Інформаційні системи в міжнародному бізнесі - Навчальний посібник (Гужва В. М., Постєвой А. Г.)

2.1. зовнІшньоекономІчна дІяльнІсть: суб’Єкти, види, право

Будь-яка діяльність в організованому суспільстві повинна мати чітку законодавчу й нормативну базу, яка б адекватно і збалансовано відбивала інтереси держави загалом і кожного суб’єкта господарської діяльності зокрема.

Особливе місце в процесі переходу України до відкритої економіки займає сфера зовнішньоекономічної діяльності, яка є однією з найважливіших складових ринкової економіки незалежної держави.

Процес пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності почався з Указу Президента від 19 березня 1992 року [17, с. 86–104], згідно з яким усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні здобули право здійснювати операції з експорту та імпор­ту товарів і послуг.

Досвід зарубіжних країн свідчить, що здійснення цих операцій потребує досконалого і своєчасного інформаційного забезпечення.

Ознайомлення з інформаційно-правовою системою, в якій, згідно із законодавчими актами України, визначено права та обов’язки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, є першим кроком у міжнародний бізнес.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності починається з одержання статусу суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначається, що суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є [17, с. 90–97]:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правомочність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на її території;

— юридичні особи, зареєстровані в Україні як такі, які мають постійне місцезнаходження на території України (підпри­ємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціо­нерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торгові доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно та (або) капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності);

— об’єднання фізичих, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

— структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезна­ходження на території України;

— інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів влади, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяль­ності на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього закону та іншими законами України.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснюють в Україні суб’єкти цієї діяльності, належать:

— експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

— надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облі­кових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і як виняток не заборонені законами України; надання зазначених послуг іноземними суб’єктами господарської діяль­ності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

— наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

— міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

— кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовніш­ньоекономічної діяльності; створення суб’єктами зовнішньоеко­номічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

— спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зов­нішньоеконо­мічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності, що передбачає створення спільних підпри­ємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

— підприємницька діяльність на території України, пов’я­зана з наданням ліцензій, патентів, «ноу-хау», торгових марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб’єк­тів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

— проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;

— товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зов­нішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

— орендні, в тому числі лізингові, операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

— операції з придбання, продажу та обміну валют на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

— робота на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; робота іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

— інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і як виняток законами України.

Посередницькі операції, при проведенні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та ін.), здійснюються без обмежень.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форми власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоеко­номічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздат­ності згідно із законами України. Фізичні особи, які постійно проживають на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із законом України «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають зазначене право після державної реєстрації їх як учасників зовніш­ньоекономічної діяльності. Реєстрацію здійснює Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України на підставі подання до нього заяви в довільній формі, нотаріально заві­рених копій статутних документів або нотаріально завірених документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця. Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України не може відмовити подавцеві в реєстрації, якщо він відповідає вимогам, зазначеним у цій статті.

Реєстрація має бути здійснена протягом 25 робочих днів з моменту подання зазначених документів.

При реєстрації та (або) після неї забороняється будь-яке обмеження права здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, у тому числі у формі встановлення процедур, які вимагають від суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності доведення чи під­твердження в будь-який спосіб існування в нього права на таку діяльність або ускладнюють порядок реалізації цього права.

За державну реєстрацію суб’єктів зовнішньоекономічної діяль­ності стягується плата в розмірі, що встановлюється Кабі­нетом Міністрів України і розмір якої не повинен перевищувати розміру фактичних витрат держави, пов’язаних з цією реєстрацією.

Зареєстровані суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані повідомляти Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України про всі зміни в документах, які подавались ними на реєстрацію, протягом 14 днів з моменту, коли відбулись такі зміни.

Забороняється вимагати від зареєстрованого суб’єкта зов­нішньоекономічної діяльності проходження повторної реєстра­ції (перереєстрації).

Якщо Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків та тор­гівлі України відмовило в реєстрації суб’єкта зовнішньоеко­номічної діяльності або не прийняло рішення з цього питання в установлений в цій статті термін, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності може це оскаржити в судових органах України.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяль­ність її суб’єктів у випадках, не передбачених цим законом, у тому числі через видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови, гірші від встановлених у цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути вжито санкцій у вигляді тимчасового припинення права здійснювати таку діяльність в разі порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Жодні положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним, юридичним особам та іншим суб’єктам зов­нішньоекономічної діяльності мати між собою будь-які відно­сини, які не підпадають під визначення зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові й немайнові права та ін., має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій розсуд.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зазначеної в статті 4, за ме­жами України підлягає регулюванню також законами відповідних держав.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав, а також брати участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право відкривати свої представництва на території України. Їх реєстрацію здійснює Міністерство зовнішньоекономічних зв’яз­ків України протягом 60 робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності на території України необхідно подати:

— заяву з проханням про реєстрацію представництва, складену в довільній формі;

— виписку з торгового (банківського) реєстру країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану фірму;

— довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок подавця;

— доручення на здійснення представницьких функцій, офор­млене згідно із законом країни, де офіційно зареєстровано фірму іноземного суб’єкта господарської діяльності.

Зазначені документи мають бути нотаріально завірені за місцем їх видачі й легалізовані належним чином у консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше. За реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності з них стягується плата в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов’язаних з цією реєстрацією.

У разі відмови Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України зареєструвати представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності або неприйняття рішення з цього питання в установлений 60-денний термін іноземний суб’єкт господарської діяльності може це оскаржити в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб’єкта господарської діяльності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого представництва на території України.

У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси або оголошення іноземного суб’єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України зобов’язане повідомити про це Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України в семиденний термін.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна, діяльність іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України регулюється законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. Якщо ця діяльність пов’язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами України.