Економіка праці - Навчальний посібник (Червінська Л. П.)

6.6. нормування ручних робіт

Визначення норм виробітку  на ручні роботи здійснюється за ме- тодикою подібною вище викладеній. Її особливості визначаються відмінностями в нормоутворюючих факторах  притаманним окремим групам ручних робіт.

 

Норму виробітку на ручні роботи можна визначити по формулі:

Н  = [Т

— (Т

+ Т  ) / 60 + t

+ t ] W ,

в          зм

пз        оп

об        в          п

в

 
де  Н  — норма виробітку, га, кг, цу, од;

Т

 

зм

 
— час зміни, хв;

Т

 

пз

 
— час підготовчо-заключних робіт, хв;

Т

 

оп

 
— час на особисті потреби, хв;

t

 

об

 
— час на обслуговування робочого місця за 1 год оперативної

роботи, хв;

в

 
t  — час на відпочинок  за 1 год оперативної роботи, хв;

п

 
W  — продуктивність праці за 1 год оперативної роботи, га, кг, ц, од. Час на підготовчо-заключну роботу встановлюють за норматива-

ми з відповідних довідників по чотирьох групах ручних робіт. Залеж-

но від умов роботи з розрахунку  на зміну він становить: І група — 5 хв, II — 8 хв, III — 11 хв і ІV — 14 хв.

Нормативи на обслуговування робочого встановлюють по п’яти групах — від 1 хв у І групі до 5 хв у V за 1 год оперативного  часу; на відпочинок  — відповідно  від 5 до 12 хв за 1 год безпосереднього виконання роботи. За  умов, коли робітник  не працює в технологіч- ній перерві (завантаження, розвантаження), ці перерви  вважаються відпочинком.  Продуктивність праці за робочу годину визначають  як середньозважену величину  всіх замірів часу протягом  зміни — фак- тичний виробіток ділять на суму оперативного  часу.