6.5. нормування праці по обслуговуванні стаціонарних машин та транспортних робіт

За характером дії всі стаціонарні машини діляться  на машини безперервної  дії і циклічної  дії. До машин безперервної  дії відносять зерноочисні,   сортувальні тощо.  До  машин  другої  групи  належать

кормозмішувачі, зерносушарки та ін. В них продукція обробляється упродовж певного циклу, визначеного технологією. Продуктивність стаціонарних машин  в більшості  визначається конструктивними та експлуатаційними особливостями, а також  способом  і вимогами  до обробки вихідної  продукції.  Динаміка  продуктивності стаціонарних машин  значною  мірою залежить  від якості  перероблюваної продук- ції, її виду, вологості, забрудненості тощо.

Нормування праці на обслуговуванні стаціонарних машин має за мету визначити погодинну продуктивність і час роботи машини про- тягом зміни, а також розрахувати оптимальну кількість  обслуговую- чих працівників.

Розрахунок норм праці для машин безперервної  дії починають із визначення погодинної продуктивності машин за формулою:

Н = Ф  / Т  ,

ч          ч          мч

— норма праці для машин безперервної  дії;

— фактичний обсяг виконуваної роботи за зміну, т, ц тощо;

— фактичний час основної роботи машини, машинний час.

Для розрахунку  обґрунтованих норм виробітку  визначають  про- ектний баланс часу роботи машин і виконавця по кожному робочому місцю:

— загальна тривалість  зміни;

Т          — розрахунковий час основної роботи машини;

обс

—   час  організаційно-технічного  обслуговування  машини

(норматив з довідника);

Т

тив).

воп

— час на відпочинок  і особисті  потреби  виконавців (норма-

Час основної роботи машини (Т

) розраховується за формулою:

орм

Час основної роботи залежить  від тривалості  елементів у дужках формули, тому на них потрібно звернути особливу увагу в процесі розрахунків.

Час на відпочинок  визначається ступенем інтенсивності  праці, її умовами, рівнем нервового напруження тощо. Враховуючи  ці факто- ри час відпочинку  визначається у процентах до часу безпосереднього виконання роботи, що становить  відповідно  груп 6; 8; 11 і 15\%. Для переводу наведених  показників в абсолютні величини  використову- ють формулу:

Т = Т

— (Т

+ Т  )  К / (100 + К),

в          зм

пз        оп

К — коефіцієнт відношення часу на відпочинок  до часу безпосе- реднього виконання роботи, \%.

Після  визначення раціонального балансу  робочого  часу роботи машини розраховують  змінну норму виробітку за формулою:

Н   = Т

— (Т  + Т

+ Т  ) / 60 (1 + К / 100).

зм        зм

пз        обс      оп

Для  визначення чисельності  обслуговуючих  робітників   знахо- дять відношення між фактичними витратами оперативного  часу по конкретному робочому місцю і фактичним часом основної роботи. З урахуванням раціонального балансу робочого часу, тривалість опера- тивного часу по конкретному робочому місцю знаходять  через добу- ток тривалості  основного машинного  часу і визначеної  оптимальної середньої чисельності обслуговуючого  персоналу.

В процесі  нормування транспортних робіт  враховується різно- манітність вантажів, транспортних засобі та дорожніх умов. Важливе значення  мають сезонність  перевезень  і пов’язані  з цим метеороло- гічні фактори. В цілому за рівних інших умов впливають  на час тран- спортування вантажів  марки  і склад транспортного засобу, а також вантажопідйомність. Важливими нормоутворюючими факторами є вид і склад вантажу, способи, технологія  і організація  навантаження- розвантаження  (навалом,   у  тарі  тощо).  Всі  вантажі   залежно   від об’ємної маси поділяють  на чотири класи: до першого відносять  ван- тажі, при перевезенні  яких транспортний засіб повністю використо- вується  (ґрунт,  гравій, зерно і т.п.); до другого — вантажі,  які вико- ристовують  вантажопідйомність транспорту  на 70\% і вище (капуста, картопля,  силос та ін.); до третього — вантажі, при перевезенні  яких коефіцієнт використання вантажопідйомності знаходиться у межах

0,5–0,7 (комбікорм, соняшник  та ін.); до четвертого — вантажі, де ко-

ефіцієнт  використання номінальної вантажопідйомності менший 0,5 (сіно, солома, ящики та ін.).

Крім цього вантажі класифікуються за фізико-механічними влас- тивостями на тверді, напіврідкі, газоподібні.

За  способом  вантажно-розвантажувальних робіт вантажі  ділять на наволочні, штучні, тарні і наливні.

За терміновістю перевезень на звичайні  і швидкопсувні (молоко, виноград, помідори та ін.).

Продуктивність транспортних засобів  визначається шляховими умовами  типом  доріг, їх покриттям,  протяжністю маршрутів  тощо. Залежно від типу покриття і стану розрізняють три групи доріг: І гру- па з удосконаленим твердим  покриттям і ґрунтові  дороги в доброму стані; ІІ група — з удосконаленим твердим покриттям та ґрунтові роз- биті і польові дороги; ІІІ група гребенисті, сильно розбиті з глибокою колією.  Снігові  накатані  дороги  в хорошому  стані відносяться до І групи; засніжені гребенисті до ІІ групи, а снігову цілину до ІІІ групи.

Для встановлення групи проводять  паспортизацію доріг з визна- ченням  характеру  дорожнього  покриття,  середньої відстані маршру- тів, кута схилу і показника дорожніх умов.

Дослідження затрат робочого часу на транспортних роботах може здійснюватись за допомогою маршрутної  фотографії,  а на вантажно- розвантажувальних роботах доцільні фотохронометражні спостере- ження. В процесі проведення  спостережень  у спостережних  листах відображають  всі трудові операції: щодення технічні огляди, способи заправки,  холості переїзди  на початку  і в кінці зміни. На вантажно- розвантажувальних роботах описують технологію і організацію праці.

На транспортних роботах до основного відносять час переміщен- ня вантажів у просторі, який залежить від швидкості руху транспорту і дорожніх умов.

Організаційно-технологічне  обслуговування  транспорту   вклю- чає затрати часу на зважування вантажів і оформлення документів на них, технологічний догляд тощо.

Час на відпочинок і особисті потреби на транспортних засобах су- міщають з навантаженням і розвантаженням.

Визначення норм  виробітку  на транспортних роботах  здійсню- ється як за матеріалами спостереження, так і за збірниками типових норм. Норми часу на вантажі різних класів коригуються на поправочні

коефіцієнти, зокрема, для вантажів  І класу такий коефіцієнт рівний

1,0; для ІІ класу 1,25; ІІІ і ІV класів 1,66 і 2,0 відповідно.

Незалежно від  способу  визначення норми  виробітку  на  тран-

) розраховується за формулою:

— (Т

)  Q / Тр,

— розрахунковий час одного рейса, год;

Q — фактична  вантажопідйомність транспортного засобу, т;

Т          — час на відпочинок  і особисті потреби.

воп

Якщо обсяг перевезень визначають в тонно-кілометрах, то норма виробітку визначається за такою формулою:

Н   = Т

— (Т  + Т

)  Q  L

/ Т ,

зм        зм

пз        воп

ср        р

— середня відстань перевезень, км.

Тривалість одного рейсу визначається сумою кількості часу пере- бування  транспортного засобу в русі, навантаженні, розвантаженні,

зважуванні і оформленні документів. Час одного рейсу (t

) знаходять

за формулою:

t

= t  + t

+ (60  L

) / V

+ (60  L

рс

) / V  ,

рс        з           р

ср        зв

ср        бв

L   — середня відстань перевезень, км;

Норму праці на транспортних роботах можна визначити також за нормативами часу в розрахунку на 1 т-км, 1 т і 1 т навантаження і роз- вантаження.