6.1. сутність, значення і функції нормування праціОсновою суспільної організації праці являється її нормування. Нормування праці — це вид діяльності в управлінні підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між ви- тратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання. Зміст роботи з нормування праці на підприємстві полягає в: ана- лізі виробничого процесу; поділі його на складові частини; вибір оптимального варіанта технології і організації праці; проектуванні режимів роботи обладнання, прийомів і методів роботи, систем об- слуговування робочих місць, режимів праці і відпочинку; розрахун- ку норм згідно з особливостями технологічного і трудового процесів, їх впровадженням і подальшим коректуванням у зв’язку із зміною організаційно-технологічних умов трудової діяльності. Завдяки нормуванню встановлюють міру праці та її конкретний вираз норму праці. Під мірою праці розуміють суспільно-необхідні затрати робочого часу на виробництво продукції при певних організаційно-технологічних та природно-кліматичних умовах вико- нання трудових процесів. В ринкових умовах розвитку виробництва науково обґрунтова- не нормування праці стає одним з найдієвіших засобів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, оскільки сприяє скорочен- ню затрат праці, економії коштів на оплату праці, а отже — зниженню собівартості продукції і підвищенню ефективності господарської ді- яльності. На основі використання механізму нормування праці забез- печується можливість оптимізації витрачання всіх задіяних ресурсів: живої та уречевленої праці (робочого часу, сировини, матеріалів, енергії, обладнання тощо). З формуванням нових підходів до організації трудових відносин в ринкових умовах, як на перший погляд, відмічається зменшення
інтересу економістів і практиків до нормування праці. Однак, як свідчить зарубіжна практика і практичний досвід господарювання в останні роки, результативність господарювання в умовах ринку значною мірою визначається ефективністю використання механіз- му нормування праці. Це, зокрема, пов’язано з тим, що в ринкових, найбільш мінливих і непередбачуваних умовах, збільшується по- треба суб’єктів господарювання в прогнозуванні майбутніх напря- мів своєї діяльності. Тобто зростає їх орієнтація на вдосконалення прогнозно-аналітичної діяльності, а це, безумовно, потребує роз- робки об’єктивних науково обґрунтованих норм і нормативів, які являються основою планування і прогнозування. Окрім того, в міру зростання самостійності і незалежності господарських структур від вищестоячих організацій зростає їх потреба у самостійному при- йнятті господарських рішень з метою забезпечення високої ефектив- ності і конкурентоспроможності. Останнє, в свою чергу, потребує особливої уваги до обґрунтування міри праці на конкретних видах робіт чи на окремих робочих місцях та за професіями з метою недо- пущення нераціональних витрат, що підвищують собівартість про- дукції. Отже, значимість нормування праці в ринкових умовах господа- рювання все більше зростає. Мета нормування праці — забезпечення ефективного викорис- тання трудових ресурсів на основі певних зусиль щодо зниження трудових затрат. Нормування праці в нових умовах господарювання поступово пе- ретворюється з суто розрахункового, технічного процесу у комплек- сне соціально-економічне завдання, що охоплює вирішення питань задоволеності працею, розвитку працівників, перспектив їх подаль- шої трудової діяльності. При цьому нормування праці має виконува- ти такі основні функції: — сприяти визначенню необхідної чисельності працівників під- приємства; — служити основою планування і прогнозування при розрахун- ку основних техніко-економічних показників підприємства (виробничої програми, чисельності працівників, фонду заро- бітної плати, собівартості продукції як на рівні підприємства так і на рівні його виробничих підрозділів і т.п.);
— виступати засобом обліку індивідуальної та колективної пра- ці, оцінки стимулювання діяльності працівників і колективів. На основі нормування праці здійснюється заохочення діяль- ності окремих бригад, цехів, виробничих ділянок шляхом спів- ставлення фактичних затрат праці з нормативними; — служити основою раціональної організації виробництва та праці. Застосування науково обґрунтованих нормативів за- трат праці дозволяє якісно оцінити варіанти організації ви- робництва та вибрати найбільш оптимальні; — забезпечувати нормальну інтенсивність праці відповідно до прийнятих критеріїв; — гарантувати дотримання інтересів працівника стосовно забез- печення змістовності його робіт, які доводяться йому згідно нормативного завдання; — сприяти забезпеченню перспектив професійно-кваліфікацій- ного росту працівника; — виконувати виховні функції. Отже, нормування праці є важливою ланкою як технологічної та організаційної підготовки виробництва, так і оперативного управлін- ня ним. Будь-які суттєві зміни в технології і організації праці і вироб- ництва повинні супроводжуватися зміною норм праці. |
| Оглавление| |