 2000 слів). З-поміж основних типів записів можна виділити бібліографічні описи, реферати, новини, біографічні дані, назви хімічних сполук, дані про властивості матеріалів і речовин, динамічні ряди статистичних даних, комп’ютерні програми, зображення тощо. Основою збільшення сукупного обсягу баз даних починаючи із середини 80-х років була комерційна й довідкова інформація.

Кількість генераторів і постачальників баз даних зростала більш низькими темпами (15 і 14 разів відповідно) через те, що багато з них одночасно готували і представляли кілька баз даних (у середньому 2,6 і 5,5 у 1992 р.). Найбільші постачальники послуг на основі баз даних — ЦОБД (наприклад, «Dialog») — надають доступ до сотен баз даних.

Сукупний обсяг баз даних з 1975 по 1992 рр. збільшився у 87 разів з 52 до 4527 млн. записів, кількість баз даних — з 301 до 7907, кількість організацій-постачальників баз даних і послуг на їх основі — з 105 до 1438.

Бази даних створюють основу сучасного інформаційного ринку. Можливі різні класифікації баз даних, наприклад, за формою подання даних. Дані в базі даних можуть бути подані у формі слів, цифр, зображень або звуків, отже, бази даних можуть поділятися на текстові, цифрові, зображувальні й звукові. Такий поділ в свою чергу впливає на структуру бази даних і програмне забезпечення, яке використовується для обробки і пошуку інформації.

У свою чергу серед текстових і числових баз даних також можна виділити кілька підкласів. Текстові бази даних можуть бути поділені на бібліографічні, бази даних патентної інформації, довідники, словники, повнотекстові бази та ін. Числові бази даних можуть бути поділені на бази даних за результатами угод, бази кількісних даних, бази властивостей і характеристик. Бази даних зображень і звуків з’явились на ринку як загальнодоступні лише в середині 80-х років і орієнтувалися передусім на персональні комп’ютери.

Незважаючи на те, що фактично всі бази даних можуть бути віднесені до одного із зазначених типів і багато з них одночасно належать до кількох типів через те, що містять інформацію різного виду, необхідно виділити як самостійні типи баз даних електронні послуги й програми.

Відомості про бази даних різного типу наведено в табл. 8.2 [12, с.9].

Таблиця 8.2

Бази  даних  різних  типів,  які  доступні  на  світовому  ринку

Закінчення табл. 8.2

Примітка: у чисельнику наведено дані, отримані при зведенні кожної окремої бази даних до одного типу, в знаменнику — дані, в яких ураховано, що окрема база може належати одночасно до кількох типів.

Тип або форма бази даних для користувача має менш важливе значення, ніж її тематика, однак специфіка пошукового запиту може потребувати роботи з базою даних певного типу або певної форми. Тематику баз даних, які доступні на світовому ринку, наведено в табл. 8.3 [12, с.12].

Таблиця 8.3

Тематика баз даних

Бази даних ділової та комерційної інформації є абсолютними лідерами на ринку, друге місце посідають бази даних науково-технічної інформації. Незважаючи на прогнози другої половини 80-х років частка баз даних НТІ не зменшилась і залишається практично постійною, так само як і частка баз даних ділової інформації, стосовно якої очікувалося значне збільшення.

У табл. 8.4 наведено дані про розподіл світового ринку баз даних залежно від способу доступу до них і/або носіїв, що використовуються.

Таблиця 8.4

Способи доступу до інформації і носії баз даних на світовому інформаційному ринку [12, с.12]

Діалоговий пошук є домінуючим (65 \% у 1992 р.) способом використання баз даних і його застосування зростає, так само як і частка баз даних на компакт-дисках, тоді як частка баз даних на дискетах залишається незмінною, а бази даних на магнітних стрічках і їх обробка в пакетному режимі зменшуються.

Ринок електронних угод вміщує системи реалізації різних господарських операцій через мережі передачі даних (резервування білетів і міст у готелях, замовлення, купівля і обмін товарів і послуг, банківські та розрахункові операції, операції з торгівлі біржовими товарами і цінними паперами, валютні операції). Відмітною рисою даного сектора є те, що користувачі безпосередньо вступають у майнові відносини (при цьому вони мають певні обов’язки і несуть відповідальність) з контрагентами. Цей ринок розглядається як один з найперспективніших секторів, де послуги доступу до бази даних, об’єднані з послугами телекомунікацій, мають перспективи стати по справжньому масовими.

На ринку електронних комунікацій можна виділити різні системи сучасних засобів зв’язку і людського спілкування: мережі передачі даних, системи електронної пошти і системи, які об’єд­нують власників мікроЕОМ з надання вдосконалених послуг зв’язку (телеконференції, електронні мережні дошки об’яв, бюлетені тощо).

Основними постачальниками інформаційних послуг виступають центри — генератори баз даних (ЦГБД), центри обробки інформації на основі баз даних (ЦОБД), шлюзові інформаційні служби, служби передачі даних і телекомунікації, а також інформаційні брокери та інші структури, зорієнтовані на обслуговування кінцевих користувачів. Слід зазначити, що структура інформаційного ринку постійно і динамічно змінюється, при цьому створюються як нові елементи (наприклад, локальні ЦОБД), так і нові зв’язки й відносини між існуючими учасниками ринку.

ЦГБД готують бази даних передусім щодо їх змісту і відповідальності за добір матеріалу (оскільки бази даних можуть готувати інші спеціалізовані організації, що працюють на контрактній основі з ЦГБД). Більша частина ЦГБД пропонує свої бази даних на ринку іншим спеціалізованим організаціям — центрам обробки баз даних (ЦОБД) та іншим постачальниками інформаційних послуг на умовах оренди або ліцензування.

ЦГБД можуть бути класифіковані передусім за статусом і типом власності, на основі якої вони функціонують: державної, приватної/комерційної, недержавної/комерційної, змішаної (табл. 8.5 [12, с.14]).

Таблиця 8.5

Статус ЦГБД

З розвитком ЦГБД різного типу зростала і кількість баз даних, які готувалися в кожній групі: комерційні з 82 в 1977 р. до 5224 у 1992 р., некомерційні й державні відповідно з 82 до 633 і з 204 до 1039.

Центри обробки баз даних здійснюють обробку баз даних на основі додавання вартості та надають платні послуги. Передусім вони організують діалоговий доступ до великих баз даних, а інколи також і/або пакетний пошук для невизначеного кола користувачів.

ЦОБД додають вартість баз даних за рахунок підготовки (завантаження) баз даних і надання їх у вигляді, придатному для ефективної роботи користувача, пошуку і обробки інформації, а також надання власних, специфічних послуг.

У середині 80-х років, коли кількість ЦОБД вже була значною і користувач зіткнувся з труднощами взаємодії з десятками ЦОБД для доступу до конкретних баз даних, з’явилися спеціалізовані (в основному комерційні) служби — так звані шлюзові служби. Вони забезпечують підключення користувачів до тисяч баз даних, які надаються різними ЦОБД.