3.1. товарна номенклатура зовнІшньоекономІчноЇ дІяльностІ

Створення комп’ютерних інформаційних систем міжнарод­ного бізнесу значною мірою визначається уніфікацією та стандартизацією її складових. Класифікації та кодуванню техніко-економічної інформації відводиться особлива роль через те, що вони є засобами, які забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною і ЕОМ.

Класифікація та кодування — дві невід’ємні частини одного процесу переведення різноманітної інформації з природної мови на стандартизовану, тобто впорядкування і взаємоув’язка різних інформаційних повідомлень.

Отже, класифікація — це система поділу об’єктів (предметів, явищ, процесів, понять і т.ін.) на класи (підкласи, види, підвиди, типи) за певними ознаками.

Кодування — ототожнення даних з їх кодовими комбіна­ціями, встановлення відповідності між елементом даних і сукуп­ністю символів, яка називається кодовою комбінацією (кодом).

Загалом код будь-якого об’єкта складається з ідентифіка­ційної частини, інформаційного блока, який містить набір кодів, що відповідають властивостям даного об’єкта, і в окремих випадках додаткових розрядів або блоків, які забезпечують захист усього коду від можливих помилок.

Результат класифікації та кодування інформації відобража­ється в класифікаторі відповідного рівня, якому після прийняття й затвердження надається статус нормативно-технічного документа, який обов’язково повинні використовувати всі учасники інформаційного процесу обміну різноманітними даними.

На міжнародному ринку товарів і послуг уніфікація та стандартизація інформаційних повідомлень є невід’ємним важелем подолання мовних бар’єрів між суб’єктами зовнішньоеконо­мічної діяльності.

В Україні інтенсивно впроваджуються міжнародні класифі­катори.

Світова практика свідчить, що класифікації видів діяльності та продуктів — як нові, так і старі — розроблялись з метою спрощення організації економічної інформації. Центральні номенклатури розв’язують передусім статистичну задачу, що не виключає можливості їх узгодження з класифікаціями, орієнтованими на використання в оперативних цілях (наприклад, митних).

Перехід до нових принципів регулювання зовнішньоеко­номічної діяльності (митне регулювання, ліцензування, квотування і т. ін.), які відповідають світовій практиці, потребує зміни організації митного контролю за товарами, які знаходяться у вантажному обігу. Якщо раніше режим і процедура пропускання товарів визначалися виходячи з того, хто був суб’єктом зов­нішньоторгової угоди, то зараз головний критерій — об’єкт такої угоди, тобто конкретний товар.

Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД), розроблена на базі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС) і комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейського економічного союзу (КНЄЕС), є основою системи заходів державного регулювання зовнішньоеко­номічної діяльності країни.

Під Гармонізованою системою опису і кодування товарів (далі Гармонізована система) слід розуміти номенклатуру, яка вміщує товарні позиції, субпозиції та віднесені до них цифрові коди, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи.

Під статистичною номенклатурою розуміють номенклатури товарів, розроблені договірною стороною (контрагентом) для збирання статистичних даних з експорту та імпорту товарів.

Система кодування НГС — основний елемент номенклатури Гармоні­зованої системи. Кодова система класифікатора дає змогу здійснювати збирання, обробку, передачу і зберігання основної інформації про товар. У системі кодування НГС застосовується цифрове позначення. Розрізняють шість рівнів класифікації: розділи, групи, підгрупи, товарні позиції, підпо­зиції та субпозиції. Найвищим рівнем класифікації є розділи. Згідно з НГС класифікація товарів провадиться за сукупністю ознак. Так, при формуванні розділів враховується походження і вид матеріалу, з якого виготовлено товар, його призначення і хіміч­ний склад. Групи формуються виходячи з принципів послідо­вності обробки товару: від сировини і напівфабрикатів до готових виробів. При побудові товарних позицій і субпозицій в кожній групі застосовується своя послідовність ознак, яка обов’яз­ково включає ступінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого виготовлено товар, і його значення в світовій торгівлі. Майже до всіх розділів та інших рівнів класифікації дано при­мітки, які уточнюють обсяг і межі кожного з них. Примітки значно полегшують єдине тлумачення і визначення термінів і класифікаційних угруповань, необхідних при порівнянні даних зовнішньоекономічної торгівлі різних країн і проведенні економіко-статистичного аналізу. Всі вони мають юридичну силу і є частиною Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

ТНЗЕД є офіційним додатком і складовою Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 14 червня 1983 р. (впроваджена в дію з 1 січня 1988 р.).

Дев’ятизначний цифровий код ТНЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару за ГС; ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару за КНЄЕС, дев’ята цифра (поки у всіх випадках «0») призначена для можливої деталізації у майбутньому тих чи інших товарних позицій.

Правильне визначення положення товару в номенклатурі (його класифікація) має випадкове значення для встановлення, під який з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар підпадає.

Відхилення від встановленого порядку переміщення через кордон конкретного товару внаслідок його неправильної класифікації і/або зазначення неправильних даних в митній декларації розглядаються митними органами як порушення, за яким настає покарання відповідно до чинного законодавства.

В ТНЗЕД строго виконується принцип однозначного відне­сення товарів до класифікаційних угруповань згідно з примітками до розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також з Основними правилами інтерпретації ТНЗЕД, які мають юридичну силу.

У табл. 3.1 наведено приклади кодування товарів згідно з класифікаторами ТНЗЕД.

Таблиця 3.1